Про киць-захисниць, червону армію та шкарпеточників

"Вітаємо наших чоловіків зі святом!" В батьківських чатиках та на сторінках дитячих гуртків сьогодні знову почалося це пекельце. День чоловіків. 23-є фєвраля по-новому стилю. Давайте купимо нашим хлопчикам шкарпеточки. Один знайомий ветеран намагався у листуванні з деякими батьками щось їхм пояснити, його облаяли - нічого ти в цьому не розумієш!

Добре, якщо згадають про казацтво. А якщо про день створення УПА, то взагалі - бомба-ракєта. Але повертаючись до жінок-захисниць, мені здавалося, що у медіа вже мільйон метеріалів про жінок на війні, сама прикладалася до цього своїми документальними проєктами років сім вже як. Але - ніт. Вітаємо чоловіків.

Здебільшого так приймається свято "Дня захисника і захисниці" інертною частиною суспільства, що  аж ніякими близькими родичами не залучена до того, щоб боронити незалежність України. Для них це просто додаковий вихідний, сурогатний привід відпочити. Все. Не більше не менше. І таких несвідомих у нас більшість.

Є звичайно і агресивно налаштовані проти свята. Або ті, хто в силу вікової деменції залишився у совковому сприйнятті. Пару років тому літня медсестра привітала всіх у палаті з Днем червоної армії. Це не жарт.

Тим, хто має альцгеймер та інші хвороби, ми звичайно можемо пробачити. Але що робити з тими, хто не хоче зрозуміти, що свято  Захисників і захисниць аж ні як не про гендерну складову, і має відношення саме до українських військових? Ці самі "нерозуміючі" навчають цьому маленьких  громадян України. Чи щось зміниться у масовому сприйнятті? І взагалі -доколє?