Китайська грамота від Посла Китаю у Франції

Скандальний інцидент з Послом Китаю у Франції, який поставив під сумнів суверенітет держав, що колись були частиною Радянського Союзу, має два корисних наслідки. 

По-перше, міжнародна реакція змусила Пекін дезавуювати абсурдні і плутані, але від того не менш шкідливі слова свого представника в Парижі. По-друге, відвертість китайського посла привідкрила широкій аудиторії реальні настрої істеблішменту, до якого він належить. Наша дипломатія мала б звернути увагу колег з «Глобального Півдня» на те, що це аж ніяк не нейтральна позиція і моральна висота, а явна політична упередженість і заангажованість.

У Гарварді колись проводилися дослідження стосовно базових причин воєн. Часто це – апогей протистояння старої і нової сили. Скажімо, «стара сила» помічає, що поруч зростає, як їй здається, потенційна небезпека від «нової сили». Не маючи можливостей її зупинити, «стара сила» завдає удару на випередження. Або навпаки – «нова сила» кидає виклик старому балансу сил.

Війна Росії проти України – це агонія російського імперіалізму. Можна цілком впевнено сказати, що агресія Москви - це реакція «старої сили» на потенційне і передбачуване, хоч тривале в часі зростання геополітичного потенціалу та можливостей України. Жодної іншої форми реакції Москва не знайшла, бо не здатна це зробити ані інтелектуально, ані культурно, ані політично.

Але не менш важливою є й інша інтерпретація. Якщо Китай готується до зміни балансу сил у світі, що був не ним створений, але поки ним дотримуваний, то як «нова сила» діє саме він, кидаючи виклик Сполученим Штатам. В цьому сенсі Росія для Китаю – своєрідний проксі-загін, кинутий в бій-розвідку. Невдачі Путіна дають Пекіну багато матеріалу для висновків, зокрема стосовно оптимальних шляхів того, як змінити світовий лад на свою користь. Чимало з цих висновків здатні протверезити занадто самовпевнені плани.

Обидві версії мають право на життя. Й обидві версії не заперечують одна одну.

У будь-якому разі Україні не варто грати в гру, коли ми не помічаємо упередженості Пекіна. В спокійний спосіб про це варто говорити всім не-західним партнерам. Тим паче, Посол Китаю у Франції зробив такий промах, що поділився зі світом справжнім уявленням про нього. Досвід України вчить, що треба давати відсіч будь-якій прямій або опосередкованій агресії як на полі бою, так і на полі дипломатії.