Чи завжди реформи шкідливі?

Вже більше півроку Україну підтрясає від скандалів в галузі підготовки українських моряків. Про корупцію там не сказав хіба, що лінивий. Мітинги, перекриття доріг, сюжети Бігуса, тітушня (чи то добрі патріоти?), що штурмує Моррічсервіс – це все складова одніє проблеми, яка з кожним днем стає все нагальнішою. Моряки не задоволені збільшенням поборів на місцях, окремі корупціонери не готові вгамувати свої апетити. Казав і буду повторювати, більшість моряків не влаштовує не сама корупція, а розміри. Але це нюанс.

Фронтменом реформаторського руху в Україні став Михеіл Ніколозович Саакашвілі. Колишній Президент Грузії, який має великий досвід. І з цим важко не посперечатись. Але що ж це був за досвід.

Корупція в морській галузі Грузії і до Саакашвілі і певний час його правління мала тотальний характер. І з цим треба було щось робити. Реформаторський талант Саакашвілі не знав спокою до 2010 року, коли IMO внесла грузинських моряків в BlackList. Після цього тіж самі грузинські моряки з матюками на вустах поїхали в Новоросійськ чи Севастополь отримувати українські документи, адже із грузинськими вони прилаштуватись на пристойну роботу не могли.

Зрозумівши, що всі ці саморегуляції ринку, про яку так цікаво говорити на телеканалах в житті не діє, влада різко зупинила реформи. Забула про те, що крюінги можуть самі займатись підготовкою моряків і ввела правила, відповідно до яких навіть українська система є лояльною.

Закон Грузії Про освіту і сертифікації моряків №5595 (дата видання - 2011 рік, дата останньої редакції - 2021 рік) знаходиться у відкритому доступі і з ним може ознайомиться будь-який бажаючий. Документ представлений на трьох мовах: грузинською, англійською та російською. Навіть непрофесіоналові в морській галузі буде очевидна різниця в суті пропонованих реформ.

Згідно зі Статтею 7. «Іспити моряків» чітко регламентується, що «для отримання і (або) поновлення сертифіката про компетентність / кваліфікації» зацікавлена ​​особа звертається до Агентства (державний уповноважений орган).

Також описується процедура проходження іспиту, питання, які регламентують перескладання іспиту і т.д.

Згідно зі Статтею 13. «Відновлення сертифіката» Законом Грузії позначено наступне: «Капітан, офіцер, радіооператор, які мають сертифікат, виданий або визнаний Агентством ... ... які служать або мають намір служити на судні, зобов'язані відновлювати вказаний сертифікат раз в 5 років».

Крім того, закон не дозволяє капітанові, офіцеру або радіооператору продовжувати морську службу на судні без успішно пройденої підготовки в тренажерних центрах затвердженої кваліфікації.

Відповідно до п.2 ст.7 "моряк може бути допущений на іспит 6 разів протягом 12 місячного періоду. Якщо моряк ні з однієї спроби не зміг скласти іспит, у нього припиняється право допуску на іспит терміном на один рік ( !) з дня здачі останнього іспиту ".

Такі жорсткі міри дали свій результат. У 2011 році закон був принйятий, у 2013му WMI відновило членство Грузії в «білому листі» і грузинськи документи знов стали хоч чогось вартувати.

Тобто врешті-решт Саакашвілі знайшов формулу за якою грузинські правила підготовки відповідають світовим стандартам.

Але коли я бачу, як Мікаель Ніколозович через своїх депутатів у Верховні Раді України лобіює передачу повноважень підготовки ефемерній Асоціації крюінгів, то в мене питання, а чому ті ж самі дії не були зроблені в Грузії? Чому в Грузії реформатор Михайло не вважав за потрібне видалити з закону перепідготовку фахівців морської галузі, яка згідно з чинним законодавством Грузії діє до сих пір, а в Україні всіляко дбає про її скасування?

  Чому те, що не запрацювало в Грузії, має запрацювати в Україні? І хто понесе відповідальність за те, що Україну виключать з «Білого листа» і українські моряки потягнуть в Росію чи ту ж Грузію робити документи?

  З корупцією в морській галузі боротись необхідно. Але переможена вона може бути лише при ефективній правоохоронній системі і політичній волі керівництва Міністерства і держави. Я з морської родини і мій батько завжди характеризував людей відповідальних за перепідготовку документів моряків лише одним словом: «п…дараси». Тож кожний посадовець, чи агент, які паразитують на моряках мають сидіти. І моряки мають сприяти у викриванні тих хто бере хабарі, а не по тихому давати агенту пару тисяч баксів, а потім страждати, що в країні корупція. Українське громадянське суспільство має всіляко їм допомогти в цій боротьбі. Але тільки в цій. Що ж до реформування самої галузі перепідготовки, то я б дуже хотів, щоб ми не повторили долю Грузії 2010 року, адже всі ВІП-реформатори спокійно повернуться в Нью-Йорк чи Батумі, а розгрібати це все нам.