Ефект від санкцій: як насправді вдарила по Росії стеля цін на нафту

Після введення дев’ятого пакету санкцій країнами Заходу президент Росії Володимир Путін підписав указ про заборону постачати нафту до країн, які приєдналися до введеної стелі цін. Однак на емоціях Кремль не врахував те, як це вплине на світовий ринок, але в першу чергу на саму РФ. 

Указ Путіна діятиме до 1 липня 2023 року. Цікаво, що прямо в тексті указу вписано, хто є головним ініціатором введення граничної ціни на російську нафту. І це не хто-небудь, а Вашингтон: "США й іноземні держави, що приєдналися, ввели..."

Загалом вже тоді прогнози для Росії були сумні. Російські експерти припустили, що виробництво нафти в 2023 році впаде на 700 тис. барелів на добу. Міжнародне енергетичне агентство передбачило скорочення до 2 млн барелів у найгіршому випадку.

На початку січня агентство Bloomberg виявило, що впала оборотність танкерів через тривалі терміни доставки в Азію і зниження кількості перевізників, які досі мають справи з Росією. Одразу після цього сам Кремль відчув ефект санкцій. До кінця 2022 року надходження до "військової скарбниці" РФ від експортного мита на нафту впали на 15 млн доларів до 108 млн.

Порівняти збитки можна за даними міністерства оборони Росії. У грудні середня ціна Urals становила 50,47 долара за барель, а в листопаді ще була 66,47. Це мінімум ще з грудня 2022 року. Загалом дисконт Urals щодо Brent збільшився до рекордних 38%.

Фактично наразі нафту зі знижкою Росія продає навіть дешевше за собівартість. А ось кожні відібрані 10 доларів від ціни бареля нафти це втрата російського бюджету на 1 трлн рублів у рік. Звісно, що знецінення рубля стає ще швидшим. Для порівняння слід згадати, що в 2023 році на оборону, безпеку та правоохоронні органи Росія виділяє понад 9 трлн рублів.

Потрібно розуміти, що будь-який сировинний конкурентний ринок це ринок покупця. Продавець може його дестабілізувати, але тільки тимчасово., адже покупці самостійно приводять його в норму. Вони знаходять нових продавців, які замінять норовливих колег, або замінять товар. Цікавий прогноз ще в червні 2012 року зробив американський інвестиційний банк Morgan Stanley.

"Час дорогої нафти минає: як і міхур доткомів колись, сировинний міхур скоро лусне. Ціни впадуть, а зростання знову пришвидшиться. Сировинна манія призвела до того, що величезні статки опинилися в невідповідних руках. ... Зміниться ландшафт світової економіки: країни, що розбагатіли на продажу сировини, на кшталт Росії та Бразилії, втратять істотну частину своїх доходів, а імпортери сировини – США, Китай, Індія і навіть Туреччина – отримають нові переваги за рахунок ресурсів, що дешевшають", - писали експерти.

Крім того, американські розвідники в грудні 2012 року представили доповідь "Глобальні тенденції 2030: Альтернативні світи", де для Росії тоді представили три варіанти розвитку. Згідно з першим, РФ стане союзником Заходу з урахуванням розрахунку. Другий варіант – Росія матиме суперечливі відносини з іншими країнами, замкнеться у собі, але без зовнішніх збройних конфліктів. Третій – РФ перетворить на країну, яка створює серйозні неприємності і використовує свою військову перевагу для залякування сусідів і домінування над ними. Однак нафта, яка швидко дешевшає, не дасть РФ можливість утвердитися хоча б як регіональній державі. Цей варіант здійснюється прямо в нас на очах.

Нафта і газ – дві найбільші складові вуглеводневого експорту Росії. Слід нагадати, що й для збуту російського газу минулий рік був доволі сумним. Видобуток впав на 20%. "Газпром" не розголошує дані по країнах, хоча й каже, що в Китай були здійснені рекордні поставки. У будь-якому випадку розрив з Європою компенсувати ніщо не може.

Матеріал підготовлено за аналізом Центру стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки.