Дрони — ядерна зброя ХХІ століття

...Безперечно, українська галузь безпілотників і дронів розвивається гігантськими темпами, якщо порівнювати з тими черепашачими крочками, які спостерігалися до Великої війни, але й цих гігантських темпів недостатньо, а вектор розвитку не завжди є точно вивіреним, і тим більше його не завжди розуміють чиновники, а відповідно він не знаходить підтримки в держави.

Яскравий приклад — ті ж ударні fpv-дрони, керовані за допомогою оптоволокна, які в противника з’явилися раніше, ніж у нас. А до того противник першим застосував дрони з автозахопленням цілі. І таких прикладів можна навести багато.

На жаль, держава, перейшовши від заперечення "весільних дронів" до закупівлі мільйона "весільних дронів", так досі й не усвідомила, що в умовах війни технологій важливо не тільки реагувати на ситуацію ("давати гроші"), а й головне — накопичувати досвід, знання, прогнозувати розвиток безпілотних систем, докладати адміністративних і фінансових зусиль, аби вчасно з’являлися нові технології і ще смертоносніші дрони на їх основі.

...Ми нині стоїмо перед іще серйознішими викликами, ніж два роки тому. В найближчі пів року очікується якісний стрибок у розвитку мікроелектроніки й технологій штучного інтелекту, які можна застосовувати в дронах. І попри бурхливий розвиток виробництва дронів в Україні може виникнути ситуація, коли в противника раніше, ніж у нас, з’являться якісно нові дрони, озброєні штучним інтелектом, повністю автономні на полі бою, невразливі для РЕБ і нещадні до ворога.

Чи готуємося ми до цього найближчого майбутнього? - Недостатньо. Й закрити проблему, коли вона виникне, простим "даванням грошей" не вийде, бо ці нові технології потрібно було розробляти ще вчора, давати гроші треба було ще вчора. Нині ще можна просто купити котушку з оптоволокном для переобладнання fpv-дрона на дрон "на оптоволокні" й у такий спосіб ліквідувати відставання в цьому напрямі. Але завтра так не вийде, просто "дати грошей" не спрацює, тому що готовий штучний інтелект для бойових дронів нам ніхто не продасть.

...Нині як ніколи треба створити нарешті єдиний управлінський центр, єдиний хаб знань і технологій, серйозно зайнятися накопиченням досвіду, аналізом розвитку технологій, розробленням державної політики, об’єднанням талановитих людей і всіх ресурсів, аби раптом у найближчому майбутньому не відстати в галузі дронів і не програти через це війни.

Нам не можна самозаспокоюватися — всі найсерйозніші й критично важливі для нашого існування битви дронів у цій війні ще попереду.

...Безлад і махновщина мають залишитись у минулому. Ринкові механізми та приватна ініціатива мають одержати ефективну підтримку держави, оскільки нині перед нами стоїть не менш складне завдання, ніж реалізація ракетної програми або навіть програма створення атомної бомби.

Дрони — ядерна зброя ХХІ століття, за допомогою якої ми можемо здобути перемогу. До речі, це сказав не я, а відомий американський учений-футуролог, професор Університету Каліфорнії Берклі (UC Berkeley) Стюарт Рассел (Stuart Russell) іще 2017 року. Але тоді йому ніхто не повірив, поки не почалася велика європейська війна в Україні.

Тож думай-те.