Історія з шахедами - яскравий приклад безпорадності, імпотентності державного управління

А що, у нас уже є надійний та ефективний засіб проти «шахедів»?.. Вже два з половиною роки минуло після появи цих дронів на нашій війні, щоночі вони наносять болючі удари й тероризують мирне населення, а віз і нині там - лише кулемети на тачанках, прожектори та всемогутні РЕБи, які, на повірку, не такі вже й всемогутні...

Насправді, історія з шахедами - дуже яскравий приклад безпорадності, імпотентності державного управління оборонним сектором економіки. Гранти по п'ять, двадцять тисяч доларів ніколи не допоможуть винайти засіб проти одного зі смертоносних видів повітряного наступу.

Британці 1941 року кинули всі сили острова на відбиття німецької бомбардувальної атаки (операція «Бліц»), яка тривала 57 ночей поспіль. У 1944-му також усі сили були мобілізовані на боротьбу з новою загрозою - німецькими крилатими ракетами Фау-1. Самі німці починаючи з 1944 року значну частину своїх оборонних зусиль витрачали на боротьбу з армадами бомбардувальників союзників - були створені вдалі радіолокаційні станції, нічні винищувачі з радіолокаторами, ракетні винищувачі, перші керовані зенітні ракети.

Ми не створили нічого. НІЧОГО. Крім кулеметів на тачанках. І це вирок нашому оборонпрому, нашим можливостям, і нашій системі державного управління у вирішенні цього найважливішого завдання.