Про сприйняття суворої реальності

Не хотів публікувати цей текст. Бо він про сприйняття суворої реальності.
Інколи треба заплющити очі і подумати, що про нас думає ворог.
проблема відсутності результатів перемовин в одному: Путін впевнений, що може дотиснути Україну. Захопивши її разом з Києвом.
Ось і все.
Він просто в це вірить, що це рано чи пізно станеться наша повна капітуляція.
Основний фактор, який підживлює його віру - це несталість наших союзників, зокрема США. Путін вірить:ось-ось і Штати можуть зупинити допомогу. Європу він вважає слабкою й нерішучою. До того ж, у нього є Угорщина, яка може заблокувати будь які рішення ЄС та НАТО.
І без Орбана… у Франції скоро вибори, у Німеччині хитка коаліція, Британія сама допомогу не витягне. Після Президенських виборів навіть з Польщею можуть бути проблеми.
Європейські лідери можуть збиратись в Києві, демонструючи єдність. Але, Путін знає, що вже наступного року, це можуть бути інші лідери. А разом з ними зміниться і політична позиція їхніх країн.
Заклики світових лідерів до миру Путін сприймає як прояв слабкості, як нестачу кисню у борця під час удушення –ось-ось він почне хлопати по підлозі рукою.
Підживлюють віру Путіна і наші втрати території. Кожного разу після доповідей що російська армія взяла Торецьк чи Часів яр, він сподівається що ось-ось і впадуть ще Покровськта Мирноград, фронт обвалиться, і можна буде просунутись кілометрів на 50-100. Рік тому вони так пройшли з Авдіївки до Покровська.
Путін сподівається що наша мобілізація провалиться остаточно; що фактів СЗЧ та дезертирства буде все більше; на психологічну втому наших людей; на те, що в окопах не залишиться нікого.
Власне всі його сподівання не безпідставні. І в багатьох моментах ми не допрацьовуємо і самі підживлюємо його віру.
І тому війна буде продовжуватись.
В цьому році точно.
А тепер головне питання - у що віримо ми?
У те що війна скоро закінчиться і настане 22 рік, ми провернемось до колишнього життя?...
В чому полягає наша віра і наша мета? Ми вже "вірили в ЗСУ", вірили в Трампа… Але дива бувають лише в казках: молитись за ЗСУ і нічого не робити для перемоги – не працює!
Наша мета зараз має бути в мобілізації країни. У ставці на технології. У вибудові ешелованої оборони. У наведенні ладу в дроновій галузі. І у сприйнятті народом реальності.
Наша мета - зробити все, щоб знищити віру росіян, що нас можна перемогти.
Це справді складно. Але це єдиний шлях вижити.
ані Трамп, ані дива, ані "саме якось пройде" - не врятують нас від ворога. Настав час подивитись реальності у вічі. Пропагандистський оптимізм, надії на "коаліцію рішучих", фейсбучна боротьба один з одним – все це лише відволікає від реальності і віддаляє мир.
Нашу долю і нашу свободу визначаємо ми. Тут і зараз. Як би пафосно це не звучало.
І все що я хочу сказати - нам треба налаштовувати країну на довгу асиметричну боротьбу.
Скільки буде тривати боротьба ?
Поки ми не зламаємо віру росіян.
Іншого варіанту немає.
перша половина - про ненажерливість ***** і слабкість союзників,
друга - "ми повинні", "ми мусимо" і т.ін.
І от головне питання: крім пафосних закликів - що реально маємо?
Суцільна лояльність до корупції, зриви поставок, кумівство, "зручні" замість професійних на посадах.
Проблем повно, а гасла типу "зараз як піднажмемо" вже не працюють.
1. Закиньте Стерненку, а то очі треба лікувати (у нього ж зовсім біда, не бачить нічого, тому і не мобілізується), та і утримання брогьованого ренджа з охороною від СБУ теж недешева штука.
2. Закиньте Чмуту і спіть спокійно, знаючи, що десь 20-30 відсотків з ваших донатів ніколи не дійде до бойових бригад, і осяде в регіональних ТЦК. А ви думали Чмута просто так не чіпають?
3. Закиньте Лачену, а то йому вже 25 років, скоро мобілізують, у вас останній шанс використати шанс і задонатити хрін зан кому, хрін зна якій бригаді. Бо звітів то немає...
3. Закиньте Мадяру, бо непросто живеться людині, яка підтримує Генштаб у боротьбі проти ненависного колишнього комбрига 47 ОМБр, це ж так складно, прикривати генеральські сраки.
Закиньте, не скупіться, а то у нас справи взагалі біда...
Наша мета зараз має бути в мобілізації країни.
Нашу долю і нашу свободу визначаємо ми."
Тезово: ми вирімо що настане слушний момент, можна буде з'ї*атися в Європу, і небезпідставно!
Забудьте про мобілізацію, цей термін має зникнути взагалі з інформпростору, він викликає абсолютне несприйняття.
Мають бути вироблені абсолютно нові правила, без зцілюючих ВЛК і забивання людей на вулицях. Оцю дурню з наловом припиняти треба негайно. Мазурашу озвучив статистику, з наловлених залишається в армії 6%. Шість прописом відсотків! Як у відомому мемі "Ви угараєте?".
Так, нашу долю і свободу визначаємо ми. І єдиний варіант якось позитивно її визначити, це негайно повернути на вулиці лад і законність. Вулиці порожні, села порожні, люди бігуть по півмільйона легальних, сто тисяч нелегальних, з яких впіймали половину. Якщо це не приводить до тями, то вже не приведе ніколи.
Можна банити 🐐 мордих виродків )
І так: закиньте донат Стерненкові, Повернись живим, Лачену, Яковині, Мадярові, К2 і т.д.
Слава Україні!
Героям Слава!
Слава Нації!
Смерть руzкім nigapaм!
Найкраща мобілізація - це портнофікація мародерів.
панаКарася