Зоряна збірна імені акту Магницького

З цікавістю спостерігав за медійним стартом процесу підозрюваного Віталія Шабуніна та його адвоката Сергія Рокуня.

Не тому, що бачу в цьому найважливіший політичний процес сезону.

Бо, прикладом, з весни мав нагоду залучитися як частина команди захисту, до на порядок політизованішої (на мою скромну думку) кримінальної справи, де стаття 18 Конвенції, тобто "політика", спирається не на корч чи відео з київського генделя, а на долі тисяч українських Воїнів.

Тому поки без деталей.

Які вже в Євросуді.

Та навіть в адміністративному процесі наразі веду справу, яка займає увагу перших владних осіб, як розповідали маленькі флоридські алігаторчики, ймовірно більше, ніж пригоди хлібопека з Чугуєва.

Й ні, це не справа Порошенка.

Бо у справі Порошенка, здається, наразі немає конкретних вимог від комітету ООН до України.

А в нашій вже є.

Хоча, звісно, саме пану Шабуніну у Євросуді стаття 18 буде гарантована з самого початку.

Інший політв'язень та "жертва кривавого прижиму", пан Ситник не дасть збрехати.

Ані собі, ані своєму колишньому підлеглому в НАБУ. Зокрема про особливий, особистий та міжособистий бекграунд певного детектива у Страсбурзі.

Де, до речі, самого Ситника й визнали недавно жертвою політичних репресій, за епопею с протоколом та реєстром корупціонерів.

Та саме про Євросуд п'ять років тому й оголошували мені підозру в особливо тяжких гріхах детектив пан Сергій Рокунь та пан Віталій Шабунін.

Перший на папері, а другий в етері. Здається, розповідаючи про "негідників", що посміли поручитися за мене у найкращому у світі Вищому антикорсуді.

Який, до речі, за останній рік програв мені дві справи.

У іншому суді.

Як відповідач.

У справах щодо приховування антисемітських проявів прокурорів САП.

Втім, я вдячний Шабуніну й Рокуню й "присталому до них прокурору Козачині" за досвід.

Та за надані можливості.

Бо якщо хтось сильно бажає обмежити мої права на користь пана Ріната Ахметова, який, власне, дуже-дуже не хотів й досі не хоче платити "нещасні" 54 мільйони за порушення тієї самої Конвенції, то - таке танго танцюють тільки удвох.

І якщо хтось, спочатку всупереч усім вимогам та нормам, приватизував ключову столичну, капіталізовану трильйонами, муніципальну структуру, "Київенерго", далі вирішив, що "гусари по рахунках не платять", а потім зробив з цієї фірми смітничок для боргів у вигляді фірми-прокладки в тоді прифронтовому Кураховому, та потім його збанкрутував (не кажучи й вже про долю самого нині знищеного агресором Курахового)...

Та водночас, якщо той самий хтось, якимось дивом переніс згадані трильйонні активи "Київенерго" у приватний "ДТЕК", яким оперують з Нідерландів, що мають із нинішнім Кураховим певні безпекові відмінності, та якщо цей хтось тепер планує освоїти ще трильйони на допомозі у відновленні....

То, як я вважаю до цієї особи мають виникнути істотні питання.

Якщо не в усіх українців, то щонайменш у киян.

Не тільки у мене.

Але саме я ці питання до пана Ріната Ахметова озвучую у судах, у господарських справах, вже п'ять років. Бо отримав таке процесуальне й конвенційне право.

Отримав через підозру мені від Рокуня, Шабуніна й Ко.

Адже слід вичерпатися у національній юрисдикції.

Бо, крім шановного Євросуду з його р. окунями у темних й каламутних водах Ілю, ще є різні цікаві міжнародні інституції і юрисдикції цивілізованих країн.

Де, прикладом, добре знають два цікаві слова: "акт Магницького".

Й все це, до речі, була преамбула.

Бо я оголошую про збір.

Не знаю, чи робив хтось таке узагалі раніше, бо я збираю кошти на судовий збір, який маю сплатити на останню касацію у Верховному Суді.

На останній процедурний крок, перед оформленням "листів щастя" з кросвордом, де "Магницький" пишеться по вертикалі, "Київенерго" по горизонталі, а "Ахметов" по діагоналі.

Я оголошую збір, бо, як вирішив 15 липня шановний суддя Сергій Могил, племінник так саме шановного Сергія Ківалова, за те, щоб мати можливість вислухати вкрай ймовірно "останнє слово феміди" у національній частині епопеї з аферами "Київенерго", я маю сплатити 50 тисяч зборових.

Звісно я сплачу ці гроші, які ніхто мені завідомо найближчі декілька років не поверне. Дієта у моєму віці, кажуть, корисна.

Та звісно я прийду на засідання 12 серпня о 16-й в Касаційний господарський суд поговорити про олігархів, опалення Києва, приватизацію та антисемітизм, куди принагідно запрошую усіх бажаючих.

Але так саме принагідно запрошую усіх охочих, особливо киян, допомогти мені із судовим збором.

Бо я щиро вважаю, що це не тільки моя справа, коли в Україні, зокрема у Києві єдина фізична особа може казати "енергетика - це я".

Й вигоду від націоналізації та "розбору польотів" щодо вмінь та навичок бенеціфіарів української енергетики отримають мільйони. Зокрема й тисячі родин українських енергетиків, працівників та менеджменту. Які дійсно є героями.

За спинами й часто могилами яких ховається в офшорах одна людина.

Я не прошу суттєво витрачатися на допомогу в справі "Борис Бабін проти Ріната Ахметова", але маленька інвестиція від небайдужих не завадить. ВВажайте це внеском у розвиток майбутнього усіх українців.

Збираю лише з осіб на підконтрольній Україні території, які не мають ніякого відношення до моїх судових справ чи кримінальних проваджень.

Збір закриваю до кінці доби 23 липня й за підсумками оприлюдню звіт.

Посилання на реквізити у першому коментарі.

Дякую фонду "Будь з країною" за організаційну підтримку. Відчуття того, що я не один - надихає.

Бонус у вигляді посилань на розслідування про севастопольські пригоди Ріната Лєонідовича у другому.