Як виграти війну?

Тисячі ідей, деякі завідомо смішні, деякі звучать розумно.

Від "перестати красти" до " побудувати ешелоновані лінії оборони".

Від "побудувати ефективну систему" до "поставити міністром Петрика П'яточкіна, він спасе ситуацію".

Кожна сторона в історії, яка програє, намагається судомно знайти кнопку "виграти війну".

Такої кнопки не існує, але існує ключ до прийняття правильних рішень.

"Напевне Берлінська говоритеме про дрони" - подумали уважні читачі. Ні, цього разу це якраз не про дрони. Це про людей.

Ключ - правильні люди на правильних позиціях.

Як це зробити?

Необхідно оцифрувати людей.

Люди теж роботи, є хард - тіло, є софт - мозок.

І є ТТХ, що визначає функціональні можливості.

І під кожного робота є свої задачі.

Ми часто роботів в яких максимальні спроможності по ТТХ піднімати шлагбаум - ставимо на задачі управляти цілими бригадами.

І навпаки. Робот який може управляти великими командами роботів - йде по тупому штурмувати посадку або копати окоп.

А потім дивуємось чому за 12 років війни не побудована здорова система.

Без перебільшення це ключ до вирішення наших основних задач і побудови дієвої системи!

Правильні люди на правильних позиціях, згідно ТТХ, тобто згідно спроможностей мозку (програмного забезпечення).

Приклад: ті підрозділи де командири на своїх місцях - показують найкращі результати.

А ми ставимо Міністром оборони Тарана, і дивуємось чому були не готові до війни. А цей міністр втрачає перед вторгненням для країни 1.5 роки часу.

Це не означає що він погана людина, це означає що його ТТХ це бути наприклад військовим аташе.

Але не Міністром. Інший масштаб і спроможності.

Згодна з Пашою "Лазарем", в нас було дві основні переваги - дрони і люди, обидві втрачено.

В нас була перевага в дронах тактичного рівня - тепер ми навчили русню в дрони, перевагу давно втрачено.

В нас була перевага в мотивації людей, черги під військоматами - цю перевагу теж втрачено.

Тепер єдиний шанс - ефективно застосовувати всі оборонні ресурси, в тому числі описати самих себе як роботів, по ТТХ, по функціоналу і відповідно до цього застосовувати.

Можливість величезні, люди оцифровуються дуже швидко: тести на IQ,відгуки колег, конкретні KPI по проектній роботі, etc.

По кожному роботу в оборонці (військовий, чиновник): цифрова картка.

Від рівня ротного, начальника управління, etc.

Основна проблема - ключові призначення йдуть по особистим емоціям, симпатіям, хто з ким дружить/спить, родичі, дітей хрестили/горілку пили.

Це все одно що купляти машину, і дивитися чи вона симпатична. А не на об'єм двигуна, розмір бака, прохідність і так далі.

Давайте себе оцифруємо. Тоді одразу стане видно хто чого вартий. Хто вміє будувати проекти стратегічного масштабу, а хто максимум помічник заступника начальника районного ЖЕКу.

P.S. Я цілком свідома того, що ця ідея занадто футуристична і незручна, щоб хтось пішов реалізовувати її прямо зараз, восени 2025 року. Хоча реалізувати можна буквально за кілька місяців, і я особисто готова виконати зі своєю командою цей проект для держави безкоштовно і під ключ.

Але до цієї ідеї за кілька років все одно повернуться. Питання лише скільки толкових людей ми втратимо за цей час.

Скільки людей будуть приймати неправильні рішення, бо знаходяться не на своїх місцях.