"Заморозка" війни і 2027-й рік

Мав кілька довгих розмов з колегами-аналітиками, депутатами парламенту та військовими. І практично скрізь була одна й та сама ж тема - чи справді можлива заморозка лінії бойового зіткнення вже ближче до листопада цього року, як про це напередодні заявив Президент на зустрічі з депутатами своєї фракції?
Почув багато скепсису. Хоч були і ті, хто з оцінкою погоджуються, мовляв, розрахунок Президента базується на тому, що росіяни просто не зможуть наступати навіть з урахуванням потенційної мобілізації.
Але тут (не маючи розвідданих) можу сказати, що логіка у словах Зеленського дійсно є. Хоч це може бути не обовʼязково листопад чи грудень 26-го. Може бути січень 27-го, а то й навіть березень чи червень.
Про 2027-й рік як можливий етап "висушування" війни я кажу з 24-го (треба пошукати відео, але мої знайомі можуть підтвердити). Чому саме наступний рік (звісно, якщо не відбудеться катаклізмів, які неможливо передбачити)?
Логіка така - ресурс великих наступів уже фактично можна оголошувати завершеним. Ми це бачимо по карті. З кожним місяцем не зменшується, а тільки розширюється сіра кілл-зона, яка контролюється з двох сторін безпілотниками. Російська армія уже втратила темп наступу, її наступальний потенціал "сточується". Так само і у нас скорочуються можливості для масштабних контрнаступальних операцій. Це означає, що фронт починає цементуватися сам собою.
Чи призведе це до підписання мирної угоди? От тут я дуже сумніваюсь. Найімовірніше, ми побачимо щось набагато тривіальніше - повільний, поступовий перехід війни у хронічний стан. При цьому ракети та безпілотники в тили можуть якийсь час летіти і далі - по енергетиці, логістиці, тилових об’єктах. ДРГ продовжать працювати. А на окремих ділянках фронту й далі будуть бої за посадки, висоти й села. Просто масштаб війни стане іншим.
"Заморозка" буде дуже умовною. Бо де-факто це буде не мир, а щось на зразок вже призабутого АТО - з періодичними спалахами протистояння. І, можливо, без жодного офіційного меморандуму. Путін навряд чи щось підписуватиме з Зеленським апріорі. Причини всім зрозумілі.
Але цей етап нам принесе вже нові виклики. І вони будуть політичними.
Вся енергія, яку суспільство роками витрачало назовні, почне розвертатися всередину країни. А це означатиме жорстку (дуже жорстку) внутрішню політику. І потенційні вибори у тому ж таки 27-му році.
Після років великої війни суспільство захоче відповіді на два питання - хто винен, що сталася пʼятилітня повномасштабна війна і що робити далі? Раджу потенційним кандидатам уже задуматися над цими двома питаннями.
▪️ Хто як і нащо виділив охорону Єрмаку;
▪️ Попереду компромат від Богдана; який саме;
▪️ НАБУ готує новий удар, по кому;
▪️ Ігнорування попереджень про велику війну в 2022-му і напередодні;
▪️ Питання довіри до президента Зеленського;
▪️ Механізм призначення людей-чиновників;
▪️ Справа Червінського та операція по Цемаху;
▪️ Початок активних дій НАБУ та САП;
▪️ Хто готовий підтримувати владних топів;
▪️ Реальні причини звільнення Валерія Залужного;
▪️ Розвідка та накази перед вторгненням;
▪️ Боротьба з кротами всередині держави;
▪️ Військові ігри та замінування/розмінування Криму;
і т.д.
І сидіння на троні Вови восьмий рік- це теж не вимога Конституції а життя кварталу95.
Ніхто нічого змінювати не буде. Принаймні, в найближчі роки.
Тоді ніякий Зелений Біс не буде іншим вішати лапшу про "достаточно перестать стрелять", коли відбувається типовий Апокаліпсис.
І європейська думка має запропонувати, що робити з Царством Антихриста під назвою РФ, що спрямоване на знищення своїх сусідів. Бо це - системна світова проблема, в не тільки головний біль українських політиків. Тут має бути розроблене відповідне системне рішення.
Ні Порошенко, ні ЗЕ не задавались питанням, як ********** вчення про пришестя Звіра (Вови Путіна) і Христа (Леніна, Звіром сто років назад був Распутін), і як Московський Мордор переробити з імперії і націю, і чи взагалі це можна зробити.
Можна детально розібрати "першопричини конфлікту", але вони цього не можуть зробити.
АНАЛітеку мій любий,
АНАЛізуй не фронт, а тил.
(в епоху нових військових технологій - коли ніхто не знає, як толком воювати, - все вирішується через тил)
баланс зміщується не в бік України (на жаль).
1. енергоносії в світі дорогі (і схоже, що це надовго), і санкції потроху знімають
2. грошей від ЄС все ще немає (а можливо і не буде).
Якщо такий тренд триватиме, то - як казав Трамп - "підписуйте зараз, бо завтра умови будуть гіршими"
Є такий механізм змін, як Апокаліпсис. Він може приносити користь, як працююча аломна електростанція, а може спричинити катастрофу, як це трапилось на ЧАЕС.
Те, що трапилось з німцями у другу світову - дуже поганий варіант розвитку подій. Зараз у значно меншому масштабі відбувається знову щось подібне.
Ви, як так зрозумів, є прибічником перемоги Гітлера?
Але потім в Росії взяла гору партія вирішення питання "по Клаузевіцу", і ЗЕ пішов Путіну наступати на мозолі своєю Кримською платформою. Хитке перемир'я шляхом "заморозки" розвалилося, і все пішло переграватися знову.
Спроба влаштувати Україні Варфаломіївську ніч із ЗЕ у ролі Генріха Наварського у росіян провалилася.
Має бути чітко прописаний алгоритм розв'язання подібного військового конфлікту. Мене дивує, хіба обов'язково треба сидіти в окопах, щоб переписати Заново те, що було написано Іоаном Богословом і літописцем Нестором? Але цими питаннями треба серйозно займатися, а не розповідати байки про "вирішальний вибір" чи про "мир".
Тому сьогодні була серйозна дипломатична битва, в якій прибічники "ні капітуляції", наче, перемогли.
Яка тут може бути заморозка? Або РФ дотисне у 2026-му Україну, або європейці дотиснуть РФ. Заморозка в плани сторін явно не входить. При чому, у ЄС поки немає кінцевої мети, тому поки вирішили не обирати свого представника у переговорах з РФ.
декого з нинішніх міністрів можна й залишити, але слуги народу мають піти, і піти далеко
То ж, ймовірна стабілізація фронту - це не тупик, а шанс для України - руйнувати російську економіку та російське військо й далі - як міжнародними санкціями, так і своїми власними- у вигляді ракетно-дронових ударів як на фронті, так і по російському тилу так само.
Сенс в тому, аби продовження війни проти України, в будь-якому вигляді - стало для росії непідйомним. Щоби вона вимушена була забрати своїх солдатів з України, щоби російські солдати бунтовали та масово тікали з фронту - без належного утримання, забезпечення, поповнення і т.д. Щоби росія загрузла у своїх внутрішніх проблемах повністю та забралася з усіх окупованих нею країн та територій. Саме для цього українські удари по росії мають тривати. Бо інакше - в України немає шансів на виживання.
В принципі, росія могла б вийти з України вже найближчим часом. Обставити це могли б як завгодно - хоч через череду зміни "путінів", хоч як. Населення б прийняло будь-який результат. А крайніми в усьому- призначили б "зетніків", як розпалювачів війни та авторів катастрофи. Особливо буйних та небезпечних, схильних до криміналу - "утилізували" б на фронті. А іншим "героям сво" потім казали б "мьі вас туда нє пасьілали" - як це свого часу вже було з "чеченцями" та "афганцями". Призначили б "опозицію", і випустили б на сцену "Єльцина 2.0", найбільш кваліфікованих силовиків - зберегли. Можливо - скинути якийсь "баласт" у вигляді особливо дотаційних регіонів. Зафіксували б "мінуса".
Але - їм не треба миру. Вони хочуть війни, домінування, знищення України та її загарбання, а будь-який "мир" розглядають лише як перепочинок для свого відновлення для нового нападу. Вони плекають надію на своє відновлення через грабунок України та Європи. Вони вкладають кошти в європейські вибори, політиків, партії, провокації, іпсо, тягнуть час, сподіваючись на наше ослаблення, на ослаблення нашої підтримки союзниками і т.д.
Зрештою, сподіваються на Китай, на дестабілізацію та проблеми в Штатах, на Близькому Сході, і всюди, де ще мають хоч якісь можливості впливати.
Вони помиратимуть, але до останнього будуть тримати Україну, хоча б й зубами, і тягнути її за собою в могилу. Це патологічна, екзестенційна ненавість.