Наш біль — це виключно наш біль
Події сьогоднішньої ночі чітко фіксують уже давно відомий факт: наш біль - це виключно наш біль. Коли в Києві горів Успенський собор Лаври, на галявині Білого Дому показували шоу з виступами бійців у клітках. До дня народження Трампа. І сьогодні, як пише Ostap Yarysh, американська преса смакуватиме деталі поєдинку, а не черговий наліт на Київ. І це абсолютно логічно.
Треба нам самим собі нарешті сказати правду: емпатія до України, на яку напали, закінчилася десь приблизно у першій половині 2022-го. З того часу більшість рішень по Україні держави ухвалювали виключно з позиції власних інтересів, а не з почуття справедливості. Бо такий світ - цинічний і несправедливий.
У світі поважають сильних. Тому скільки б ми не проливали сліз над жертвами, це не змусить Трампа дивитися на ситуацію інакше, ніж через призму вигоди. Не тільки іміджевої (як вручення Нобеля), але й цілком прагматичної. Яка все ше полягає в намірі заробити на Росії.
Що можемо ми? Тут практично єдиний варіант - ставати сильнішими. І рубати по живому все те, що всередині країни нас такими не робить.
Сьогодні в українському експертному середовищі дедалі чіткіше простежується загрозливий тренд. Люди, які мали б виступати холодними архітекторами державних стратегій і говорити з суспільством мовою дорослої прагматики, дедалі глибше занурюються в підлітковий інфантилізм. Замість тверезого аналізу інституцій нам продають емоційні маніпуляції, загорнуті в патріотичний пафос.
Замість того, щоб бути інтелектуальним авангардом, який штовхає країну до модернізації, значна частина експертної спільноти капітулювала перед вірусом дешевого популізму. Вони не просто підіграють чинній владній вертикалі - вони цинічно консервують нашу внутрішню відсталість, заробляючи символічний та фінансовий капітал на суспільній травмі.
Цікаво, чим?
У пончика ще крутіше: тільки чхни в його бік - ядерка автоматично летить всюди довкола.
Поставити президентом того, хто буде зображувати з себе "блюдечко для повернення України"?
Ну, хіба що вибори провести допоможе. Можливо.
А от після оголошення результатів точно "трапиться" валдай-2.
І обманути русню, якій рівних у світі немає в царині найобки та дези - марна справа.
Мінські не рахуються, бо тоді русня в себе повірила (як і в 2022-му), та тепер вони вже добряче вчені. Та й хитрий план все одно розкриють, бо мережу агентури мають, знімуть свої власні метрики з суспільства і все зрозуміють.
Не так воно просто все виходить, егеж?
Все буде як в БРСР: тіхой сапой під росію.