Ціна помилки.

У сучасному світі, якщо людина ніколи не керувала державою і хоче спробувати себе в цьому, то вона купує гру «Sid Meier’s Civilization». Після чого обирає варіант розвитку своєї держави та або розвиває її до світового панування, або доводить до повного краху. І лише в Україні людина без досвіду, знань і команди вирішила погратися в управління державою не в грі, а в реальності. І з огляду на те, що ні досвіду, ні знань у державному управлінні в неї не було, а за 7 років вона так і не стала державником, який відповідає посаді за інтелектом і досвідом, а її оточення складається з корупціонерів з отриманими підозрами, гумористів, ділків, брехунів, дурнів, шахраїв, зрадників, фріків та ішої присоуги, то ця людина поступово веде країну до катастрофи, а от своє оточення — до збагачення. І кількість підозр в корупції всьому оточенню Зеленського лише підтверджує мої висновки. 

Величезна проблема України - це кадрові рішення. І питання не в тому, що призначають за лояльність, а не за компетентність, а в тому, що ці лояльні неспроможні отримати потрібний результат. А от звільняють тих, хто популярніший або розумніший за керівництво країни, та хто не приховує цього, або хто потрапив в гучний скандал, який неможливо зам'яти. Перше доведено звільненням міністра оборони Загороднюка, міністра фінансів Уманського і Головкома ЗСУ Залужного. Друге доведено Головою ОП Єрмаком, міністром Мін'єду Чернишовим, міністром енергетики Галущенко. І це вже аксіома, а теорема. 

Найнеприємніше те, що, граючись в управління Україною вже сьомий рік поспіль, Зеленський так і не навчилася керувати, а просто почав передавати свої повноваження власному і не надто порядному оточенню, щоб зняти із себе навантаження. Йому подобається бути вершителем доль та роздавати накази. Дуже подобається виступати і отримувати овації, йому подобається тиснути руки світовим лідерам, фотографуватися з ними, слухати подяки, перерізати стрічки й знімати відоси. А от відповідати на запитання "Хто такий Вова для якого будують дім в Дінастії поряд з Андрієм, Міндічем та Чернишовим?" йому не подобається. 

Єдине, про що забув Зеленський — це те, що відповідальність за всі провали, дурниці й трагедії держави буде на ньому. Лише на ньому, а не на оточенні та 5-6 успішних менеджерах. І переграти гру заново не вдасться. Він, звісно, потім розповідатиме, що парламент був поганий і заважав йому, але до Верховної Ради саме він привів той самий монозброд із ґвалтівників, брехунів, зрадників, корупціонерів, анал-табу, прихильників «русского мира» та інших #слуг. Але це буде потім, а поки що він грає в царя, системно порушує закон, бреше і став тим, хто робить усе, щоб його заслужено посадили після завершення каденції. На відміну від його попередників, доказів вистачає. Від невиконання законів України до прямого порушення Конституції. 

Дії Зеленського та його оточення призвели до катастрофічних наслідків як до 2022 року так і після. Але те, що сталося після 2022 року має чітке визначення злочину і за це буде відповідальність. Згідно закону України президент ЗАБОВ'ЯЗАНИЙ запровадити військовий стан та оголосити мобілізацію у разі загрози вторгнення. А що зробив Володимир Зеленський? Запропонував українцям готуватися до травневих шашликів. Тож, прямо порушив закон. Потім було ще багато інших помилок та прорахунків - від зірваної мобілізації до звільнення Залужного, від ігнорування проблеми біженців до квазісудових рішень у вигляді накладання санкцій на тих, кому президент банально мстився, як це було у ситуації з Порошенком чи Богданом. І ми бачимо, що все це точно не принесло користі Україні. 

Причина всіх бід у тому, що невігласи не змогли прорахувати, ані наслідки своїх рішень, ані те, що війна буде тривалою, про що не я один тоді казав. Але ж шоумени без знань і досвіду вважали, що знають все краще. Реальність показала, що це помилка, а Зеленський зі своїми друзями - звичайні дурні, які волею мудрого українського народу випадково потрапили у владу та приймали рішення на підставі свого рівня компетенції. Як відомо "У найскладніші часи ти ніколи не підімешся до рівня свого очікування, а впадеш до рівня своєї реальної підготовки". А підготовка Зеленського до посади відбулася у Клубі веселих та кмітливих у Маслякова в Москві та у Коломойського на каналі 1+1. От і маємо результат тої підготовки. Але державі від цього не легше.

Історія Зеленського — це історія аматора, якого обрали інші аматори, наївно повіривши в казку. Але життя, на жаль, не казка. І якщо аматор не здатний навчитися, то розплачуватися за свій вибір доведеться всім його виборцям. І не лише їм, а й тим, хто за Зеленського не голосував. Розплачуватися довелося своїм втраченим часом, своїми зменшеними доходами, своїм підірваним здоров’ям та не лише своїм життя, а і життям друзів, рідних та близьких, своїм майбутнім і багато чим іншим. І мені шкода лише тих, хто за нього не голосував. Бо вони страждають разом з усіма. Але саме в цьому й полягає головна відмінність гри від життя. Тут усе по-справжньому, і не можна не брати участі або переграти все заново.

Єдине, чого б мені хотілося після всього цього, — щоб наші «мудрі» виборці порозумнішали й перестали вірити в казки, які їм талановито розповідають шоумени, шахраї, популісти, а також старі і нові корупціонери. Дуже цього хочу, але не надто вірю, що так станеться. Бо поки що немає передумов. І лише час покаже, чи здатний наш виборець еволюціонувати. А в тому, що аматори й шахраї й надалі лізтимуть у політику та намагатимуться вішати локшину виборцям, щоб погратися в управління і сісти на фінансові потоки, я впевнений. Тож розумнішайте, панове виборці, розумнішайте. Або просто вимрете. Як тупикова цивілізація в грі «Sid Meier’s Civilization».