"Дамаск - наш". Сирійська авантюра Путіна та її значення для України

У просторах Інтернету поширюється хибна думка про чергову "зраду" Заходу, який начебто обміняв Україну на Сирію. Однак, це відверта брехня. Путіну не вдасться "продати" Заходу своє вторгнення в Сирію, як боротьбу з терористичною "Ісламською державою".

Всі розуміють, що справа, як часто це буває, в газі та нафті. Через Сирію мають намір будувати газопроводи Катар та Іран, який звільняється від санкцій. Проекти цих газопроводів спрямовані в Європу і мають покласти край там російській монополії на енергоносії.

Диктатор і друг Путіна Асад категорично проти таких ініціатив. Захід у Сирійській війні підтримує антиурядових повстанців, які воюють і проти ІДІЛ, і проти Асада. Зрозуміло, що результатом сирійської кампанії Захід бачить ліквідацію і ісламістів, і диктатора. Путін бачить, що Асад довго не протягне, й новий порядок в Сирії не відповідатиме імперським інтересам РФ, тому й ввів туди своїх "зелених чоловічків". Не виключено, що головне завдання росіян - воювати не проти ісламістів, а проти прозахідної Сирійської вільної армії.

Окрім цього, Путін змушений показати росіянам новий епічний серіал про "мощь и благородство России", адже мильна опера "Новороссия" вже підходить до завершення, і явної перемоги "русского оружия" там не буде. А санкції б'ють все сильніше. Перед росіянами буде розіграно спектакль, що, начебто, Росія не зважаючи на вороже ставлення Заходу, долучається до боротьби з глобальною загрозою тероризму. А клята Америка, не дивлячись на це, карає чесний Кремль санкціями.

Доречно в цьому ключі згадати про нафту. ОПЕК відмовляється зменшити квоти видобутку нафти, і ціна на неї періодично падає. Тому дестабілізація Близького Сходу для Росії є питанням виживання. Заява Керрі про те, що дії Росії в Сирії "можуть спричинити подальшу ескалацію конфлікту, збільшити втрати невинних життів, потоки біженців та ризик протистояння з коаліцією, що протистоїть угрупованню «Ісламська держава», в Сирії дуже точно і влучно відображають реалістичне ставлення Заходу до чергової путінської авантюри.

Ніякого "обміну" України не відбулось. Навпаки, Путін все глибше вдягає свою голову в петлю історичної справедливості. Ймовірно, Росію тепер позбавлять права вето в Радбезі ООН. Адже для Заходу питання Сирії шкурне - тисячі біженців штурмують Європу. Тому знищення ІДІЛ та Асада є більш принциповим для європейців ніж питання України. Антипутінська коаліція розширюється за рахунок нафтових країн арабського світу та зміцнюється завдяки ще більш розгніваним ЄС та США.

Розв'язка десь близько, апогеєм має стати засідання Генасамблеї ООН. Головне завдання для України - втримати зовнішній та внутрішній фронти проти агресії протягом кількох наступних місяців. Наше тактичне завдання - зберегти державу, як прогнозованого, ключового суб'єкта антипутінській коаліції. Ну і нарощувати армію. Попереду великі зміни.