Коммунисты не хотят "жить по закону" и требуют вернуть их флажки в Раду

убрали главное и единсвенное отличие

Может и дедушку ленина в гипсовом виде в прихожей поставить?

РЕКТОР СНІТИНСЬКИЙ В.В. ЗАМІТАЄ СЛІДИ ВБИВСТВА ЗА ДОПОМОГОЮ МІНІСТРА АГРОПОЛІТИКИ УКРАЇНИ МЕЛЬНИКА Ю.Ф., МЕДИКІВ та ПРОКУРАТУРИ . Згідно постанови уряду України для студентів Вищих навчальних закладів відносно платної і бюджетної форми навчання передбачено ряд пільг, особливо для дітей-сиріт. Після закінчення Екологічного коледжу, витримавши вступні іспити і конкурс, на 3-й курс Львівського державного аграрного університету в 2007р., поступив сирота Пріріз Тарас Ігорович (дом. адреса: м. Львів, вул. Сушкевича 9/2, тел. 8-0322-52-95-51). Подавши відповідні документи про пільги, Пріріз Т.І. просив в заяві зарахувати його на бюджетну форму навчання. Але ректору Снітинському Закони України не указ… Конкурс він проводить за своїми законами. Так ось, вступник Пріріз Т. І. перед 1-м вереснем 2007 р. одержує від керівництва університету на домашню адресу повідомлення, що він зарахований на платну форму навчання (не дивлячись на пільги гарантовані йому Законом) і якщо до 10 вересня не внесе оплати, то не буде допущенний до занять. Вступник Пріріз Т.І. та його дідусь Молонос Петро Якович (житель селища Малехів біля Львова), який був його опікуном, неодноразово звертались до ректора Снітинського про переведення на бюджетну форму навчання. Але всім давно відома дволикість та аморальність ректора - обіцяє одне, але робить зовсім інше. 4 вересня 2007 р. схвильований дідусь студента Пріріза Т.І. - Молонос П.Я. знову особисто просить ректора перевести сироту-внука на бюджет, бо йому не під силу платити за навчання внука з його мізерної пенсії. Снітинський В.В. водить дідуся за ніс і посилає до декана Завірюхи П.Д.. Поки дідусь здолав дорогу до декана, Снітинський передзвонив Завірюсі П.Д.., щоб той не допустив студента-сироту до навчання, поки не буде внесена оплата - спрацьовує усім відома непорядна методика роботи ректора. Коли прийшов схвильований дідусь до декана агрономічного факультету Завірюхи Петра Даниловича і виклав свою просьбу, той грубо накинувся на нього (кричав так, що аж у коридорі чули викладачі, які стояли в черзі на прийом до декана). Не витримало серце згорьованого дідуся (який не був ще дуже старим) такої наруги зі сторони ректора та декана і тут же він помер у кабінеті декана Завірюхи П.Д.. Свідки під дверима одразу ж порозбігались, бо Снітинський таких свідків миттєво виганяє з роботи без всякої жалості, а правоохоронні органи його захищають (як і в Міністерстві аграрної політики). Але слухи пішли по університету, Дублянах та Львову і поза межі області. Слідчому з Жовківського райвідділу міліції декан Завірюха дав свідчення, що дідусь Молонос П.Я. прийшов до нього подякувати за те, що внука ректор Снітинський прийняв студентом вузу і від того хвилювання помер у кабінеті від радості... Але ж дволикі Януси (Снітинський і Завірюха) повинні знати, що не від радості помирають, а помирають від людської підлості, зажерливості, жорстокості, бездушності, непомірного хабарництва від бідного, згорьованого народу, який кров’ю і потом заробляє ті копійки, які віддає злочинцям-хабарникам, щоб СИРОТИ могли вчитись. А злочинці-хабарники, наділені непомірною владою і повноваженнями, за ці гроші пиячать, гуляють, займаються розвратом, їздять розважатись та відпочивати за кордон, будують десятки особняків і квартир на 350-1000 квадратних метрів, які роками стоять закритими. Тепер Снітинський бреше, що методистка помилково виписала документ на оплату, а він – Снітинський тут ні при чому, чистий як ангел (є документ). Дідусь Молонос П.Я. проживав у с. Малехів Жовківського р-ну Львівської обл. (біля Львова). В селищі є фельдшерсько-акушерський пункт. Три дні на тиждень (понеділок, середу, п`ятницю) приймає сімейний лікар із Дублянської лікарні Пархуць Орися Миколаївна. Запитуємо її: ”Чи лікувався у неї громадянин Молонос П.Я.?”. Лікар відповіла, що такий ніколи до неї не звертався і тому амбулаторної картки на нього не було заведено. Про смерть дідуся Молоноса П.Я. в кабінеті декана Завірюхи П.Д. лікар дізналась тільки зі слухів на 2 чи 3 день, але офіційно її ніхто не викликав і нічого не повідомляв. Запитуємо у лікаря Дублянської лікарні Пірко Ірину Адамівну, яка, всупереч Закону, видала довідку про смерть: ”Чи лікувався у неї в лікарні громадянин селища Малехів Молонос П.Я.?”. На це вона відповіла: ”Що ніколи не лікувався на прийом ніколи не приходив і амбулаторної картки на нього не було заведено. Тому данних про його лікування немає, він жив десь у с.Малехів. Значить, громадянин Молонос П.Я. до лікарів ніколи не ходив і на хвороби не скаржився. Амбулаторної картки на нього не було заведенно. Ні в Малехівській ні в Дублянській лікарні. Практично, почував себе здоровим. Запитуємо у лікаря Пірко І.А. на основі чого вона видала 04.09.2007 року довідку про причину смерті Молоноса П.Я. і написала діагноз “Хронічна серцева недостатність 3 ст., ішемічна хвороба серця, дифузний кардіосклероз”. Але всім відомо, якщо людина померла поза межами своєї квартири. В даному випадку в кабінеті декана агрономічного ф-ту ЛНАУ Завірюхи П.Д., то згідно Закону потрібно викликати слідчого міліції чи прокуратури і разом з лікарем направити на судово-медичну експертизу (тобто на розтин) для встановлення точної причини смерті. А так лікар із стелі написала діагноз, побто сфальсифікувала важливі документи, за що повинна нести кримінальну відповідальність, а прокуратура і міліція не помітили слона на вузькій стежці розслідування групового злочину. Лікар Пірко І.А. відповіла : ”Що її викликало вище керівництво аграрного університету і сказали так написати тому претензії пред’являйте до цих високих керівників”. Визнавши, що її спонукали до цього, лікар Пірко І.А. підтвердила факт здійснення групового злочину! Як бачимо, в данному випадку відбулося доведення до смерті, а фактично вбивство людини - дідуся Мелоноса П.Я. в службовому приміщенні аграрного університету (люди чули під кабінетом як Завірюха П.Д грубо кричав на дідуся, що не допустить внука – сироту Приріза Т.І. до занять, поки він не внесе плату за навчання). І ці вбивці стараються замести сліди, тому порушуючи Закон, колективно фабрикують фіктивну довідку про смерть людини, а слідчому кажуть записати, що дідусь Молонос П.Я. помер від радості, бо прийшов подякувати ректору, що прийняли внука – сироту на навчання, яким же чином дідусь Молонос П.Я. опинився в кабінеті декана Завірюхи де і помер після конфлікту з ректором? Це вершинна цинізму. Версію видуману Снітинським заперечує висновок прокуратури (додаток) Такий самий липовий діагноз прислав нам у відповідь на нашу заяву заступник Міністра агрополітики Гадало Я.М. (29.07.08 р.) № 37-18-1-16; доречі великий покровитель ректора Снітинського В.В. та ще й цинічно відповів: ”перевірка встановила що ЛНАУ задовільнив прохання Молоноса П.Я перевести з контрактної форми навчання за кошти державного бюджету… студента Приріза Т.І. де він продовжує навчатися в даний час”. Який цинізм майже місяць після того як Смітинський В.В і Завірюха П.Д довели до смерті, а фактично, вбили Малоноса Т.Я. , задовільнили його просьбу. Та потрібно було не порушувати закону і людина залишилась би живою. Про цей трагічний випадок з вини ректора Снітинського В.В. виконуючий обов’язки прокурора Жовківського р-ну Бойко О.В. повідомив що порушення щодо навчання в ЛНАУ сироти – приріза Тараса Івановича на платній формі навчання дійсно мало місце, а тому прокуратурою району внесено в ЛНАУ подання про усунення причин і умов, що сприяють порушенню вимог законодавства України про соціальний захист дітей – сиріт та бюджетного законодавства України (додаток). Ось так м’ягко нібито Снітинський В.В немовля і не розуміє що таке Закон, і що його неможна порушувати нікому. Допускати таких людей до освіти і до виховання, а тим більше довіряти керівництво навчальним закладом вже само по собі непростимий злочин держави перед народом. ВИМАГАЄМО НЕГАЙНО: 1. За нашою безпосередньою участю провести перевірку розслідування по факту смерті громадянина України Малоноса Т.Я., встановивши істинну причину його смерті у службовому приміщенні ЛНАУ. 2. Виявити усіх осіб причетних до його смерті, осіб які сприяли прихованню причин його смерті та притягнути їх до відповідальності. 3. Повно і всебічно розслідувати факти покривання Снітинського та по факту смерті громадянина України Малоноса Т.Я. посадовими особами Мін агрополітики України, та притягнути їх до відповідальності. http://president.org.ua/mailarchive/mail-5944/