Запрет на аборты при пороках развития плода вступает в силу в Польше

Католицизм Головного Мозга похоже.

Це 100% плюс фундаменталізм!

Аборт - це вбивство

А якщо плід у лоні матері без голови - це також вбивство чи тортури матері? По цьому закону вона такий плід має родити щоб зразу похоронити!

Плід без голови не розвивається - гине.

В лоні матері все розвивається а при народженні гине - гугл Вам в допомогу.

А Вам - жизненный опыт, ну или медицинское образование.

тогда презерватив тоже

Презерватив - це вже геноцид. Бо 300 млн. вбитих сперматозоїдів це вам не абищо. Негайно заборонити презервативи.

встать на колени и извиниться.

А міньєт - це канібалізм, причому в масштабах ядерної війни )))0))0)))

А онанизм?

в таком случае и долбежка в задницу убийство, надо запретить геев

Ну, геи каг бы и так запрещены - содомитский грех в библии описан

Буде багато жіночих смертей і каліцтв.
І, можливо, самогубств.
Та й трагедій.

https://censor.net/ru/user/165058 Привіт! В одних країнах ліваки,в інших релігійність зашкалює.Повинен бути компроміс.

Привіт, Друже.

Баланс дуже важко знайти.
Чомусь любить піпл впадати у крайнощі.

https://censor.net/ru/user/165058 Тому що люди вірять дядечкам з екранів тв,чи інтернеті.Сьогодні наприклад,Арестович написав пост,то всі плюються.А раніше його вважали дуже розумним патріотом.Хоча я давно помітив,що він несе маячню,хоча робить це красиво.Інформацію ж ніхто не хоче перевіряти,шукати,аналізувати самому і думати.Ми ж вже про це говорили.Ти ж бачиш,що тебе тут деякі особи ненавидять і мене також.Я собі так подумав,якби в цих людей була би можливість і умови були би такі,як в совці,то нас би вже катували і можливо вбили.Я раніше дивувався,епосі совка.А зараз вже ні.Потрібно створити умови і людина звіром стає,чи навіть гірше.

Погоджуюся. Так, ми з тобою не раз торкалися цієї теми.

=Вірують=.
Потім роблять те, що їхні "месії" і "духовні кумири" навнушають і гризуть ту маленьку купку притомних, які мають розум, принципи, переконання, аналізують інформацію і т.д. - хочуть їх зламати і підкорити своїй тупості.

Тоді - бац, раптом розчаровуються в ідолі, проклинають і шукають наступного, щоб обожествити і вознести на п*єдестал.

І це - абсолютно масове явище в українському суспільстві.
Потім шукають винного (бо ніколи не самі), крайнього ...

Ти ж бачиш,що тебе тут деякі особи ненавидять і мене також.


Вони не нас ненавидять, а себе. То все вертається їм.

Я собі так подумав,якби в цих людей була би можливість і умови були би такі,як в совці,то нас би вже катували і можливо вбили.

Ну, здрасьте. Вони-то, можливо, бажали б, але я навіть не хочу думати про подібне.

Ми б боролися і запекло опиралися, хіба не так ? Їх би загризли, але не здалися, правда ?

Є такі, хто лишається людиною, особистістю, і ті, хто стає натовпом, стадом.

Ще до Арестовича не дійшла.

Ти не журися через тих, ок ?

https://censor.net/ru/user/165058 Я через них не переживаю.Але хочу,щоб в нас у всіх все було добре.Я ніколи нікого тут не невадів,тролів з москальщини не рахую.

Я знаю. Але вирішила перевірити ... Бо іноді буває догорає і допікає ... Ми ж не сталеві.

Хай буде. Всі ніби хочуть. Тільки потрібні зусилля уже як не всіх, то більшості.
Дякую тобі.

Ведана, тут описане те, про що я писав, а Ви мене критикували - про різні світи, які Вам не відомі, і з якими Ви, ніколи, не стикалися... Але вони існують. Гляньте - https://censor.net/ru/user/413583 дав, неочікувано, Вам відповідь...

https://kriper.net/golden-foundation/7842-moja-vtoraja-polovina.html Оксана Ветловская. МОЯ ВТОРАЯ ПОЛОВИНА
Адже аналогія, практично, повна... Тільки в нього описані фізичні патології, а я Вам описав соціальні...

Це - навпаки - самодискредитація церкви, шоб побільше від неї людей відвернулось.

Та всі,хто бажає, позбувається вагітності в Чехіі. Там багато клінік працюють на польський контингент.

Навіть до нас до Львова приїзджають і то далеко не поодинокі випадки!

Тільки хотів про це написать... Буде купа кримінальних абортів, штучних родів, що спричиняють смерть плоду. Будуть самовбивства дітей, які підростуть і не зможуть жить нормальним життям, і будуть мучиться, кленучи батьків, себе і ненавидячи людей і саме життя... А деякі ще й мстить будуть оточуючим за те, що вони "не такі" (ВІдомо, що люди, які не здатні жить нормальним статевим життям, часто стають насильниками і вбивцями-мань"яками... Це не "казки-страшилки... Це судова статистика...). Кому від цього буде легше - невідомо... Вчора говорив з товаришем, зоологом, про випадок подібний. Дитина народилася без зовнішніх статевих органів, з сечовим міхуром назовні, купою недорозвинутостей іншого характеру. Перша операція - через десять днів після народження. І так далі... Ким ця дитина, якій вже близько 7 років, виросте, перенісши два десятка операцій?
Я розумію, що таке "гуманність", однак, у нас вона, часом, вже починає доходить до абсурду...

Ви так гадаєте? А може, буде більше тих, хто подумає головою перед тим, як вагітніти? Я знаю польські реалії і писав ще чотири місяці тому, що скасована Конституційним Судом норма була корупційною шпариною, яка дозволяла абортувати за хабар цілком здорову дитину

Я вже дискутувала на цю тему.
Ви, напевне, доросла людина, батько.
Діти-інваліди, розумово неповноцінні, з генетичними відхиленнями народжуються у сімей, які палко прагнуть мати дитину, батьки - здорові.
Але трапляються порушення, збій ... Так буває ...

Розказувала реальні історії з одного інтернату в Україні ... Страшні.

Нещодавно натрапила на дві новини: одна росіянка в Лондоні вбила свого 10-чного сина, який страждав на важкий аутизм, що супроводжувався приступами агресії, ніколи не заговорив, не вмів, постійно кричав, не спав ... Її колишній чоловік (якийсь там відоми фотограф) самоусунувся, дитина частково знаходилася в інтернаті, щоб мати могла хоч відпочити і щось зробити. А коли почалася пандемія - інтернат ніби зачинився і хлопчик перебував постійно з нею. От вона ніби дала йому більшу дозу медикаментів. Бо це не можливо було витримати.

Інша британка, якась там треш-діва, чи що, здала (мусила) в інтернат свого найстаршого сина (18 років), у якого купа вроджених невиліковних вад ... він має звірячий апетит (здоровенний), забираєш харчі - агресія ... А у неї ще чи то 3 чи 4 молодших дітей. + у таких значно збільшене лібідо ... (є дикий нарис авторства Марії Матіос про такі речі) ... Це реально небезпечно для інших.

Повторю: таке сталося у моєї одногрупниці - їй викликали штучні пологи ... Її чоловік казав, що у плоду були недорозвинені півкулі головного мозку. Максимум, який би та дитинка прожила у стані овоча - 12 років. Друга дитинка здорова. Вони були під наглядом, здавали аналізи, стояли на обліку. Обоє молоді і здорові.

Тому звинувачувати жінку в подібному, як Ви пишете - А може, буде більше тих, хто подумає головою перед тим, як вагітніти? ... Вибачте, не розумію.
Це не залежить від =думання= жодним чином. Такі речі - трагедія і біль.

Нікому не побажаєш.

Зачем подпольно: весь ЕС на выбор - делай где угодно.

Не повірять... Поки самі не зіткнуться, "лоб в лоб", з цим, самі... Я колись говорив з чоловіком, мати якого пропрацювала все життя у госпіталі для "обрубків" - ветеранів Великої вітчизняної війни, з ампутованими кінцівками та іншими серйозними каліцтвами. До кінця не повірив... Поки не побачив зарисовки колишнього фронтовика, який це все, потайки, намалював... Там ціла галерея малюнків...
Колись дивився фільм "Полёт над гнездом кукушки". Потім перечитав книгу... А років через десять життя, по роботі, привело у обласну психіатричну лікарню... Я там побув кілька годин. Побував не у всіх відділеннях... Мені вистачило... І я зрозумів, що описане американським письменником - правда...
Просто багато хто, як маленькі діти - думають, що, коли вони закриють очі, все погане перестане існувать...

Бачив цю серію малюнків. Жах. Нижче іще написав про фільм "Джонні узяв зброю" (до речі, на основі реального випадку - у військовому шпиталі Торонто після Першої Світової один невідомий солдат так прожив понад 20 років...)

Сильний твір... Читав, доки додому їхав.

А забезпечити дитині страшне життя - це дуже, дуже гуманно...
Пару уривків зі згаданого вище оповідання "Моя вторая половина":

"Вот Миша по прозвищу Орангутанг, ему семнадцать и у него микроцефалия: крошечная плоская черепная коробка, грубо прилепленная к большому мужскому лицу. Совсем скоро Мишу переведут во взрослый дом инвалидов, а пока он, в своем развитии так и не продвинувшийся дальше четырехлетки, сидит на полу и играет в кубики с пятилетним Вовой, у которого три ноги: как и у Сережи, у него паразитарный брат-близнец, только вросший не в живот, а в спину, в позвоночник. Вова умный для своих лет, но он слишком мал, чтобы отвечать на наши вопросы. Позади Вовы сидят новенькие, близнецы-краниопаги, сросшиеся головами, их имен мы пока не знаем, лишь запомнили про них несколько любопытных особенностей: у них есть общие структуры мозга, они видят через глаза друг друга, и ими очень интересуются ученые. «Птица», - говорит один из близнецов, глядя в окно. «Синичка», - уточняет другой, сидя спиной к окну и рассматривая игрушечный автомобиль.

В другой палате возле окна отрешенно стоят Таша и Таня, они выглядят как тоненькая четырнадцатилетняя девочка с двумя головами. Таша и Таня дицефалы: каждая из них контролирует свою половину тела. Они тоже неглупые, но совсем дикие, заброшенные, насквозь сиротские, и нас они сильно недолюбливают: считают выпендрежницами. Еще они ненавидят, когда их фотографируют, хотя чего такого, не понимаю, на фоне своих соседей эти близняшки почти красавицы. Однажды Таша (или Таня?) чуть не разбила мне смартфон.

Чье фото действительно потянуло бы на шок-контент - так это фото Гали Резановой. У Гали синдром Тричера-Коллинза, или челюстно-лицевой дизостоз: когда почти нет лицевых костей. У Гали недостает верхней челюсти, скул и еще много чего, и ее лицо выглядит как скример из Сети: скошенные книзу глаза на месте щек, бесформенный нос на лбу, вечно открытый рот и высунутый язык. Дышит Галя прямо через трахею, у нее в шее разрез и специальная трубка. Говорить она, конечно, не может, зато знает азбуку глухонемых. Но мы не знаем."

"У окна, спиной к нам, стоит мальчик. Самый обычный мальчик - две руки, две ноги, коротко стриженный затылок. Но тут он поворачивается. Смотрит на нас.

Мы с Лю невольно пятимся. Его лицо: крошечные глазки и огромный темно-багровый вертикальный провал, идущий ото рта вверх до того места, где должна быть переносица; кривые зубы, растущие вдоль краев провала, алое отверстие единственной ноздри на лбу. Мы заглядываем в ближайшую палату и видим еще несколько страшно изуродованных лиц. Будто какой-то психованный скульптор ради нездорового развлечения мял, выкручивал и раздирал глину человеческой плоти. У большинства челюсти так деформированы, что вряд ли кто-то тут способен произнести хоть слово. Здесь пациенты с врожденными челюстно-лицевыми расщелинами. Наверняка такое лечится. Сложными, многочисленными и дорогими пластическими операциями. Тем не менее эти дети сидят здесь. И даже хваленые спонсоры интерната, видимо, им не помогут.

Мы переглядываемся и идем дальше. Следующая палата. Лежачие. На первый взгляд сложно сказать, что с ними не так. Заходим, кто-то шевелится и поворачивается к нам, и все это почему-то происходит в жуткой тишине. С ближайшей койки на нас смотрит человек с двумя лицами. Дипрозоп, вспоминаю я. Редчайший случай сиамских близнецов. Это когда двое заключены в одном теле: одна голова, два мозга и два лица. Невольно я пытаюсь представить, каково это. Хотя... должно быть, почти так же, как у нас. Только выглядит жутче. Со следующей кровати на нас смотрит циклоп. Настоящий живой циклоп. Я читала, что они живут не дольше месяца, и то в редких случаях, а этот... сколько ему, года три? Огромный кроваво-голубой глаз в единственной глазнице, рыжие кудри, хоботок на месте носа. Медленно шевелятся и поворачиваются в нашу сторону другие пациенты: безносые, безглазые, с деформированными головами.

- Слушай, Кать, пошли отсюда, - шепотом говорит Лю.

В таком же оглушительном молчании мы выходим в коридор. Я чувствую, как по спине скользят капли ледяного пота.

- Они обычные люди, - говорю я скорее для того, чтобы успокоить саму себя. - Они не виноваты в том, что родились такими. Просто люди...

- Такие же, как мы, - тихо заканчивает Лю.

Мы осторожно заглядываем в следующую палату - похоже, одиночную, как у нас. Там на кровати лежит кто-то очень большой. Не похоже, что ребенок. Взрослый. Дверь подлейшим образом скрипит, и этот кто-то сразу садится. Я как-то мигом окидываю взглядом сидящее существо, будто мой мозг, подобно смартфону, делает моментальный четкий снимок. Необъятные телеса, серовато-белая кожа. У него - у нее, это женщина с огромной грудью - нет головы. Почти нет. Утопленный в плечи выступ с крохотными ушами и широченным ртом. Рот распахивается, и она - оно - начинает орать. До ужаса знакомый неостановимый скрежещущий вой. Мне в нем слышится бесконечная безысходность и почему-то - столь же бесконечная злоба".

То есть Мишу, Вову, Сережу, Ташу, Таню, Галю нужно было убить при рождении?

А ви як вважаєте, що краще - аборт при виявленні таких патологій чи страшні борошна довжиною в усе життя? Без можливості щось виправити?

Да поймите, плод - живой, аборт - убийство, для верующих людей - грех. При рождении таких детей и невозможности что-то исправить - это крест родителей и они несут его. Тысячи родителей живут так.
P.S. А Вы свои тексты переводите через интернет?

"Страшні борошна" - це частина мему https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D1%96%D0%B4%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D0%B0_%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8 "підлога країни" . ******** лінгвістичні казуси, тому оцінив цей мем і вже за звичкою використовую такі конструкції
За темою - я не релігійна людина, тому подібне вважаю проявом незрівнянно більшої жорстокості, ніж аборт. І хрест несуть не тільки батьки, але й сама дитина. Рекомендую почитати оповідання (приблизний час прочитання 30 хвилин) - там багато питань етичного плану. Зокрема головна героїня каже, що пощастило тим, у кого глибока розумова неповноцінність - вони хоча б не усвідомлюють жах свого становища... а от головна героїня Катя та її сіамська сестра Люда - психічно адекватні й розумово розвинені дівчата. І раптом отака доля...

"Мама с папой всю жизнь все делают напоказ - поженились не любя, лишь потому, что пришла пора создать семью, вознамерились завести детей, потому что так положено, и, следуя моде на «естественность», мама пришла на УЗИ на таком сроке, когда уже поздно было что-то предпринимать. Мы появились на свет, и свой новый долг родители взвалили на себя с истерическим азартом. «О, что вы, у нас совершенно, совершенно нормальная семья!» - выразительно говорила мама на камеру одного из центральных телеканалов. Только ночами мы слышали, что в нашей семье происходит на самом деле - бесконечные скандалы за стенкой.

...
У каждой из нас по две руки, свое сердце, пара легких и желудок с поджелудочной, но общие печень, несколько ребер, кишечник, почки и все органы малого таза. Наши позвоночники сходятся в один повыше крестца. Я контролирую правую ногу, Лю - левую. Мы - сиамские близнецы-омфалопаги. Такие, как мы, обычно рождаются мертвыми или живут не дольше нескольких дней после рождения. Мы с Лю живем на свете уже шестнадцать лет".

ну, сейчас 21 век, кому-то недавно вон руки пересадили, так что не факт что все так плохо. + развитие медицины, повышение уровня докторов, может кого и вылечат в результате, возможно кому-то на органы пойдут, жизнь спасут и т.п. следовать евгенике можно разве что на топовом уровне развития человечества, а пока рождаются разные дебилы, внешне нормальные, которые потом даже "успешно" руководят, и даже становятся президентами, жесткий контроль не очень поможет. так что для экономически развитой Польши которая в результате может таки помочь - почему бы и нет. для Украины, где и нормальным людям хрен кто поможет - рисковать скорее всего не стоит.

"оцінив цей мем і вже за звичкою використовую такі конструкції " - а мені здається це неприйнятним для спілкування с людьми. Ну це моя думка. Хіба що це все ж таки компьютерний переклад.
Рекомендоване Вами оповідання - це автобіографічна сповідь чи документальна стаття? Може автор написав його якраз з метою викликати у читачів почуття людини, а не просто тварин-ссавців і почуття відповідальності за своє життя і життя тих, кого приводимо у цей світ. В усякому разі це оповідання не виправдовує вбивство, тим більше матір`ю своєї дитини.

А Ви, з подібним, самі стикалися? Жили з людиною, що має фізичну патологію? Чи, просто, паралізованою, не здатною себе обійти? Ми через це пройшли - мати дружини, три роки, до смерті, пролежала паралізована... Не кожний здатен витримать - це постійний тиск на психіку оточуючих... Так що своє "челавекалюбіє" притримайте...

А я й не казала, що це легко, це дуже тяжко, заклятому ворогові не побажаю цього. Буває й більше трьох років, не дай Бог. Але ж Ві не вбили свою тещю, вибачайте за такий вислів. Тобто "челавекалюбіє" і Вам притаманне. А я свого не буду притримувати, притримувати потрібно злобу, агресію.

Знаєте, чим відрізняється "біологічний організм" від "людини"? Наявністю мислення... Новонароджене - біологічна істота... Людиною дитина стає внаслідок розвитку, в процесі виховання, спілкування... Це ми робимо істоту людиною... Так що не треба мені "казки розповідать"... І не злоба, в даному випадку в людині діє, а, в якомусь сенсі, гуманність... Поняття "евтаназія" Вам відоме? Не у розумінні ідеологічному, а чисто медичному?... Самі каліки, буває, не в силах терпіть власне існування. А що вже казать про тих, хто змушений роками за ними наглядать? Не все так просто в житті... Люди над самим сенсом життя тисячоліттями б"ються, а Ви хочете все вирішить "помахом руки"...

До чого тут злоба діє? Я писала, які почуття буду притримувати, а які ні. Я - про свої почуття. Чому Ви їх до себе пристосовуєте. І про евтаназію я знаю, але ж Ви її не застосовували, терпіли, хоча і не в силах були, та каліці було важче, тут я з Вами незгодна. В таких випадках на розум приходять і більш страшні речі, але загалом люди терплять, хоча це й дуже важко. Так що "челавекалюбіє" і Вам притаманне, тільки Ви цього стидаєтесь. А "помах руки" - це до Вас.

З Вами сперечаться - все одно, що в криницю кричать... Шуму багато, а користі - ніякої...

А я якось і не сперечалася ні з ким.
І Вам гарного дня і кріпкого здоров`я на довгі роки.

Згадався фільм 1971 року "Джонні узяв зброю" (права на який трохи пізніше викупили Metallica для своєї пісні "One"). Про хлопця, який в останній день Першої Світової потрапив під артилерійський снаряд. В результаті йому відірвало передню частину голови (тобто діра від лоба до шиї замість обличчя), луснули барабанні перетинки, а роздроблені руки та ноги ампутували гуманні лікарі. Тобто хлопець лишився абсолютно безпомічним, без рук та ніг, сліпий, глухий, німий, без відчуття навіть смаку і запаху, дихання і харчування через трубки. Замкнений в чорній тиші всередині залишку тіла.
І мріяв він, усвідомивши жах свого становища, про смерть. І коли він через кілька років придумав спосіб зв'язатися з людьми (відбиваючи потилицею азбуку Морзе), то прохав він про смерть. Але навіть у ґевтаназії йому було відмовлено, бо "не положено".

скажу може для багатьох не дуже приємну річ, але так чи інакше - це завжди було і завжди буде траплятися - будуть народжуватися діти з вадами, хочемо ми цього чи ні. Природа сама експерементує.. та що казати - ми й самі - результат природного експерименту... в 73% не дуже вдалому, як показали останні вибори.. так що, усіх треба того.... Вчені кажуть що ми вже багато десятиліть тому переткнули межу, за якою співвідношення наших днк стало менше, ніж днк вірусів та мікробів...
А стосовно патологій - сам виховую дитину з вадами - важко, особливо важко було перевести зі стану овочу до звукопідражання, потім до окремих слів, потім до вибіркових речень та спонтанного мислення. Зараз вчиться з тьютором у другому класі, малює, робить домашні вправи, бігає з дітьми на перервах, по 200-300 кросвордів розгадує у день, цікавиться технікою, складає електронні схеми, є схильність до програмування під андроід, розмовляє ще не дуже чітко , але вже розбірливо, іноді чітко, якщо постарається. Вчить вірші, знає англійську, польську, іспанську та цікавиться китайською. Так, фінансово важко, адже завдяки роботі багатьох спеціалістів не отримав інвалідність - нічого від держави не отримували жодного разу - за все треба платити, навіть 3 рази у тиждень ізраільські фахівці по 600 грн у годину по три години - для мене вкрай важко. - але воно того варте!

розкажіть мені як вам важко на 3500 грн жити!

ты попробуй ребенка с гидроцефалией научить разгадывать кроссворды, а потом будешь учить жить других.

да.

Но не Вы же назвали мУки борошном.

на Юлю похоже.

facepalm.

и тут тебе Раша виновата? Церковь 16 века тоже она, того?

Здесь речь не о проценте инвалидов, а именно о запрете абортов для тех, у кого выявили патологию развития плода. Т.е. о том, что инвалиды родятся в 100% случаев. Это именно религия.