Коммунистическая партия Германии не допущена к участию в выборах в Бундестаг
Немецкая избирательная комиссия постановила в четверг, что Коммунистическая партия Германии (DKP) временно не будет допущена к участию в выборах в федеральный парламент 26 сентября из-за несоблюдения необходимых формальностей.
Об этом пишет DPA, информирует Цензор.НЕТ со ссылкой на "Европейскую правду".
Комиссия установила, что DKP, основанная в 1968 году, потеряла свой статус политической партии из-за того, что неоднократно не представляла властям требуемые отчеты о своей деятельности в установленные сроки.
У партии, которая в 2017 году набрала всего 11 558 голосов по пропорциональному подсчету по стране, есть четыре дня на то, чтобы обжаловать решение. DKP отвергла это решение, и объявила, что подаст апелляцию.
В то же время, к выборам была допущена Марксистско-ленинская партия Германии (MLPD), набравшая на последних выборах 29 785 голосов.
В четверг комиссия начала двухдневную проверку регистрации 87 небольших партий и ассоциаций, чтобы оценить, соответствуют ли они требованиям закона. Партии, прошедшие комиссию, по-прежнему должны предоставить оговоренное количество подписей от спонсоров.
Согласно немецкой избирательной системе, существует 5-процентный порог для прохождения в парламент, который работает против второстепенных партий, отколовшихся групп и независимых.
Ассоциация избирателей Южного Шлезвига (SSW), партия датского меньшинства Германии и этническая группа фризов, также была допущена к выборам.
Партия надеется получить хотя бы одно место в Бундестаге - это может стать возможным, поскольку комиссия объявила ее партией национального меньшинства, для которой 5-процентный порог не применяется.
Также к выборам допустили партию III хотя Федеральное управление защиты конституции Германии классифицировало ее как "крайне правую" партию с членами, принадлежащими к "неонацистской среде".
Федеральный избирательный комиссар Тиль отметил, что проверка комиссии касалась только процедурных требований, а не вопросов, связанных с содержанием.
В уходящем Бундестаге представлены шесть политических групп: консервативный альянс Христианско-демократического союза (ХДС) и Христианско-социального союза (ХСС), социал-демократы (СДПГ), крайне правая "Альтернатива для Германии" (AfD), либеральные Свободны демократы, крайне левые Die Linke и "Зеленые".
опзж+кп - геть!
Просто комуняки з соціал-демократами у усіма лівими набрали більше правих , але Сралін своїм підлеглим краснодупікам заборонив вступати в коаліцію з "опортуністами" .
Й комуняки категорично відмовились від об"єднання й таким чином у Гітлера вийшла ситуативна більшість .
Й тому комуняки на 11 мандатів більше отримали в лютому 1932 ніж в липні . А ось наци просіли на 34 мандати й 2 млн. голосів . Тобто липень для Гітлера був би лебединою піснею якщо б ... Але ж навіть в липні при 13 млн. виборців Гінденбург аж ніяк не міг призначити фюрера канцлером , бо був Папен , був Шлейхер .
Але ж мерзотник Сралін наказав Ернсту Тельману валити Шлейхера в січні 1933 , хоча у Тельмана не було жодного шансу стати канцлером бо його було 100 мандатів , а в комрада Отто Вайса цілих 120 - то разом 220 , а в Адіка тільки 193 . 70 мандатів католицького священика-демократа й центриста Людвига Кааса недавиділи Гітлера більше ніж Тельмана .
Їм просто тупо було проголосувати як більшість проти призначення Гітлера .
До речі в Сраліна був спец по Дойчу - Радек й він наполягав хоча б на тимчасове об"єднання .
Але Сралін був невігласом й ображався на язву Радека . Тобто тут зіграла не тільки тупа ідеалогічна схоластика , ні -- особита образа , бо йще в 1924 році той Радек сказав , що крайще бути хвостом у Лева (Троцького) ніж дупою у Йосефа ...
Гітлер переміг тоді тільки номінально (196 мандатів) , але лівих СДПГ Отто Вейс (120) й КПГ (100) було більше на 22 мандата й 13млн. проти 11млн у Гітлера. . Йще у центристів було 70 мандатів . Якщо б не заборона Сраліна , через яку й сталося , що Курта Шлейхера рейхстаг відправив в відставку в січні 1933 , а райхпрезідент Гінденбург призначив замість Курта Адіка канцлером . Шлейхер був військовим як й старий маршал ... Так ось якщо СДПГ + КПГ + Партія Центра (католицька) складали переважну більшість десь в 38 голосів над НСДП + ДНФП (50 мандатів) . Бо 20 депутатів місцевою партії баварських християнських демократів люто ненавиділи Гітлера й відмовились підтримувати Гітлера - саморозпустилися майже зразу після підпали Рейстагу в лютому 1933 . .
Скажу навіть більше . Гітлер з червнених виборіх 1932 року (за 4 місяца) втратив 2 млн. голосів й 34 мандати . СДПГ - 12 мандатів , а ось комуняки добрали +11 . Тобто наци падали в підтримці , а коммі набирали . Саме це лякало Гінденбурга , але якщо б мерзота комуняцька не підтримала в січні 1933 відставку Курта Шлейхера , то за конституцією Веймарської республіки Гітлер би вже ніколи не став би канцлером .
Півторюю , у Гітлера на останніх демократичних виборах в Веймарі не було більшості й якщо б комуняки об"єдналися з СДПГ й католиками - Гітлера б електорально вони б зтерли б в порошок .
Ось просто маркситска партія - СДПГ набирає десятки мілійонів голосів .
Як тільки до слова "марксистка" додали "ленінська" так сразу й тільки 11 тисяч ...
Йой , не ******* вони плешивого Ілллічччя Ул"янова .
Продались з потрохами Каутському , боши !
Усе при Гітлері було с точністю до навпаки . Саме тоді на виборах в листопаді 1932 рока на лівому фланзі саме комуняки були набагато більш популярною силою . Й до речі саме, заборона Сраліна своім васалам Тельману й Ко. блокуватися з "опортунистами" й дозволило Гітлеру сформувати перший його уряд . Бо Гітлер переміг тоді тільки номінально (196 мандатів) , але лівих СДПГ Вейс (120) й КПГ (100) було більше на 22 мандата й 13млн. проти 11млн у Гітлера. . Йще у центристів було 70 мандатів . Якщо б не заборона Сраліна , через яку й сталося , що Курта Шлейхера рейхстаг відправив в відставку в січні 1933 , а райхпрезідент Гінденбург призначив замість Курта Адіка канцлером . Шлейхер був військовим як й старий маршал ... Так ось якщо СДПГ + КПГ + Партія Центра (католицька) складали переважну більшість десь в 38 голосів над НСДП + ДНФП (50 мандатів) . Бо 20 депутатів місцевою партії баварських християнських демократів люто ненавиділи Гітлера й відмовились підтримувати Гітлера - саморозпустилися майже зразу після підпали Рейстагу в лютому 1933 . .
Скажу навіть більше . Гітлер з червнених виборіх 1932 року (за 4 місяца) втратив 2 млн. голосів й 34 мандати . СДПГ - 12 мандатів , а ось комуняки добрали +11 . Тобто наци падали в підтримці , а коммі набирали . Саме це лякало Гінденбурга , але якщо б мерзота комуняцька не підтримала в січні 1933 відставку Курта Шлейхера , то за конституцією Веймарської республіки Гітлер би вже ніколи не став би канцлером .
Півторюю , у Гітлера на останніх демократичних виборах в Веймарі не було більшості й якщо б комуняки об"єдналися з СДПГ й католиками - Гітлера б електорально вони б зтерли б в порошок .
...
Щось Європою блукають парфуми комунізьми.