"Антимайдан - це ті люди, які сиділи вдома і не хотіли виходити". Революція Гідності очима школярів

Автор: Валерія Бурлакова

Лише чверть українських школярів засуджує поведінку силовиків на Майдані, інші вважають, що правоохоронці просто не могли не виконувати накази: "вони типу слухалися, щоб не втратити роботу", "їх би розстріляли"... Водночас ключовою цінністю у власному житті діти називають свободу.

У лютому громадськості було представлене соціологічне дослідження щодо ставлення школярів 6-11 класів до Революції Гідності, їхньої обізнаності стосовно подій Майдану. Проводилися анкетування школярів та інтерв’ю з ними соціологічним центром Соціоінформ на замовлення Національного музею Революції Гідності. Ми ознайомилися з дослідженням повністю та зібрали найкращі цитати з розмов з дітьми.

 Чим більшим шрифтом виділене слово у хмарі слів - тим частіше за його допомогою описували події на Майдані

"Коли ці події відбувалися, я ще був тоді неосвічений (…) Воно якось само з часом прийшло. Може, я почав більше цікавитися, не знаю, українськими якимось революціями" (Схід 9-11 класи)

"Коли все починалося, мені було 5 років, я не знав. А коли я про це все дізнавався, у мене з'явилося співчуття до цього" (Київ, 6-8 класи)

"ЧЕРЕЗ ШАХТИ. ЗАРПЛАТИ НЕ ВИДАВАЛИ ЛЮДЯМ". ПЕРЕДУМОВИ ТА ПРИЧИНИ РЕВОЛЮЦІЇ

Як зазначають дослідники, загалом "школярам складно говорити про передумови Революції Гідності". Тим не менш, діти з Центральної та Західної України частіше говорять про ризик втрати Україною незалежності та русифікацію, а діти зі Сходу та Півдня - про економічний спад, стагнацію, недофінансування у тій чи іншій сфері.

"Не подобалося те, що обіцяли одне, а цього не робили. На виборах обіцяли" (Схід, 6-8 класи)

"На мою думку, Янукович пригнічував свободу слова, демократію, суди. Людям просто набридло це терпіти і вони вийшли боротися за права" (Центр, 9-11 класи)

"Різке падіння курсу долара. Інфляція. Може, ще не хотіли давати гроші там на ремонт села або там якогось міста, на дороги" (Південь 6-8 класи)

"Можливо, збавили людям зарплати і підняли ціни на продукти харчування" (Схід, 6-8 класи)

"Вони хотіли змінити владу. Бо влада хотіла знищити історію України" (Захід, 6-8 класи)

Безпосередніми ж причинами початку Революції Гідності школярі називають зрив підписання асоціації з ЄС, бажання змінити недемократичну владу, побиття студентів, зубожіння. Про захист незалежності України говорять переважно школярі з Центру та Заходу.

"Президент Янукович говорив, що Україна буде в Євросоюзі і в НАТО. А потім він сказав, що "ні, не буде Вам ні НАТО, ні Євросоюзу. Ви будете з Росією" (Київ, 6-8 класи)

"...тоді президент Янукович не захотів вступати до Європи і людям це дуже не сподобалося, вони хотіли бути вже в Європі, і бути вже сучасними і вони прийшли бунтувати" (Центр, 6-8 класи)

"...спочатку небагато людей вийшло, а потім коли почали їх проганяти, то зійшлася велика кількість людей зі всіх областей. Захищати права людей" (Центр, 6-8 класи)

"Уряд не вважав їх (людей) думку за щось важливе, і як би в уряду було все добре, не розуміли їх прохання" (Південь, 6-8 класи)

"...президент бездіяв і вони, можливо, хотіли йому показати, що треба вибирати нового президента" (Схід, 6-8 класи)

"Через шахти. Зарплати не видавали людям" (Схід, 9-11 класи)

"Люди також, можливо, трохи боялися, що Україну можуть перетворити на якусь частину Росії" (Центр, 9-11 класи)

"ВЛАДА ХОТІЛА ВЛАДИ". КЛЮЧОВІ УЧАСНИКИ РЕВОЛЮЦІЇ ГІДНОСТІ

Учні 6-8 класів як ключових учасників називають владу та народ, або владу та мітингарів. Набагато більше дійових осіб бачать учні старших класів - вони згадують і опозицію, і волонтерів, і Антимайдан, і тітушок... Однак усі ці персонажі також виступали або на стороні влади, або на стороні народу. "Тому домінуючий дискурс Революції Гідності для молоді - протистояння влади і народу", - підкреслено у дослідженні.

"Люди вимагали, щоб в країні були якісь зміни. Влада - залишитися правлячою і можливо відстояти інтереси тих, хто за ними стояв, Росії точно" (Центр, 6-8 класи)

"Люди хотіли кращого майбутнього для своїх дітей. Влада хотіла, багато грошей і не хотіла слухати людей, народ, якого було більше. Влада відстоювала свої права. Їм було абсолютно плювати на людей" (Київ, 6-8 класи)

"Влада хотіла влади. Вона багато косячила, але хотіла тільки залишитися на своїх місцях" (Південь, 9-11 класи)

Говорячи про майданівців, підлітки відзначають їхню жертовність, солідарність, хоробрість, а у поодиноких випадках - агресивність та корисливість.

"Сила духу, коли зима і час свят, а вони там перебували на Майдані, хоч важкий час, але вони там же знаходили підтримку від інших незнайомих людей, і як би якась згуртованість, ось що вразило найбільше" (Київ, 9-11 класи)

"Люди були сміливими" (Схід, 6-8 класи)

"Люди були настільки патріоти, що вони не боялись того, що вони можуть загинути, але вони заступались за свою державу" (Захід, 6-8 класи)

Уявлення школярів про організацію Майдану схематичні, передусім згадується атрибутика протесту - намети, барикади, шини.

"Більшість приходили з наметами і жили на вулиці" (Південь, 6-8 класи)

"У них була спільна кухня і їм привозили продукти" (Київ, 9-11 класи)

"Там була лікарня ну, палатки з великими червоними хрестами" (Захід, 9-11 класи)

"Там були шинні барикади. Трохи було сміття, картонні коробки. І у деяких місцях, бруківки не було. Її брали щоб відбиватися" (Київ, 6-8 класи)

"Це була не просто якась сукупність людей. Там були організовані палатки, де можна було харчуватись. Місця, де можна було переночувати. Тобто, це була така організована подія" (Центр, 9-11 класи)

"Звичайні громадяни могли скинутися і купити їжу. Потім приїжджали на Майдан і роздавали її. Я чув, що ветерани приїжджали туди і роздавали їжу" (Київ, 9-11 класи)

"Мені здається, що всі дорослі вони йшли туди по своєму бажанню" (Схід, 6-8 класи)

"Звичайні люди. Ну, там стояли всі, хто не згодні з несправедливістю. Там стояли люди різного віку. Тобто, це може бути як і якийсь дідок років 70, так і студент" (Київ, 6-8 класи)

"ЦЕ НАЦІОНАЛІСТИ. ВОНИ ХОРОШІ". ОРГАНІЗАЦІЇ

Найбільш впізнавана організація Майдану - це "Правий сектор", її знає близько третини школярів. Однак відома організація здебільшого за рахунок своєї діяльності за останні сім років - тому що про активність ПС безпосередньо на Майдані школярам не відомо майже нічого.

"Це націоналісти. Вони хороші. Вони помагали людям на Майдані" (Центр, 6-8 класи)

"З легкою негативністю ставлюся до них. Ну, мені не подобаються їхні методи. Вони, як казав Слава, дуже радикально ставилися до всього. Вони ну, боротьба і все. Мирним методом - ні. Тільки боротися" (Захід, 9-11 класи)

"Це радикали, це погано" (Схід, 9-11 класи)

Друга за впізнаваністю організація - Автомайдан, однак при цьому про діяльність Автомайдану інформовані одиниці.

"Ну, це такий рух на підтримку якихось ідей автомобілістів. Вони як би ставили також протести" (Київ, 9-11 класи)

Про діяльність Самооборони докладно розповісти змогли переважно старшокласники з Києва. Інші діти позиціонують самооборону як силовий блок Майдану, або просто намагаються робити висновки з етимології.

"Ці люди захищали інших. На уроці історії нам розповідали, що вони робили саморобну зброю для оборони: палиці з цвяхами, саморобні коктейлі Молотова і робили самопал" (Схід, 6-8 класи)

Мало знають школярі і про Антимайдан. Найменше про нього чули на Східній Україні, найбільше - на Західній.

"Ну, мені здається, що Антимайдан - це ті люди, які сиділи вдома і не хотіли виходити, щоб їх там не вбили як тих, які там воювали" (Схід, 6-8 класи)

"Їх найняв Янукович, щоб вони зупинили Майдан. Думаю, їх туди за гроші привезли" (Захід, 6-8 класи)

"ВОНИ ПРОСТО НЕ ХОТІЛИ ВТРАТИТИ РОБОТУ". СТОРОНИ КОНФЛІКТУ

За події на Майдані - від початку і до трагічного фіналу - більшість школярів вважає відповідальним Януковича. Його звинувачують в узурпації влади, надмірній жорстокості, егоїзмі, ігноруванні потреб народу.

"В нас у Конституції прописана демократія, і він мав цього дотриматися, і якщо народ хоче Майдан, то він мав робите, те що хоче народ, бо він представляє інтереси народу, у нас демократія" (Центр, 6-8 класи)

"Він не президент, а боягуз. Він взяв в країні всі гроші і полетів" (Схід, 6-8 класи)

"От про розстріли... Правоохоронні органи самі нічого не вирішують. А указ може віддати тільки одна людина" (Київ, 9-11 клас)

Водночас цікаво те, що третина опитаних київських старшокласників Януковича не критикує.

"Багато у нього була косяків. Але начебто, як стабільність якась була" (Київ, 9-11 класи)

Про роль уряду та Верховної Ради у подіях учням відомо мало. Такі аспекти відповідальності цих структур, як прийняття диктаторських законів та причетність міністра МВС до силового розгону Майдану так чи інакше згадали лише дві людини.

"Люди ще більше розсердилися через те, що президент прийняв такі як би постанови, щоб розігнати Майдан" (Київ, 9-11 класи)

Силовиків більшість школярів засуджувати не схильна тому, що вони впевнені: "Беркут", міліція та ВВ не могли не виконувати накази влади. Аморальною поведінку силовиків - оскільки ті пішли проти свого основного призначення, яким є захист народу - вважає лише чверть опитаних дітей.

"У них вибору не було. Мені здається, що якби вони пішли з силовиків, то їх би розстріляли" (Схід, 6-8 класи)

"Винне командування. Вони просто не хотіли втратити роботу і все" (Центр, 9-11 класи)

"Ну, хорошими їх точно не назвеш. Тому що, вони, можливо, і думали інакше, але вони типу слухалися, щоб, не втратити роботу" (Київ, 9-11 класи)

"Якби вони не хотіли цього робити, то вони б просто здали зброю, і пішли б за людей" (Захід, 9-11 класи)

"Вони били людей. Силовики - це взагалі ті, хто захищає народ. Вони ж по ідеї повинні народ захищати, так?" (Схід, 9-11 класи)

Слово "тітушки" майже невідоме учням 6-8 класів, старшокласники ж описують їх як найманців Януковича.

"Їх тоді привезли і сказали бити народ. Якби був серед тітушок якийсь патріот, чи людина, яка думала не про гроші, а про народ, вона б задумалась, а чому я маю бити народ?" (Київ, 6-8 класи)

"Я вважаю, що це агресивно налаштовані молоді люди, які були, скоріше всього, або проплачені, або так налаштовані. Їх проплачували, ну, влада. Більшість організації Януковича" (Центр, 9-11 класи)

Більшість школярів добре знає про активність волонтерів під час Майдану. Соціологи наголошують на тому, що безкорисливості та небайдужості тих, хто допомагав протестувальникам віддають належне навіть ті діти, які ставляться до Майдану негативно.

"Це люди, які дійсно через свою думку хотіли допомагати людям. Їм ніхто не наказував. Вони через себе самі приходили і допомагали" (Захід, 9-11 класи)

"ВОНИ НЕ ДАРЕМНО ВІДДАЛИ ЖИТТЯ". ГЕРОЇ МАЙДАНУ

Основними героями Революції Гідності більшість школярів вважає Небесну Сотню - людей, які "боролися за краще майбутнє", "захищали Україну", "загинули за свої переконання". Героїзм Небесної Сотні визнають навіть противники Майдану.

"Як би негативно не ставилась до цього Майдану, але люди в мороз вийшли. І ці люди хоч трохи, але чогось добилися" (Південь, 9 -11 класи)

"Їм вистачило сміливості, щоб вийти в той час, поки інші люди просто відсиджувалися вдома... вони не даремно віддали своє життя тому, що це показує патріотичний дух і що вони були готові померти за країну" (Південь, 9-11 класи)

"У цих людей була сім’я, були діти, дружини, але для кращого майбутнього вони не боялися віддати життя" (Центр, 9 -11 класи)

"ГІДНІСТЬ - ЦЕ ПРО ОСОБИСТІ ПРИНЦИПИ". КЛЮЧОВІ ЦІННОСТІ РЕВОЛЮЦІЇ ГІДНОСТІ

Найважливішою з цінностей, на думку української молоді, є свобода та її три аспекти: можливість бути вільним, відсутність контролю та відсутність обмежень. Незалежність - індивідуальну та державну - діти також часто згадували, і трактували як синонім свободи.

"Коли ти можеш вільно мислити й показувати свої права й свою думку і тебе за це ніхто не покарає і не зробить нічого" (Київ, 6-8 класи)

"Вільний вибір своєї мети, своєї цілі, до чого ти ідеш або незалежність" (Центр, 9-11 класи)

"Тебе нічого не обмежує, ти вільний у своїх думках і своїх вчинках" (Центр, 9-11 класи)

"Незалежність – це коли ти робиш усе, що хочеш, маєш якісь міри й ні від кого не залежиш, тобі не говорять що робити, що ти не маєш робити й коли робити" (Київ, 6-8 класи)

Також школярі часто говорили про гідність, демократію, право на протест, патріотизм, жертовність.

"Гідність – це самоповага. Хто поважає себе, той поважає інших" (Київ, 9-11 класи)

"Гідність – це про особисті принципи, які ти ніколи не зможеш переступити" (Київ, 6-8 класи)

"Патріотизм? Нам щось таке розповідали на уроках в школі, але я не пам'ятаю" (Південь, 6-8 класи)

"Здатність підпорядкувати свої інтереси інтересам Вітчизни" (Південь, 9-11 класи)

"Втрачати щось заради чогось іншого. Віддати щось, щоб потім було краще" (Київ, 9-11 класи)

Головною ж базовою цінністю, без якої школярі не бачать своє власне життя, згідно з результатами дослідження, є свобода.

"Коли ти з чимось не згоден і ти можеш без страху, що тобі щось загрожує, піти і сказати, що ні, мені це не подобається, я хочу це змінити" (Київ, 6-8 класи)

 Валерія Бурлакова, Цензор. НЕТ