Перший успіх української контррозвідки над російською ФСБ - історія захоплення 6 офіцерів ФСБ 27 січня 2010 року

Автор: Юрий Бутусов

Перше затримання російських шпигунів – перша успішна операція української контррозвідки проти російських спецслужб - відбулося 27 січня 2010 року. Одразу шістьох офіцерів ФСБ захопили при спробі завербувати на території України співробітника Головного управління розвідки Міністерства оборони України Руслана Піліпенка.

Піліпенко за завданням ГУР МО діяв на території окупованого російською армією Придністров'я. Але 29 жовтня 2009 року його незаконно затримала російська ФСБ у Тирасполі. Під час допиту його намагалися змусити зрадити Батьківщину. Піліпенко погодився працювати на росіян, проте після повернення повідомив контррозвідку. Це була вже не перша провокація росіян і тиск на українські спецслужби з метою залякування та перевербування.





Треба віддати належне керівництву СБУ та контррозвідки – почалася операція із захисту українського розвідника, і вперше в історії України було розпочато операцію із захоплення у відповідь офіцерів ФСБ. Я написав тоді статтю про цю операцію, але тепер про це можна розказати докладно.

За даними джерел "Цензор.НЕТ" у контррозвідці, етапи викритої контррозвідкою СБ України вербувальної операції ФСБ РФ були такі.

Один із військовослужбовців Оперативної групи російських військ у Придністровському регіоні Республіки Молдова, завербований ФСБ, був "підставлений" на контакт офіцеру ГУР МО. Піліпенко на законних підставах виконував завдання у Придністров'ї, адже це не визнана ніким територія, і російські закони там не працюють, тож нема підстав і в роботі російської контррозвідки.

Спочатку росіяни почали дезінформаційну гру - почали передавати фальшиві дані про стан російських окупаційних військ.

Потім почали фіксувати усі контакти Піліпенка з російським військовим, щоб створити уяву про близькі стосунки й таким чином створити компромат. Цим компроматом намагалися натиснути на українця, щоб примусити до співпраці.

Офіцера ГУР МО захопили в Тирасполі під час передачі йому негласним джерелом російської спецслужби нетаємних інформаційних матеріалів під виглядом таємних документів. Це відбулося поза межами російських військових частин на території м. Тирасполь.

Безпосередньо вербування громадянина України здійснювалося полковником ФСБ РФ Носковим В. М. – це було жорстко, агресивно, з погрозами життю нашого офіцера та його родині.

Під цим тиском у Піліпенка отримали письмову згоду на співпрацю з ФСБ РФ та розписку про отримання грошової винагороди.

Росіяни повірили в зраду українця. Йому детально повідомили про порядок контактів, канали комунікацій і доставили до державного кордону. Росіяни хотіли повністю взяти під свій контроль усю роботу ГУР МО у Придністров'ї.

ФСБ не очікувала, що вперше Україна буде діяти у відповідь. Але гра почалася у зворотному напрямку. Піліпенко зумів таємно зв'язатися з контррозвідкою й отримав нові інструкції. Він повідомив ФСБ, що починає роботу на них і готовий передати першу порцію таємної інформації про активність української розвідки.

Зустріч була призначена на станції Роздільна Одеської області 27 січня 2010 року з метою отримання секретних відомостей від українця, надання йому спеціально підготовленої інформації, грошової винагороди, нових умов агентурного зв'язку з використанням тайників.




Хто приїде на цю зустріч - контррозвідка не знала. Але було організовано спостереження за усім районом навколо місця зустрічі, так щоб ніхто не помітив ніякої активності. Було поставлено завдання виявити й затримати не тільки тих феесбешників, які прийдуть на зустріч до Піліпенка, а й групу спостереження, яка, очевидно, була б використана ФСБ для безпеки своїх людей і запобігання можливій засідці.

На подив контррозвідки СБУ та групи "Альфа", ФСБ вислала одразу шістьох офіцерів на зустріч з українським розвідником. Ефесбешники нічого не помітили, і на зустріч до Піліпенка вийшов його вербувальник Носков, який передав накази, тримав дані та передав дві тисячі доларів винагороди.









У цей час було віддано наказ на затримання. У районі зустрічі було одночасно затримано одразу шістьох офіцерів військової контррозвідки ФСБ РФ – це, як виявилось, був у повному складі відділ контррозвідки групи російських військ у Придністров'ї на чолі з двома полковниками:

- полковник Носков Володимир Миколайович, співробітник Управління ФСБ РФ по Московському військовому округу, який використовував документ прикриття – службовий паспорт громадянина РФ на ім'я Александрова Володимира Олексійовича (особисто вербував громадянина України, організував та проводив агентурну акцію на території України, керував діями групи прикриття);

- полковник ФСБ РФ Павличев Сергій Володимирович (забезпечував координацію дій групи прикриття під час агентурної акції; виконував функції водія першої машини);






- підполковник ФСБ РФ Цвєтков Сергій Петрович (здійснював контрспостереження);






- майор ФСБ РФ Кияшко В'ячеслав Валерійович (здійснював контрспостереження; виконував функції водія другої машини);






- старший лейтенант ФСБ РФ Хорт Андрій Олексійович (брав участь у вербувальній операції громадянина України; здійснював контрспостереження);






- майор ЗС РФ Рожков Олександр Анатолійович (виконував функції водія третьої машини).

Усі докази незаконної діяльності ФСБ були отримані, російські контррозвідники одразу розкололись і розповіли усе. Факти були беззаперечні.

Проте керівництво України тоді не було готове до протистояння з РФ і відверто лякалося погіршення будь-яких стосунків, навіть попри очевидний зухвалий російський злочин.

Усіх російських шпигунів звільнили дуже швидко й без жодних умов передали на кордоні росіянам, хоча вони мали бути всі засуджені. Трохи довше пробув за ґратами полковник Носков. Шевченківській суд Києва висунув проти нього звинувачення, Носков потрапив до слідчого ізолятора, мав отримати тривалий термін ув'язнення, бо він ще й знущався з Руслана Піліпенка. Проте після перемоги Януковича в 2010-му новий проросійськи налаштований голова СБУ Валерій Хорошковський зустрівся з головою ФСБ Олександром Бортніковим, і всупереч законам України полковник Носков також був незаконно звільнений з-під арешту та незаконно виданий у РФ.

Усіх українських контррозвідників, які затримували тоді бандитів із ФСБ, дуже швидко звільнили або змусили піти зі служби. Проте більшість цих людей повернулися в СБУ на початку російського вторгнення і продовжили таємну війну проти Росії, війну за незалежність України.

Юрій Бутусов, "Цензор.НЕТ"