"Посягання на життя полягало у демонстрації автомата": Верховний Суд звільнив айдарівців, які понад три роки перебували за ґратами
Увечері 5 лютого Верховний Суд звільнив Миколу Агапова, Вадима Фещенка та Романа Щурова, яких Костянтинівський районний суд Донецької області раніше засудив до 8-8,5 років з конфіскацією.
Під час розгляду касації захист вкотре наголошував, що дії військових не можна оцінювати за цивільними законами, а прокурор зненацька вирішив звинуватити бійців ще й у дезертирстві. Побратими ж переконані: обвинувачення на адресу українських військових взагалі не мають розглядатися у судах Донецької та Луганської областей.
"ПОСЯГАННЯ НА ЖИТТЯ І ЗДОРОВ’Я ПОЛЯГЛО У ДЕМОНСТРАЦІЇ АВТОМАТА"
Розгляд касаційної скарги у Верховному Суді розпочинається о 14:00, але й двадцять хвилин потому не розсмоктується довга черга з бажаючих пред’явити документи, вивернути кишені, пройти крізь металошукач та нарешті потрапити на засідання. "У залі залишилося шість місць! Лише шість!" - схвильовано повідомляє секретар суду, однак його слова не мають жодного ефекту. Люди продовжують заходити, стоять під стінами, у дверях та навіть у коридорі.
Публіка тут зовсім різна, але здебільшого це все ж таки ветерани. Ось чоловік знімає абсолютно цивільне чорне пальто та накидає собі на плечі пошматований жовто-блакитний прапор. Прапор, який 5 років тому він взяв із собою, вирушаючи на війну.
Микола Агапов з побратимами. Фото з Facebook Андріани Сусак
На початку слово бере один з суддів. "…Посягання на життя і здоров’я, яке полягло у демонстрації автомата Калашникова…", - монотонно зачитує він ухвали попередніх інстанцій.
Почувши ці слова, ледь помітно посміхається засуджений Микола Агапов – айдарівець із позивним Яма. Двоє ж інших фігурантів цього процесу, Рекс та Спікер – лише на відеозв’язку.
"…Розбійний напад…", - продовжує читати суддя.
Суть цієї заплутаної справи, насправді, доволі проста. У грудні 2015-го бійці просто на передовій затримали підозрілого чоловіка без документів. Затриманий виявився співробітником МВС. "Розбоєм" тоді стало те, що у затриманого вони тимчасово вилучили його телефон з фотографіями бойових позицій та дзвінками на російські номери, а також зброю зі збитими номерами, яку він мав при собі.
На думку попередніх судових інстанцій, правоохоронця військові хотіли вбити. Але чомусь не змогли.
"САМОВІЛЬНЕ ЗАЛИШЕННЯ ЧАСТИНИ – ЦЕ ОКРЕМА СТАТТЯ"
Спочатку судді дають слово захисту бійців – це адвокати Наталія Фещик та Олександр Кадієвський. Фещик вкотре наголошує: навіть якщо на мить забути про доказовість, то кваліфікація будь-яких дій військовослужбовців можлива лише за частиною ХІХ Кримінального кодексу України. Це військові злочини. Потім Фещик згадує про "посягання на життя" потерпілого. "Агапов – військовий снайпер. Сказати, що він не зміг виконати задумане, якби це був замах на вбивство – абсурд". Говорячи про звинувачення у розбої, наголошує на тому, що потерпілий мав при собі каблучку, ланцюжок та гроші - однак вилучили військові у нього лише телефон та нелегальну зброю.
Самого потерпілого у залі суду немає – як не було його у судах і під час зміни обвинувальних актів, і під час розгляду апеляції.
"Свободу добровольцям!" - скандують під вікнами суду хлопці, які не вмістилися у залі. Суддя просить "хоча б закрити вікно", однак хтось із присутніх підводиться та біжить на вулицю – попросити активістів не заважати.
Фещик тим часом згадує прикордонника Колмогорова, якого за виконання наказу засудили до 13 років за вироком Донецького суду, і якого вища інстанція після проведених за ґратами 2 років звільнила з-під варти. Якщо у справі айдарівців як і у справі Колмогорова буде призначено новий розгляд - адвокат просить змінити їм запобіжний захід. Зауважує, що у залі є народні депутати, готові взяти хлопців на поруки – таких щонайменше двоє.
Фото з Facebook Олександра Кадієвського
Після адвоката слово бере засуджений, Микола Агапов. Він нагадує, що місце, де відбулося його "знайомство" з потерпілим, – це зона активних бойових дій. Та звертає увагу суду на те, що згідно з нормативними актами, правоохоронні органи всі свої дії у зоні проведення ООС мають узгоджувати з керівником антитерористичного штабу. Що ж робив на передовій затриманий військовими співробітник поліції – досі достеменно невідомо.
Фото з Facebook Дениса Поліщука
Приходить черга прокурорів. Говорять вони дуже стисло. На думку сторони обвинувачення, касаційна скарга задоволенню не підлягає. Також представник обвинувачення наголошує на тому, що не бачить можливості судити Агапова, Фещенка та Щурова за військовими законами, оскільки на цей час вони нібито "самовільно залишили місце служби". Пішли з позицій до населеного пункту.
"Самовільне залишення частини – це окрема стаття, як вам відомо", - здивовано перебиває його суддя.
У залі зчиняється галас. "Цей населений пункт і був їхнім місцем служби! Це передова!" - не витримує Оксана Корчинська. Йдеться про смт Новгородське, що на Донеччині.
Запропонувавши перенести засідання у разі, якщо присутні не припинять шуміти, судді вгамовують людей та прямують у нарадчу кімнату. Приблизно за годину вони повернуться звідти, і Верховний Суд звільнить всіх військовослужбовців, скасує рішення суду першої інстанції та призначить новий розгляд їхньої справи.
Фото з Facebook Сергія Мазура
"Я НІБИ У КОСМОСІ"
"Це був цирк на дроті! – сміючись, коментує раптову заяву обвинувачення щодо "самовільного залишення частини" Наталія Фещик. – Певно, це був уже розпач, вигадка на порожньому місці… Аргументів у прокуратури не було, я б на їхньому місці хоч трошки краще підготувалася".
Що ж до подальших планів та прогнозів захисту вона більш стримана. "Сьогодні ми почули лише вступну та резолютивну частину. Вже у повному тексті рішення будуть коментарі Верховного Суду по тих вимогах касації, які ми прописували, і лише коли у нас буде повний текст, ми будемо розуміти що робити далі. Тоді ми і зможемо планувати більш конкретно".
Чи будуть дії Агапова, Фещенка та Щурова тепер розглядатися як дії військовослужбовців, а не цивільних? "Не знаю, це ще питання без відповіді, - каже Фещик. – Це також залежить від того, що напише у рішенні Верховний Суд".
У чому адвокат упевнена вже - так це у тому, що слухатися справа військових знову буде на Донеччині. До вподоби це далеко не всім.
"Суди Донецької і Луганської областей, на жаль, дуже часто показують упередження щодо бійців саме в ситуаціях, коли ті виконують свій обов'язок із захисту країни, - переконаний Олександр Войтко, координатор "Спілки ветеранів війни з Росією". - Справедливості вдається досягнути лише, коли ці справи потрапляють до Києва на касацію. Тому варто законодавчо змінити принципи підсудності, щоб інциденти в зоні проведення ООС щодо бійців розглядалися в сусідніх областях або за місцем постійної дислокації підрозділу". Войтко впевнений: звільнити айдарівців зараз вдалося лише завдяки значному суспільному резонансу.
"…Як відчуття? Якось так… Ще приходжу до тями, - зізнається звільнений з-під варти у залі суду Микола Агапов. На волі він не був з грудня 2015-го. – Я ніби у космосі. Спікера та Рекса також сьогодні відпускають…"
"Я гадаю, що так чи інакше – це перший крок до остаточної перемоги, - додає він. - Звісно, лише Бог знає, що буде далі, але я буду боротися до кінця".
Валерія Бурлакова, "Цензор.НЕТ"
Сбоя рубашка ближче до тіла, ніхто не хоче тонути разом з мальдівським вором, пацюки що далі - тим швидше тікають з будки, бо дуже вже її хитає, щурів нудить.
А все тому, що одна жирна шикаладна срака продала Україну за свої шкурні інтереси. Договорнячки у Мінську - це тисячі добровольців під кримінальними справами і збережена в недоторканності фабрика в Ліпецьку.
Яка падлюка хотіла понівичити їхнє життя ?
Це формальна причина для скасування. Як би справу закрили, тоді стало би Ваше питання.
Я на попередній її статті дав посилання на вирок цього суду, і там... усе далеко не так "весело" там і постріл менту в голову, і віджім його машини, і розборки із покупцями магазину...
Бачте як багато мені відомо...
Стаття 68. Призначення покарання за незакінчений злочин та за злочин, вчинений у співучасті
3. За вчинення замаху на злочин строк або розмір покарання не може перевищувати двох третин максимального строку або розміру найбільш суворого виду покарання, передбаченого санкцією статті (санкцією частини статті) Особливої частини цього Кодексу.
4. Довічне позбавлення волі за вчинення готування до злочину та вчинення замаху на злочин не застосовується, крім випадків вчинення злочинів проти основ національної безпеки України, передбачених у https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n690 статтях 109-114 https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n690 -1 , проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку, передбачених у https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n3035 статтях 437-439 , https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n3057 частині першій статті 442 та https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n3061 статті 443 цього Кодексу.
Стаття 348. Посягання на життя працівника правоохоронного органу, члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця
Вбивство або замах на вбивство працівника правоохоронного органу чи його близьких родичів у зв'язку з виконанням цим працівником службових обов'язків, а також члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця у зв'язку з їх діяльністю щодо охорони громадського порядку -
караються позбавленням волі на строк від дев'яти до п'ятнадцяти років або довічним позбавленням волі.
Але тут я не помилився.
Статті Особливої частини КК застосовуються з врахуванням Загальної частини. А загальна каже:
Стаття 65. Загальні засади призначення покарання
1. Суд призначає покарання:
2) відповідно до положень https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n9 Загальної частини цього Кодексу;
Виходячи з цього , покарання має бути призначено відповідно до Стаття 68. Призначення покарання за незакінчений злочин та за злочин, вчинений у співучасті
тобто, не більше 2/3.
а це - не більше 10 років.
"Однак ці правила ч.3 ст.68 КК України не можуть бути застосовані у разі вчинення злочинів, відповідальність за які передбачена статтями 112, 348,379,400 і 443, бо їх об'єктивна сторона може виражатися не тільки у закінченому вбивстві, а й у замаху на нього. Виходячи з цього, відповідні межі покарання встановлюються і в санкціях статей за ці злочини, що виключає можливість застосування в цих випадках правил ч.3 ст.68 КК."
я не згідний з такою позицією, оскільки, якщо піти таким шляхом, то виходить, що, іноді, норм Загальної частини, в т.ч. ст.368 КК наче і не існує. Як так може бути? Де про це сказано?, що ось в цьому випадку ми ст. 365 та 368 застосовуємо, а ось тут вже й ні! ? Виходить так, що в одних випадках Загальна частина працює до диспозицій та санкції норм Особливої частини, а в окремих випадках Особлива частина - не працює, але якщо це так, то має бути спеціальна норма, це ж правила призначення покарань - ст.65 КК, а там про таке нічого ж немає.
ну ви розумний юрист і самі все розумієте мою логіку - але, що за замах - і довічне!? трохи занадто.
Я би того хто писав той коментар спитав би : і де та норма, що виключає можливість застосування в цих випадках правил ч.3 ст.68 КК?
До речі та ж 368, зараз через 45ту не дозволяє застосувати 75-ту, а як же так?
Ви чудово знаєте звідки пишуть коменти - з Пленумів. Я навів цитату, щоби зекономити ваш час. Не бажаєте, знайдіть Пленум і прочитайте там. те саме. При Союзі, за замах на суддю чи мента,в загалі могли розстріляти, ось так...
Фактично, у випадку 348 неможливо говорити про замах, як стадію вчинення злочину - взагалі, бо тут усічений склад! Злочин вже є закінченим в сам момент замаху
та я знаю, що з пленумів, які давно застаріли та покриті мохом.
Я Вам дав вичерпну відповідь, у злочині з усіченим складом не може бути незакінченого складу.
Що стосується 75, то таке саме в цілому ряді статей формулювання "крім корупційних злочинів" -48, 74, 81,82 КК - те саме, але тут інша ж ситуація, ці статті застосовуються до всіх, крім корупційних.
Але також погоджуюся з вами, що треба було це ліпити не в 45 КК, а в класифікацію злочинів - в ст.12 і взагалі міняти підходи до класифікації не за покаранням, а за іншими критеріями. Про це є десятки статей - я не полінувався та почитав
В нас все настільки розбалансоване , що й у Кримінальний кодекс вносять зміни, як попало .
А є
Стаття 13. Закінчений та незакінчений злочини
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n688
1. Закінченим злочином визнається діяння, яке містить усі ознаки складу злочину, передбаченого відповідною статтею https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n688 Особливої частини цього Кодексу.
2. Незакінченим злочином є готування до злочину та замах на злочин.
а відповідальність за них Стаття 16. Кримінальна відповідальність за незакінчений злочин
А при призначенні покарання, ви ніяк не можете обійти ст. 13 КК та положення Розділу XI КК
ПРИЗНАЧЕННЯ ПОКАРАННЯ. І де б той замах не був описаний, він ніяк не може бути іншим, ніж в ст.13 і в Розділі XI КК - то же самий термін "ЗАМАХ".
Ну ніяк це суд обійти не може, а там оті 2/3. І те, що замах окремо виділено в ст. 348 ситуацію не міняє - замах залишиться замахом.
Якщо стати на таку позицію, як ви наводили, то виходить, що в термінології є декілька видів замахів.
от і все.
так само і ст 348
Не можна готуватися до замаху, можна готуватися до вчинення злочину, але по обставинам виходить лише замах. Все дуже просто
А тепер усе що Ви сказали (досить вірно сказали) переведіть на наш спір - ст.68 та ст.348. У ст.348 не може бути апріорі незакінченого складу у вигляді замаху, бо сам замах є вже закінченим злочином, а відтак - 68 тут не може бути застосована, бо це призначення покарання за незакінчений злочин, а у нас - закінчений
Цікава ситуація із готуванням до ст.348, готуванням до 187-ї і т.п. Ви заперечуєте, що особа може готуватись до вбивства правоохоронця, судді чи розбійного нападу? Звісно, що ні, але де факто, це готування до злочину із усіченим складом, бо він стане закінченим ще в момент замаху/нападу, і кваліфікувати у разі виявлення доведеться саме через готування до злочину із усіченим складом, в тому числі і до замаху.
Інше питання, що на стадії готування практично не можливо розмежувати до чого саме він готується, але це вже питання теорії...
https://www.youtube.com/watch?v=tknwLFKaNRk
Чому саме до вбивства, а не до замаху? Ви штучно погіршуєте становище мого клієнта, а усі сумніви, трактуються на бік мого підзахисного
ви кажете що може бути готування до замаху, але на рівні закону готування та замах - це незакінчений злочин. То якщо, по вашому, можливо готування до замаху, то має право на життя і зворотна конструкція - замах на готування! Як вам? чого ні? воно тому ні, що абсурдне , як "замах на готування", так і "готування до замаху".
Ні "замах на готування" це думки людини, вони в нас випадають із поля кримінального права (поки що і сподіваюсь надалі) , а я змоделював вгадану, але доволі реальну ситуацію.
до http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/JH4EC00I.html проекту Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про Національну поліцію" (щодо ідентифікації поліцейських)"
1. Обґрунтування необхідності прийняття проекту Закону
http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/JH4EC00I.html Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про Національну поліцію" (щодо ідентифікації поліцейських)" підготовлено у зв'язку з необхідністю приведення українського законодавства до європейських стандартів.
До прийняття 07.11.2015 року http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/T150580.html Закону України "Про Національну поліцію" міліція для особистої ідентифікація мала тільки службові посвідчення. За потреби, правоохоронці не показували посвідчення та лишались непокараними, якщо вчиняли правопорушення під час службової діяльності.
На необхідності впровадження ефективної ідентифікації працівників органів правопорядку наполягали експерти та громадські активісти.
Революція Гідності, виявивши найкращі якості людей, що повалили режим Віктора Януковича, водночас засвідчила істотні недоліки в державному апараті. Зокрема, мова йде про систему органів правопорядку.
Впродовж реалізації громадянами права на мирні зібрання з листопада 2014 року по лютий 2015 року, працівники міліції, користуючись тим, що їх неможливо ідентифікувати (перебуваючи в шоломах), неодноразово припускались до невиправданих актів жорстокості до мітингарів. Відомі непоодинокі випадки, коли це мало трагічні наслідки.
Чому вкрай складно притягти до відповідальності бійців "Беркуту", які силою розігнали мирний Євромайдан в ніч з 29 на 30 листопада 2013?
Однією з ключових формальних причин є неможливість встановлення конкретних злочинців, оскільки майже весь особовий склад тоді йшов у атаку або в масках, або з опущеними тонованими забралами. На це посилається і нинішній Міністр внутрішніх справ А. Аваков щодо неможливості встановлення конкретних міліціонерів, що били людей. Про це говорив і колишній Генпрокурор В. Пшонка, заявивши про необхідність впровадження ідентифікації.
Зараз досудове слідство у кримінальних провадженнях стосовно колишніх працівників міліції має таку саму проблему - ідентифікації працівників правоохоронних органів, які, виконуючи функцію охорони громадського порядку, зловживали своїми повноваженнями - били та катували мирних громадян.
Нілс Муйжнієкс, Комісар з прав людини Ради Європи під час подій Революції Гідності з 4 по 10 лютого 2014 року перебував з візитом в Україні. У звіті за результатами цієї поїздки Комісар, серед іншого, зазначив: "Правоохоронна діяльність повинна також керуватись чіткими і зрозумілими правилами щодо ідентифікаційних номерів співробітників міліції, які завжди слід носити при виконанні службових обов'язків, інакше дуже важко ідентифікувати працівників міліції, які могли бути причетними до насилля".
Проблемі неможливості ідентифікації працівників органів внутрішніх справ у 2014 і 2015 роках присвячені окремі розділи Щорічної доповіді Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини.
Неодноразово до Верховної Ради України надходили законодавчі ініціативи, які так чи інакше намагались вирішити проблему анонімності працівників органів правопорядку. Зокрема, у Верховній Раді України VII скликання були зареєстровані http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/JG2CO00A.html проекти законів N 3048 від 05.08.2013 року , http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/JG2EE00I.html N 3110 від 21.08.2013 року та http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/JG3UK00I.html 4988 від 02.06.2014 року . Законопроекти N 3048 та N 4988 були позитивно сприйняті профільним комітетом та рекомендовані до прийняття в першому читанні за основу. Жоден з них, на жаль, так і не став законом.
Україна взяла на себе низку міжнародних зобов'язань, які стосуються дотримання прав людини та основоположних свобод у діяльності органів забезпечення правопорядку і відображені зокрема в http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/MU79004R.html Кодексі поведінки посадових осіб по підтримці правопорядку (Генеральна Асамблея ООН, 17.12.79 року), http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/MU79314.html Декларації про поліцію (Парламентська Асамблея Ради Європи, 1979 року), Європейському кодексі поліцейської етики (Комітет міністрів Ради Європи, 19.09.2001 року).
У цих документах стверджуються основні принципи роботи органів забезпечення правопорядку, серед яких:
- працівники органів забезпечення правопорядку мають бути легко впізнаванні, за їхнім зовнішнім виглядом має бути зрозуміла їхня приналежність та їхній професійний статус;
- на всіх рівнях організації органів забезпечення правопорядку мають діяти ефективні засоби боротьби з корупцією та зловживаннями з боку їх працівників;
- кожен працівник органів забезпечення правопорядку має нести персональну відповідальність за свої дії чи бездіяльність, віддані накази;
- органи державної влади мають забезпечити ефективні процедури оскарження дій конкретного працівника органу забезпечення правопорядку.
Даним http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/JH4EC00I.html законопроектом , на виконання вищезазначених зобов'язань, пропонується удосконалити систему персональної ідентифікації поліцейських.
Навіть після прийняття http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/T150580.html Закону України "Про Національну поліцію" , який містив певні норми щодо ідентифікації, виникли проблеми на практиці, через те, що відповідні положення закону були недосконалі та не деталізовані. За рік, який пройшов з моменту набрання чинності вищезазначеним законом, були виявлені такі проблеми:
1. Номери на жетонах не читабельні, особливо в темну пору доби.
2. Законом не визначене місце закріплення жетона. На практиці непоодинокі випадки, коли жетони кріпляться на поясі. Відтак, громадянину, який хоче прочитати інформацію на жетоні, доводиться нагинатись чи ставати на коліна, що певним чином принижує людську гідність.
3. Поліцейські під час охорони громадського порядку на мирних зібраннях не мають жетонів та номерів на засобах індивідуального захисту. Приклад - 08 вересня 2016 року, місто Київ, Святошинський провулок.
4. Знаючи номер жетона поліцейського майже неможливо дізнатись, кому належить відповідний номер через небажання Національної поліції України розкривати цю a priori відкриту інформацію.
Відтак, шляхом вирішення проблеми має стати на рівні закону:
1. Встановлення вимог щодо читабельності інформації на жетоні поліцейського та закріплення його в області грудей.
2. Зазначення індивідуального номера в посвідченні поліцейського та дублювання на засобах індивідуального захисту шляхом нанесення такого номеру не на сам засіб, а на нашивку, яка кріпитиметься на липучці або в інший зручний спосіб до засобу індивідуального захисту.
3. Запровадження персональної дисциплінарної відповідальності за порушення правил ідентифікації поліцейським.
4. Створення єдиної бази індивідуальних номерів поліцейських та безкоштовний доступ до такої бази в мережі Інтернет шляхом надання інформації на запит по конкретному номеру.
Чисто психологічно поліцейський, який знає, що його особу просто ідентифікувати, на підсвідомому рівні буде менше схильний до можливого порушення закону. І навпаки - відчуваючи свою анонімність, буде більш схильний до перевищення меж дозволеного.
Кожному поліцейському передбачено довічне присвоєння індивідуального номера, який вноситься до єдиної бази індивідуальних номерів поліцейських. При цьому, http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/JH4EC00I.html проект передбачає затвердження Кабінетом Міністрів України положення про вказану базу даних.
Наявність вказаної бази надасть можливість вести єдиний всеукраїнський облік поліцейських за індивідуальними номерами. Разом з цим, присвоєння індивідуального номера довічно на рівні закону забезпечить уникнення його дублювання у зв'язку зі звільненням поліцейського та можливим подальшим його поновленням на службі.
Водночас, громадяни матимуть безкоштовний доступ до такої бази в мережі Інтернет за запитами щодо конкретного номера. На запит громадянин отримає інформацію про прізвище, ім'я та по-батькові поліцейського, його посаду, спеціальне звання та інформацію про наявність повноважень, покладених на нього http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/T150580.html Законом України "Про Національну поліцію" (чи відсторонений від виконання службових обов'язків такий поліцейський, звільнений тощо). Не буде надаватись інформація про поліцейських, діяльність яких захищена http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/T385500.html Законом України "Про державну таємницю" .
Дана новела не поставить під загрозу поліцейських, адже інформація про прізвище, ім'я та по-батькові кожного поліцейського і займану ним посаду відома громадськості, оскільки кожен поліцейський подає декларацію особи уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування відповідно до http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/T14_1700.html Закону України "Про запобігання корупції" .
Крім того, відповідно до http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/KS12002.html пункту 1 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України від 20 січня 2012 року N 2-рп/2012 інформацією про особисте та сімейне життя особи є будь-які відомості та/або дані про відносини немайнового та майнового характеру, обставини, події, стосунки тощо, пов'язані з особою та членами її сім'ї, за винятком передбаченої законами інформації, що стосується здійснення особою, яка займ
чи легко вбити людину, не в бою, а яка захоплена і стоїть перед вами безпомічна, при чому ви знаєте. що ця людина тільки по образу, а насправді - потвора, наволоч і сволота?
що адвокати по справі кажуть? мали ж бути адвокати.
краще би цей суддя мовчав. Чергова приклад профнепридатності цивільних суддів щодо розгляду справ за розділом 19 ККУ "Військові злочини"...
Стаття ні про що, пусті умовиводи. Ну скасувала касація, направила на новий розгляд, і що? Можуть знову дати ті ж 8 років... Касація докази не переглядає. Так хоча б написали з яких формальних причин касація скасувала? Знову "високий суд" із зарплатами по 250 тис., прогнувся під натовп?
"Суди Донецької і Луганської областей, на жаль, дуже часто показують упередження щодо бійців саме в ситуаціях, коли ті виконують свій обов'язок із захисту країни, - переконаний Олександр Войтко, координатор "Спілки ветеранів війни з Росією". - Справедливості вдається досягнути лише, коли ці справи потрапляють до Києва на касацію.
И вааще,это сраная Константиновка - гнездо сепараторов и просто ватных дебилов. Причем абсолютно непуганных
Ось я перший кладу мій удар по цирку шпигунів ФСБ: подати позов до міжнародного суду з прав людини, до Конституційного суду, на Костянтинівський і Верховний суд, що засудили трьох бійців, як на порушників міжнародного права, прав людини, Конституції України, що ідентифікували постраждалого ворожого шпигуна, як українського поліцейського,засудивши трьох бійців під час виконання ними воїнського обов'язку, порушивши цим міжнародне право,права людини, низку статей Конституції, Карний кодекс, закон України про національну поліцію. Ось вам ще раз текст. Читайте: ідентифікація поліцейського. У цій справі можна подавати з десяток судових позовів. Одна з них--на генпрокурора Юрія Луценка за невиконання своїх прямих обов'язків з контролю Верховного суду, який не виправдав бійців і не посадив до в'язниці на ВІСІМ РОКІВ Костянтинівський суд у повному складі.
до http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/JH4EC00I.html проекту Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про Національну поліцію" (щодо ідентифікації поліцейських)"
1. Обґрунтування необхідності прийняття проекту Закону
http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/JH4EC00I.html Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про Національну поліцію" (щодо ідентифікації поліцейських)" підготовлено у зв'язку з необхідністю приведення українського законодавства до європейських стандартів.
До прийняття 07.11.2015 року http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/T150580.html Закону України "Про Національну поліцію" міліція для особистої ідентифікація мала тільки службові посвідчення. За потреби, правоохоронці не показували посвідчення та лишались непокараними, якщо вчиняли правопорушення під час службової діяльності.
На необхідності впровадження ефективної ідентифікації працівників органів правопорядку наполягали експерти та громадські активісти.
Революція Гідності, виявивши найкращі якості людей, що повалили режим Віктора Януковича, водночас засвідчила істотні недоліки в державному апараті. Зокрема, мова йде про систему органів правопорядку.
Впродовж реалізації громадянами права на мирні зібрання з листопада 2014 року по лютий 2015 року, працівники міліції, користуючись тим, що їх неможливо ідентифікувати (перебуваючи в шоломах), неодноразово припускались до невиправданих актів жорстокості до мітингарів. Відомі непоодинокі випадки, коли це мало трагічні наслідки.
Чому вкрай складно притягти до відповідальності бійців "Беркуту", які силою розігнали мирний Євромайдан в ніч з 29 на 30 листопада 2013?
Однією з ключових формальних причин є неможливість встановлення конкретних злочинців, оскільки майже весь особовий склад тоді йшов у атаку або в масках, або з опущеними тонованими забралами. На це посилається і нинішній Міністр внутрішніх справ А. Аваков щодо неможливості встановлення конкретних міліціонерів, що били людей. Про це говорив і колишній Генпрокурор В. Пшонка, заявивши про необхідність впровадження ідентифікації.
Зараз досудове слідство у кримінальних провадженнях стосовно колишніх працівників міліції має таку саму проблему - ідентифікації працівників правоохоронних органів, які, виконуючи функцію охорони громадського порядку, зловживали своїми повноваженнями - били та катували мирних громадян.
Нілс Муйжнієкс, Комісар з прав людини Ради Європи під час подій Революції Гідності з 4 по 10 лютого 2014 року перебував з візитом в Україні. У звіті за результатами цієї поїздки Комісар, серед іншого, зазначив: "Правоохоронна діяльність повинна також керуватись чіткими і зрозумілими правилами щодо ідентифікаційних номерів співробітників міліції, які завжди слід носити при виконанні службових обов'язків, інакше дуже важко ідентифікувати працівників міліції, які могли бути причетними до насилля".
Проблемі неможливості ідентифікації працівників органів внутрішніх справ у 2014 і 2015 роках присвячені окремі розділи Щорічної доповіді Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини.
Неодноразово до Верховної Ради України надходили законодавчі ініціативи, які так чи інакше намагались вирішити проблему анонімності працівників органів правопорядку. Зокрема, у Верховній Раді України VII скликання були зареєстровані http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/JG2CO00A.html проекти законів N 3048 від 05.08.2013 року , http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/JG2EE00I.html N 3110 від 21.08.2013 року та http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/JG3UK00I.html 4988 від 02.06.2014 року . Законопроекти N 3048 та N 4988 були позитивно сприйняті профільним комітетом та рекомендовані до прийняття в першому читанні за основу. Жоден з них, на жаль, так і не став законом.
Україна взяла на себе низку міжнародних зобов'язань, які стосуються дотримання прав людини та основоположних свобод у діяльності органів забезпечення правопорядку і відображені зокрема в http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/MU79004R.html Кодексі поведінки посадових осіб по підтримці правопорядку (Генеральна Асамблея ООН, 17.12.79 року), http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/MU79314.html Декларації про поліцію (Парламентська Асамблея Ради Європи, 1979 року), Європейському кодексі поліцейської етики (Комітет міністрів Ради Європи, 19.09.2001 року).
У цих документах стверджуються основні принципи роботи органів забезпечення правопорядку, серед яких:
- працівники органів забезпечення правопорядку мають бути легко впізнаванні, за їхнім зовнішнім виглядом має бути зрозуміла їхня приналежність та їхній професійний статус;
- на всіх рівнях організації органів забезпечення правопорядку мають діяти ефективні засоби боротьби з корупцією та зловживаннями з боку їх працівників;
- кожен працівник органів забезпечення правопорядку має нести персональну відповідальність за свої дії чи бездіяльність, віддані накази;
- органи державної влади мають забезпечити ефективні процедури оскарження дій конкретного працівника органу забезпечення правопорядку.
Даним http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/JH4EC00I.html законопроектом , на виконання вищезазначених зобов'язань, пропонується удосконалити систему персональної ідентифікації поліцейських.
Навіть після прийняття http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/T150580.html Закону України "Про Національну поліцію" , який містив певні норми щодо ідентифікації, виникли проблеми на практиці, через те, що відповідні положення закону були недосконалі та не деталізовані. За рік, який пройшов з моменту набрання чинності вищезазначеним законом, були виявлені такі проблеми:
1. Номери на жетонах не читабельні, особливо в темну пору доби.
2. Законом не визначене місце закріплення жетона. На практиці непоодинокі випадки, коли жетони кріпляться на поясі. Відтак, громадянину, який хоче прочитати інформацію на жетоні, доводиться нагинатись чи ставати на коліна, що певним чином принижує людську гідність.
3. Поліцейські під час охорони громадського порядку на мирних зібраннях не мають жетонів та номерів на засобах індивідуального захисту. Приклад - 08 вересня 2016 року, місто Київ, Святошинський провулок.
4. Знаючи номер жетона поліцейського майже неможливо дізнатись, кому належить відповідний номер через небажання Національної поліції України розкривати цю a priori відкриту інформацію.
Відтак, шляхом вирішення проблеми має стати на рівні закону:
1. Встановлення вимог щодо читабельності інформації на жетоні поліцейського та закріплення його в області грудей.
2. Зазначення індивідуального номера в посвідченні поліцейського та дублювання на засобах індивідуального захисту шляхом нанесення такого номеру не на сам засіб, а на нашивку, яка кріпитиметься на липучці або в інший зручний спосіб до засобу індивідуального захисту.
3. Запровадження персональної дисциплінарної відповідальності за порушення правил ідентифікації поліцейським.
4. Створення єдиної бази індивідуальних номерів поліцейських та безкоштовний доступ до такої бази в мережі Інтернет шляхом надання інформації на запит по конкретному номеру.
Чисто психологічно поліцейський, який знає, що його особу просто ідентифікувати, на підсвідомому рівні буде менше схильний до можливого порушення закону. І навпаки - відчуваючи свою анонімність, буде більш схильний до перевищення меж дозволеного.
Кожному поліцейському передбачено довічне присвоєння індивідуального номера, який вноситься до єдиної бази індивідуальних номерів поліцейських. При цьому, http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/JH4EC00I.html проект передбачає затвердження Кабінетом Міністрів України положення про вказану базу даних.
Наявність вказаної бази надасть можливість вести єдиний всеукраїнський облік поліцейських за індивідуальними номерами. Разом з цим, присвоєння індивідуального номера довічно на рівні закону забезпечить уникнення його дублювання у зв'язку зі звільненням поліцейського та можливим подальшим його поновленням на службі.
Водночас, громадяни матимуть безкоштовний доступ до такої бази в мережі Інтернет за запитами щодо конкретного номера. На запит громадянин отримає інформацію про прізвище, ім'я та по-батькові поліцейського, його посаду, спеціальне звання та інформацію про наявність повноважень, покладених на нього http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/T150580.html Законом України "Про Національну поліцію" (чи відсторонений від виконання службових обов'язків такий поліцейський, звільнений тощо). Не буде надаватись інформація про поліцейських, діяльність яких захищена http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/T385500.html Законом України "Про державну таємницю" .
Дана новела не поставить під загрозу поліцейських, адже інформація про прізвище, ім'я та по-батькові кожного поліцейського і займану ним посаду відома громадськості, оскільки кожен поліцейський подає декларацію особи уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування відповідно до http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/T14_1700.html Закону України "Про запобігання корупції" .
Крім того, відповідно до http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/KS12002.html пункту 1 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України від 20 січня 2012 року N 2-рп/2012 інформацією про особисте та сімейне життя особи є будь-які відомості та/або дані про відносини немайнового та майнового характеру, обставини, події, стосунки тощо, пов'язані з особою та членами її сім'ї, за винятком передбаченої законами інформації, що стосується здійснення особою, яка займає
Удосконалення системи персональної ідентифікації поліцейських дозволить громадянам легко бачити, запам'ятовувати та фіксувати за допомогою технічних засобів індивідуальний номер поліцейського, у разі можливих неправомірних дій з його боку, або коли поліцейський не бажає представитись чи пред'явити своє службове посвідчення.
2. Цілі та завдання прийняття проекту Закону
Ціллю прийняття http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/JH4EC00I.html проекту Закону є удосконалення системи персональної ідентифікації поліцейських.
Завданнями прийняття проекту Закону є:
1) підвищення рівня довіри населення до поліції;
2) вдосконалення законодавства України у сфері правоохоронної діяльності;
3) підвищення прозорості надання поліцейських послуг;
4) встановлення демократичних принципів діяльності поліції;
5) зменшення кількості випадків зловживання владою, перевищення влади та службової недбалості поліцейськими;
6) збільшення ефективності захисту своїх прав громадянами.
Крім цього, реалізація норм http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/JH4EC00I.html законопроекту сприятиме лібералізації законодавства та інтеграційному поступу України до ЄС.
3. Загальна характеристика та основні положення проекту Закону
http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/JH4EC00I.html Законопроект пропонує виключити http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/T150580.html частину другу статті 17 Закону України "Про Національну поліцію" як таку, що не відповідає змісту статті та закріпити і розкрити відповідні норми в окремій статті.
Законопроект пропонує доповнити http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/T150580.html Закон України "Про Національну поліцію" новою статтею 17-1, в якій пропонується:
1) визначити функції службового посвідчення та жетона з індивідуальним номером;
2) зазначення індивідуального номера у службовому посвідчення;
3) зазначення індивідуального номера на жетоні таким чином, щоб забезпечити можливість розпізнавання номеру на відстані;
4) довічне закріплення індивідуального номеру за поліцейським;
5) створення єдиної бази індивідуальних номерів поліцейських, порядок формування та ведення якої визначає Кабінет Міністрів України.
http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/JH4EC00I.html Законопроект пропонує внести зміни до http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/T150580.html статті 20 Закону України "Про Національну поліцію" , якими визначити:
1) закріплення жетона з індивідуальним номером в області грудей;
2) у випадку використанні бронежилету - закріплення жетона з індивідуальним номером на ньому в області грудей;
3) закріплення на засобах індивідуального захисту нашивок з індивідуальним номером;
4) вилучення норми щодо невикористання індивідуальних номерів поліцейськими підрозділу спеціального призначення під час виконання завдань в режимі секретності з огляду на те, що терміни "підрозділи спеціального призначення" та "режим секретності" не використовуються в законодавстві України та не розкриті в http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/T150580.html Законі України "Про Національну поліцію" ;
5) встановлення заборони використання жетона з індивідуальним номером поліцейського особою, яка не є поліцейським;
6) встановлення персональної дисциплінарної відповідальності поліцейського за порушення правил ідентифікації.
Крім того, http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/JH4EC00I.html законопроект пропонує внесення змін до http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/T150580.html статей 27 та http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/T150580.html 70 Закону України "Про Національну поліцію" у зв'язку зі зміною терміну "номер спеціального жетона" на "індивідуальний номер", а також "спеціальний нагрудний знак" на "жетон з індивідуальним номером".
Законопроект передбачає набрання ним чинності через шість місяців з дня опублікування з метою надання достатнього часу Кабінету Міністрів України та органам виконавчої влади на відповідні дії щодо прийняття, внесення змін та скасування підзаконних нормативно-правових актів, створення єдиної бази індивідуальних номерів поліцейських та виготовлення необхідної кількості жетонів з індивідуальними номерами.
4. Стан нормативно-правової бази у вказаній сфері правового регулювання
У цій сфері правового регулювання діють: http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/Z960254K.html Конституція України , http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/T150580.html Закон України "Про Національну поліцію" і міжнародні договори, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України.
http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/JH4EC00I.html Проект Закону відповідає http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/Z960254K.html Конституції України та іншим актам вищої юридичної сили, узгоджується з актами такої самої юридичної сили.
Для реалізації положень запропонованого законопроекту немає потреби вносити зміни до інших законодавчих актів.
5. Фінансово-економічне обґрунтування
Реалізація http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/JH4EC00I.html законопроекту не потребує додаткових витрат з державного бюджету України.
Витрати в частині виготовлення та забезпечення поліцейських жетонами з індивідуальними номерами відбуватимуться в межах асигнувань, передбачених на матеріально-технічне забезпечення поліції.
Витрати в частині створення та функціонування єдиної бази індивідуальних номерів поліцейських відбуватимуться в межах асигнувань, передбачених на інформаційно-аналітичне забезпечення поліції.
6. Прогноз соціально-економічних та інших наслідків прийняття проекту Закону
Існуючі норми http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/T150580.html Закону України "Про Національну поліцію" не дозволяють громадянам ефективно персонально ідентифікувати поліцейських, з якими вони стикаються. Це призводить до того, що поліцейські, які вчинили правопорушення, уникають відповідальності та покарання.
Така ситуація негативно впливає на рівень довіри населення до поліції, який відповідно до частини третьої http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/T150580.html статті 11 Закону України "Про Національну поліцію" є основним критерієм оцінки ефективності діяльності органів і підрозділів поліції.
Ухвалення http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/JH4EC00I.html Закону сприятиме:
1) підвищенню рівня довіри населення до поліції;
2) вдосконаленню законодавства України у сфері правоохоронної діяльності;
3) підвищенню прозорості надання поліцейських послуг;
4) встановленню демократичних принципів діяльності поліції;
5) зменшенню кількості випадків зловживання владою, перевищення влади та службової недбалості поліцейськими;
6) більш ефективному захисту своїх прав громадянами.
Система ефективної ідентифікації поліцейських дозволить громадянам легко запам'ятовувати дані поліцейського у разі можливих неправомірних дій з його боку, що сприятиме ефективному проведенню службових розслідувань за такими фактами.
7. Громадське обговорення
http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/JH4EC00I.html Проект Закону позитивно оцінений Генеральною прокуратурою України та Уповноваженим Верховної Ради України з прав людини.
Проект Закону був розроблений на основі напрацювань експертів ГО "Правозахисна Ініціатива" (NGO "Human Rights Initiative") та правозахисної коаліції громадських організацій "Ні - поліцейській державі!", пройшов обговорення в експертному середовищі, презентований 28 жовтня 2016 року в Українському кризовому медіа центрі на круглому столі "На порозі третьої річниці Майдану: проблема анонімності органів правопорядку" і обговорений на круглому столі "Персональна ідентифікація працівників поліції та Національної гвардії, як запобіжник свавіллю: проблеми та шляхи вирішення" 15 листопада 2016 року в Секретаріаті Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини.
Народні депутати України:
Луценко І. В. (N 211)
Костенко П. П. (N 156)
Добродомов Д. Є. (N 313)
Соболєв Є. В. (N 140)
Найєм М. (N 84)
Геращенко А. Ю. (N 21)
Карпунцов В. В. (N 446)
Сотник О. С. (N 138)
Мосійчук І. В. (N 195)
Попов І. В. (N 192)
Чумак В. В. (N 412)
Логвинський Г. В. (N 37)
Береза Б. Ю. (N 411)
Купрій В. М. (N 244)
Шкрум А. І. (N 213)
Заліщук С. П. (N 82)
Осуховський О. І. (N 350)
Левченко Ю. В. (N 421)
Головко М. Й. (N 362)
Мусій О. С. (N 322)
Парасюк В. З. (N 320)
Дерев'янко Ю. Б. (N 241)
Вітко А. Л. (N 193)
"Суд звільнить всіх військовослужбовців, скасує рішення суду першої інстанції та призначить новий розгляд їхньої справи."
Тоді давай я тебе закрию на три роки до погріба, потім звільню на тиждень і зобов'яжу тебе, щоб ти повернулась через тиждень сісти до поргіба!