Заступниця міністра юстиції Ольга Оніщук: "Найбільший тиск відчула по ситуації з нотаріусами, яким анулювали свідоцтва. Погрожують, розповідаючи, як будуть мститися"

Автор: Тетяна Бодня

Позбавлення низки нотаріусів свідоцтв не викликало широкого резонансу у суспільстві. А даремно. Адже серед них, як заявляють у Міністерстві юстиції, були й люди, які протягом щонайменше 10 років тісно співпрацювали з криміналітетом, позбавляючи людей майна.

Нині багато з тих, кому анулювали свідоцтва, судяться, щоб повернутися в професію. Вдаються й до інших методів. Розповідаючи про "вітання", які отримує, заступниця міністра Ольга Оніщук каже, що сподівається на незворотне і повне очищення системи. В інтерв’ю "Цензор.НЕТ" вона також розповіла про те, як змінилася боротьба з рейдерством, чому санкції щодо державних реєстраторів стали диференційованими, і про списки тих, кого позбавили доступу до реєстрів довічно.

"У СПИСКУ НОТАРІУСІВ, ЯКИХ МИ ПОЗБАВИЛИ СВІДОЦТВ, Є ДЕКІЛЬКА ПРІЗВИЩ ЛЮДЕЙ, ЯКІ ОБСЛУГОВУВАЛИ КРИМІНАЛЬНИЙ СВІТ"

– Ольго Миколаївно, нещодавно ви заявили, що анульовано свідоцтва тим нотаріусам, які "роками паплюжили український нотаріат". Можете пояснити, чому саме ці люди втратити свідоцтва? І скільки у системі залишається нотаріусів, які вчиняють відверто незаконні дії і співпрацюють з криміналітетом?

– Усього ми анулювали свідоцтва дванадцяти нотаріусам. В Україні нотаріусів, які зловживають своїми повноваженнями, насправді дуже мало. Тому це абсолютно чесна цифра. Я писала на своїй сторінці у Фейсбуці, що через те, що ця невелика кількість так довго працювала, здійснювала велику кількість незаконних, зокрема й реєстраційних дій, склалося враження, що нотаріальна спільнота масово зловживає своїми повноваженнями.

Це не так. Нотаріуси – перші, хто боровся із такими представниками професії. Вони розуміють, чого вартує довіра. І якщо довіру до нотаріату буде втрачено, відповідно загине ціла інституція. Тому нотаріуси дуже активно працювали і допомагали нам очистити систему.

– Так скільки чорних нотаріусів, за вашими підрахунками, ще працює у системі? Розумію, що точної цифри не буде, та бодай відсоток можете назвати?

– Нотаріальна спільнота не любить таке визначення, ми його намагаємося не вживати. Тому казатиму про недобросовісних нотаріусів, які порушують закон. До речі, а кого саме ви відносите до чорних нотаріусів?

– Це люди, які допомагають відбирати майно.

– Усім нотаріусам, які відверто забирали у людей майно, ми анулювали свідоцтва.

– Як вони на це відреагували? Багато хто з них оскаржує?

– Майже всі оскаржують.

– Ви багато років працювали нотаріусом, думаю, з частиною знайомі особисто. Вони вам не дзвонять, щоб "по-доброму" домовитися? Може, щось пропонують?

– Не дзвонять і не пропонують. Розуміють, що марно (посміхається, -авт.). А от якби ви спитали, чи не погрожують мені…

– Вам справді погрожують?

– Я можу сказати абсолютно відверто, що напрямок роботи в мене загалом непростий, адже ми тут маємо справу з рейдерами, і замовникам рейдерських атак є що втрачати. Але найбільший тиск відчула саме по ситуації з нотаріусами, яким ми анулювали свідоцтва.

Погрожують, розповідаючи, як саме будуть мститися. Йшлося і про кримінальні справи, які нібито проти мене відкриють, і про погрози моїй сім’ї. Обіцяли встановити прослуховуючі пристрої. Та я ні з ким не воюю, а просто виконую свою роботу.

У списку нотаріусів, яких ми позбавили свідоцтв, є декілька прізвищ людей – не називатиму їх, не маю права, – які обслуговували кримінальний світ протягом 10-15 років. Тут і ринок крадених автомобілів, і шахрайські оборудки з нерухомістю. Звичайно, не знаючи деталей, ніхто не зможе зрозуміти, наскільки великим досягненням є те, що ми зробили.

Що для людини найдорожче? Сім’я і власність. Сім’ю ми бережемо самі, власність довіряємо професіоналам і державі. Тут не може бути ніяких політичних інтересів, політичних впливів. Якщо власність захищено, інвестор не боятиметься приходити в Україну.

– Як на те, що вам погрожують, реагує родина?

– Звичайно хвилюються. Питають, навіщо це роблю, чому мене немає вдома, заради чого постійно на роботі. Жила б собі як раніше, все спокійно в хаті. Я у відповідь посміхаюся і кажу: вранці встаєте, а хата не ваша. Ви не уявляєте, скільки я тут бачу людей, які встають зранку, я майно вже не їхнє. Питання захищеності власності стосується кожного з нас. Ми повинні нарешті навести у цьому лад.

– Вам не страшно?

– Не можу сказати, що не страшно. Будь-якій людині було б страшно. Але мені набагато страшніше було б жити в країні, де ти будеш думати про те, що завтра можеш не повернутися додому, бо дім у тебе заберуть. Немає захищеної власності – не буде нічого.

– Ви зверталися до правоохоронних органів, просили надати охорону у зв’язку з погрозами?

– Мій захист – це моя публічність. Ці погрози не надходили мені письмово, навіть смс-повідомлень немає, щоб показати правоохоронним органам. Я маю багато знайомих у юридичному світі, спілкуюся з університетськими друзями, вони своєю чергою – з різними людьми у державних і приватних структурах, беру участь у заходах…

– Ведете до того, що вам просто передають такі собі "вітання"?

– Саме так, передають у вигляді "вітань". Зокрема й через членів моєї родини. Це теж певний тиск.

Коли в перші два місяці на моєму столі лежали документи, які стосувалися приблизно 50 державних реєстраторів і понад 10 нотаріусів, які вчиняли незаконні дії, здавалося, що буде дуже легко з цим усім розібратися. Виявилось не так уже й просто. Треба іще зважати на те, що перші сто днів я працювала практично без команди.

"ЧОЛОВІК ПОТРАПИВ В АВАРІЮ І ВПАВ У КОМУ. ПОКИ ВІН БУВ У ЛІКАРНІ, ШАХРАЇ ВИКИНУЛИ З БУДИНКУ ЙОГО МАМУ"

- А звідки ви дізналися про те, що нотаріуси пов’язані з криміналітетом? Незаконні оборудки ж не були на поверхні.

– Абсолютно на поверхні, запевняю. Щодня у міністерство надходить багато кореспонденції. У департамент нотаріату і державної реєстрації, координацію діяльності якого я здійснюю, – найбільше. І от, наприклад, отримую сто документів, а в 20-ти з них фігурує умовний Петров, ще 30 стосуються Іванова і ще 40 – Сидорова. Звернення ж надходять не лише від громадян, а й від правоохоронних органів, прокуратури та інших установ. І там одні й ті самі прізвища, які за перший місяць вивчила напам’ять.

По одному з цих нотаріусів під час прийому громадян почула таку розповідь, що потім ніч не спала. Ти професійно з часом нібито покриваєшся якимось панцирем, щоб захищатися від зовнішнього світу, адже якщо все через себе пропускати, психіка просто може не витримати. Але це був випадок, який мене глибоко вразив як людину.

– Можете розповісти бодай фабулу?

– Чоловік дуже забезпечений, колекціонер. Давно веде бізнес і живе в Європі, але у себе на Батьківщині в Україні побудував дуже гарний будинок у середземноморському стилі. Любить землю, де виріс, тут залишилася його мама. Він часто до неї навідувався. А одного разу їхав на автомобілі з аеропорту "Бориспіль", потрапив в серйозну аварію і впав у кому. Й поки він був у лікарні, шахраї викинули з будинку його маму. І цьому посприяли два нотаріуси – вони працювали у зв’язці. Один навіть на інший округ перереєструвався, щоб це зробити. Тому що за законом діє принцип територіальності і правочин оформлюється нотаріусом або за місцем знаходження нерухомості, або за місцем проживання однієї зі сторін. Він два тижні пропрацював на новому окрузі, було зроблено необхідну дію, потім другий нотаріус робив уже наступну дію, закриваючи оборудку. В мене були й інші звернення, де видно, що вони працювали в парі. Не можу докладніше це коментувати, то вже справа правоохоронців – з’ясовувати деталі й давати правову оцінку.

– Чоловік вийшов з коми і почав захищати свої права?

– Так. Але найстрашніше те, що він досі не може отримати результат. Тому що архіви цих нотаріусів незрозуміло де. А для того, щоб довести в судовому порядку, що дія шахрайська, потрібно провести експертизу документів. Тепер питання в тому, де ми візьмемо їхні архіви. Можливо, вони їх чи спалили, чи їх взагалі ніколи не було.

– Цій людині вже не можна допомогти?

– Ми активно працюємо над тим, щоб знайти ці архіви, вилучити їх та впорядкувати. У нас є певна процедура, яка передбачає таке. Після того, як свідоцтво анулюється, відводиться певний строк на передачу архіву. Ми не можемо втручатися в цей архів доти, доки цей строк не мине. Якщо вони вже в добровільному порядку не передадуть ці архіви, будемо ухвалювати рішення про примусову передачу, здійснювати розшук і всі ті дії, які передбачено.

– Уявляєте, що буде, якщо усі ці нотаріуси виграють суди?

– Сподіваємося, що очищення системи відбудеться раз і назавжди.

– Криміналітет шукатиме інших. Святе місце порожнім не буде.

– Ми маємо оптимістично думати, але я вам можу сказати абсолютно відверто і впевнена, що ви зі мною погодитеся. Вони працювали, бо їм можна було працювати. З тією позицією, яка сьогодні сформувалася, і політикою, яка йде в цьому напрямку, не буде сенсу працювати. Ми звісно не можемо виключати, що знайдуться люди, готові пожертвувати своїм свідоцтвом заради грошей, але якщо політика залишатиметься й надалі в напрямку боротьби з недобросовісними нотаріусами і реєстраторами саме в такому ключі, як це відбувається зараз, упевнена, що бажаючих буде небагато.

- Ви обіцяли, що Міністерство юстиції створить список державних реєстраторів і нотаріусів, яким доступ до реєстрів анульовано довічно. Скільки таких людей уже занесено до довічних "чорних списків"? З ними десь можна ознайомитися?

- Такий список вже сформований та знаходиться на сайті Мін‘юсту.

– А як бути з цією великою кількістю незаконних дій, які нотаріуси вчиняли, поки їх не позбавили свідоцтв? Їх можна скасувати без суду, на рівні Мінюсту?

– Якщо казати про незаконні дії в державних реєстрах, їх, звичайно, можна оскаржити до Міністерства юстиції, до Офісу протидії рейдерству. Але треба розрізняти чітко, де нотаріус діяв тільки як нотаріус, а де – як державний реєстратор. Наприклад, ви зверталися до нотаріуса з проханням зареєструвати право власності на вашу новозбудовану квартиру без вчинення нотаріальної дії – не було договору купівлі-продажу чи іншої дії. В цьому разі він діяв тільки як державний реєстратор.

А коли нотаріус посвідчує правочин, у результаті якого відбувається реєстрація права, тоді він діє і як нотаріус, і як державний реєстратор. Закон каже, що дії нотаріуса можуть бути оскаржені лише у судовому порядку і лише судом визнані незаконними. Міністерство юстиції ніколи не мало повноважень оцінювати законність нотаріальної дії. Саме тому ми й розпочали свою роботу з анулювання права на здійснення нотаріальної діяльності нотаріусам, які вчиняли такі незаконні реєстраційні дії, щоб у майбутньому їх попередити.

Що стосується державних реєстраторів, тут простіше – їхні дії може бути оскаржено в адміністративному порядку до Міністерства юстиції.

"МИ ЗАПРОВАДИЛИ ДИФЕРЕНЦІАЦІЮ САНКЦІЙ ЗА ПОРУШЕННЯ"

– Ви автоматично не переглядаєте дії тих, кого відключили від реєстру за незаконні операції? Лише у разі, якщо людина звернеться?

– Уявляєте кількість реєстраційних дій, які відбуваються в Україні? Це сотні тисяч.З огляду на те, що управління контролю департаменту нотаріату і державної реєстрації налічує 18 людей, промоніторити їх усі нереально. Система контролю так не будується. Мають бути превентивні заходи, які дають змогу мінімізувати людський чинник. Ми наразі активно працюємо над технічними запобіжниками в державному реєстрі. Наприклад, якщо є заборона вчинити реєстраційні дії, то плануємо зробити так, щоб система автоматично не дозволяла реєстраторові це зробити.

– Може людина написати заяву і поставити таку заборону на тривалий час?

– Може, але лише на 10 днів. Ставити усім подібну заборону немає сенсу. Цей запобіжник для того, щоб встигнути звернутися до суду. Наприклад, отримати ухвалу про забезпечення позову.

Зараз реєстратори дуже бояться здійснювати незаконні реєстраційні дії. За п’ять місяців ми анулювали доступ до реєстрів приблизно 400 реєстраторам. І з них майже 100 – через застосування санкцій.

– Що це означає?

– Що ми їх упіймали на грубому порушенні. Ми не маємо наміру нікого залякувати, постійно пояснюємо, що реєстраторам нічого боятися, якщо вони не порушують закон.

Ми запровадили диференціацію санкцій за порушення. Раніше Мінюст як хотів, так і застосовував. Хтось у відповідному управлінні ухвалював рішення, за яке порушення яку санкцію застосувати. Зараз у нас чітко передбачено: якщо державний реєстратор здійснив грубе порушення законодавства чи робить це системно, ми анулюємо йому доступ до реєстрів довічно. Це означає, що поновити свої права і можливість доступу до реєстрів він зможе тільки через судове оскарження.

– Уже комусь вдалося оскаржити?

– Є випадки, але поки що по санкціях, які застосовувалися попереднім керівним складом міністерства.

– Ви їх знову під’єднали до реєстрів?

– Якщо пройдено всі інстанції, включаючи касаційну, і реєстратор відстояв свої права, ми не можемо не під’єднати. Є ж різні ситуації.

– А є випадки, коли поновили у правах чорних реєстраторів?

– Ми не можемо оцінювати судове рішення. Є випадки, коли реєстратор ні в чому не винен. У нас є, наприклад, ситуація, коли в одної з нотаріусів зловмисники зайшли в реєстр через її комп‘ютер, попередньо заславши їй вірус через електронну пошту, а вона не знала про такий несанкціонований доступ. Нотаріус довела через суд, що ці дії виконувалися не нею.

Додам, що після відновлення доступу ми обов’язково моніторимо дії реєстратора. Спостерігаємо й за особами, які щойно отримали доступ до реєстрів або щойно стали нотаріусами. Доти, доки не переконаємося, що вони нормально працюють і виконують реєстраційні дії згідно з алгоритмом, який встановлено законодавством.

Ми це робимо якраз через те, що змінилися саме підходи у застосуванні санкцій. Адже раніше їх можна було застосовувати на свій розсуд і за незначні технічні помилки, від чого реєстратори і нотаріуси дуже страждали. Їм блокували доступ до реєстрів на тривалий час, таким чином людей позбавляли права на працю.

– Зараз зовсім не реагуєте на схожі випадки?

– Нині в таких випадках застосовуємо штраф або блокуємо доступ максимум на три місяці. Немає сенсу блокувати реєстратора на рік, надто якщо він відноситься до реєстраторів органів місцевого самоврядування. Він отримуватиме заробітну плату від держави і не здійснюватиме реєстраційних дій. Якщо погано працює реєстратор, значить, треба його відправити на навчання, щоб він мав змогу підвищити кваліфікацію.

– Ви згадали про прослушку. Це вже, на жаль, стає якимось трендом. Слідкуєте за тим, що говорите тут у кабінеті, по телефону?

– Будь-яку людину можна скомпрометувати. Найсвятішу! Можна сфабрикувати, можна вирізати з контексту. У мене нещодавно була така історія, коли журналісти три слова вирвали з мого виразу, зробили з цього заголовок – не хочу зараз повторювати, що – і вийшла надзвичайно неприємна ситуація. Хоч абсолютно в іншому контексті це говорила. Тому повторюся: ніхто не застрахований від прослушки. І може бути перекручено і подано в іншому світлі якусь інформацію, отриману незаконним шляхом.

Окрім того, люди, які зацікавлені в тому, щоб продовжувати здійснювати зловживання в реєстрах (я їх називаю замовниками рейдерства), це найстрашніший ворог для нас. Не реєстратор, не нотаріус, а той, хто замовляє. Інформація, яка звучить у кабінеті, в інших приміщеннях, де я перебуваю, стосується зокрема моїх планів боротьби з ними. Наприклад, їм може стати це відомо, і відповідно вони можуть використати цю інформацію наперед – для того, щоб не дати змоги зробити певні речі. Підсумовуючи, скажу єдине: правоохоронні органи мають дбати про те, щоб інформаційна безпека існувала в усіх державних органах.

– Мені здається, що посадовці трохи безпечно ставляться до прослушки і до того, що загалом говорять. Ми це почули на "плівках Гончарука".

– Слухайте, насправді це ж звичайне життя. Тобто, коли відбувається якась робоча нарада, наприклад, з моїми підлеглими – ну, живі люди, ми можемо якось посміятися там, ніхто нічого поганого не каже, але це ж не офіційна нарада, коли в мікрофон, коли там камери – і офіційне висвітлення позиції. У нас багато тут є робочих моментів в колективі. Хтось може пожартувати, хтось – імпровізувати: давайте подумаємо, завтра ми виходимо до людей, як будемо їм казати про ці речі. Тобто, у цьому разі це може відбуватися не для того, щоб людей обдурити, а щоб подумати, як простими словами донести до них інформацію, щоб вони її сприйняли.

Це нібито репетиція.

– А ви перевіряєте свій кабінет?

– Чесно – ні. Коли я тільки прийшла на роботу, тут були якісь кнопки, з якимись дротами. Видно, що тут якимось чином захищалися від прослушки. Я нічого не просила налагодити, не бачу в цьому сенсу. Якщо захочуть, встановлять. Зараз такі технології, що можуть щось принести, наклеїти і не помітиш.

– Ваша команда – не перша, яка заявляла, що подолає рейдерство. Але перша, яка заявляє, що це вдалося зробити. Можете цю амбітну заяву аргументувати?

– Взагалі тема рейдерства надзвичайно об’ємна. Ми ж говоримо зокрема про те, що в державних реєстрах тривалий час відбувалися зловживання під час проведення реєстраційних дій. І кажемо, що таке рейдерство побороли. Перш за все тому, що з 2 листопада 2019 року – відтоді, як комунальні підприємства, які мали право здійснювати реєстраційні дії, втратили свої повноваження, ми маємо лише 8 випадків такого відвертого, грубого рейдерства в державних реєстрах.

Що стосується загалом оскаржуваних реєстраційних дій, динаміка є в статистиці, це цифри, які ми показуємо. Так, це близько 400 дій, які було оскаржено в жовтні громадянами й бізнесом, близько 200 – в листопаді, і близько 100 – у грудні. Наразі я чекаю статистику від управління з розгляду скарг за січень, але попередньо можу сказати, що це близько 50.

– Тобто, кількість таких скарг зменшується?

– Не скарг. Я завжди роблю акцент на тому, що зменшується кількість оскаржуваних реєстраційних дій. Тому що кількість скарг збільшується. Передусім тому, що скарги, які ми отримуємо на дії державних реєстраторів, це все за попередні роки. Громадяни, бізнес зрозуміли, що є динаміка, є змога знайти справедливість через адміністративне оскарження, тобто через Міністерство юстиції. Відкривши Офіс протидії рейдерству, ми зробили цю систему оскарження повністю прозорою.

Пригадую, як я, прийшовши сюди працювати, вперше потрапила на засідання колишньої антирейдерської комісії. Це темний коридор, де не було жодного стільця. Де всім людям призначалося на один час. Де просто сотні людей стояли в цьому темному коридорі, без води, без повітря. І їм призначали, наприклад, на другу годину, а ми доходили до цієї скарги о 20-ій. Умови були жахливі.

Пропускна система внизу, ці всі турнікети, ви їх бачили, неприємний такий вхід. Якщо ж зараз зайдете в Офіс протидії рейдерству, на власні очі побачите, як саме там нині все відбувається. Ми навмисно зробили так, щоб це приміщення мало окремий вхід. Там немає жодного турнікету, жодної металевої рамки, ніяких перешкод, будь-яка людина може зайти.

Мене часто запитують, наприклад, чи не боїмося ми взагалі за свою безпеку, коли розглядаємо скарги на дії реєстраторів. Й це, по суті, багато хто порівнює із судовим процесом, хоча ми завжди пояснюємо, що це – дещо інша система оскаржень. І кажемо, що нам нічого боятися, тому що ми нічого не приховуємо.

Антирейдерська комісія, яка діяла багато років, настільки себе дискредитувала репутаційно, що ми ставили собі за мету змінити не тільки підходи до розгляду скарг, а й формат загалом. Зараз у нас іде онлайн-трансляція, тобто кожне засідання будь-яка людина може переглянути в холі нашого Офісу протидії рейдерству. Ми оголошуємо про них публічно. Порядок денний засідань, висновки колегії, накази міністра, все вивішується на сайті Мінюсту.

Ця частина роботи Міністерства юстиції раніше була повністю за зачиненими дверима. Статистику щодо скарг не вели, ні якісно, ні кількісно, тобто ніхто не розумів, скільки цих скарг, від кого вони надходять, які саме дії оскаржують. Відповідно ніхто не аналізував, які саме шпарини в цьому рейдерстві є й що потрібно зробити, щоб їх закрити. Тому що аналіз тих матеріалів, які знаходяться на розгляді, свідчить про те, що ж у системі працює неправильно. Фактично розпочинали з того, що ці скарги просто піднімали з підлоги, тому що вони насипом там були.

Є справи, яких не знаходимо. До нас надходить запит, наприклад – надати справу, а в архіві її немає, цієї справи.

– І куди поділися?

– Ніхто не знає. Якби цей архів вівся в певному порядку, було забезпечено номенклатуру, призначено відповідальну особу за цей архів, якби він був за замком і ці справи видавалися порядком обліку – мали б іншу картину.

– У яких випадках міністр вирішує, що справу про рейдерське захоплення йому потрібно розглядати одноосібно і протягом доби?

– Міністр вирішує це в тому числі за попередньою інформацією, яку надає департамент. Ми подаємо службову записку, тому що скарга потрапляє зразу в департамент нотаріату та державної реєстрації і розглядається вузьким спеціалістом. Як тільки він бачить за даними державного реєстру, що ситуація відверто одіозна, з грубим порушенням закону, робить перший аналіз, пише інформаційну довідку до вищого керівництва, тобто до начальника відділу, начальника управління. Вони перевіряють цю інформацію. Якщо бачать, що спеціаліст усе правильно виявив, подають цю інформацію мені – і я вже пишу службову записку на міністра. Далі вирішує він: розглядати чи ні. Таких ситуацій насправді буває дуже небагато. В основному скарги із заплутаними реєстраційними історіями, які мають розглядатися колегіально.

"НИНІ МИ МАЙЖЕ НЕ ВІДМОВЛЯЄМО В РОЗГЛЯДІ СКАРГ ІЗ ФОРМАЛЬНИХ ОЗНАК. РАНІШЕ ЦЕ БУЛО СИСТЕМАТИЧНО"

– Які послуги надає Офіс протидії рейдерству?

– Зараз людина може зайти безпосередньо у те місце, де відбувається розгляд скарги, де працює департамент державної реєстрації, подати документи. У нас там працює представник канцелярії, який реєструє вхідну кореспонденцію Мінюсту. Тут можна отримати консультацію, щоб обрати найефективніший спосіб захисту прав.

Також тут працює "гаряча лінія", де можуть надати відповідь, на якій стадії розгляду знаходиться скарга. Тобто, є доступ до інформації.

В цьому ж офісі тричі на тиждень засідає колегія з розгляду скарг. До речі, іншій стороні можна також ознайомитися зі скаргою. Раніше часто бувало, сторони казали про те, що їм невідомо, що за скарга. Нині людина може прийти в офіс, попросити скаргу для ознайомлення, відфотографувати матеріали.

– А в онлайн-режимі доступ отримати не можна?

– В онлайн-режимі – ні, тому що це персональні дані, закрита інформація.

– Останнім часом люди, які постраждали від рейдерства, звертаються за допомогою до президента, звинувачуючи Мінюст у затягуванні розгляду. Наскільки часто доводиться Володимиру Зеленському реагувати на дії Міністерства юстиції?

– Ми з вами чудово розуміємо, який кредит довіри отримав президент від громадян. Величезний кредит довіри, тому до Офісу президента надходить багато звернень від громадян та бізнесу, які перенаправляють на Мін‘юст для розгляду, тому говорити про те, що звертаючись до Офісу президента громадяни звинувачують Мін‘юст у бездіяльності, не зовсім правильно.

– Питаю про інше. Наприклад, відома історія із захопленням квартири кінорежисера Юрія Ляшенка. Чому без втручання президента Мінюст не міг розв’язати цю проблему? Загалом як часто люди вимушені звертатися до глави держави через дії співробітників Офісу протидії рейдерству?

– Звернулася людина по захист, президент відреагував належним чином, продемонструвавши всі можливості, які є сьогодні у держави для захисту прав.

– Спочатку, я так розумію, людина звернулася до Міністерства юстиції, а вже потім – до президента.

– Скарга вже перебувала на розгляді, але ще не було призначено засідання колегії. Людина стукалася в усі двері, одні з них – це були двері президента. Президент відповідно відреагував, зв’язався з міністром, ми підняли ці документи. І це якраз той випадок, де були очевидні грубі порушення закону. Це було ще торік, коли в нас ще не було нових нормативних актів, ми зараз вдосконалили цю процедуру й пришвидшили, і, відповідно, у зв’язку з тим, що там справді були очевидні порушення, ми скасували незаконну реєстраційну дію і у нотаріуса виникла можливість видати свідоцтво про право на спадщину.

– Змінилися підходи до розгляду справ?

– Якщо порівнювати зі старою комісією, то вони геть інші. Скажімо, нині ми майже не відмовляємо в розгляді скарг із формальних ознак. Раніше це було систематично. Наприклад, через те, що не засвідчено копії. Або через те, що в скарзі на дії державного реєстратора відсутня інформація про судовий спір. Люди надзвичайно були обурені цим. І це не дивно. Ми повністю припинили цю практику, й наразі є тільки 2 причини для відмови, які продовжують обурювати людей, але з якими ми нічого не можемо вдіяти, оскільки це – пряма норма закону.

Перша й основна найбільш розповсюджена причина відмови – це порушення строків для подачі скарг. Закон каже, що людина може звернутися до Мінюсту не пізніше, ніж через 60 днів з моменту, як вона дізналася або могла б дізнатися про оскарження реєстраційних дій.

Це правильна норма з погляду того, що Мінюст, який у цьому разі розглядає скаргу в адміністративному порядку, має діяти оперативно.

– Чи є серед замовників рейдерських атак політики?

– Цього я точно не можу сказати, з огляду на те, що замовник рейдерства відомий тільки правоохоронцям. Я з позиції Мінюсту бачу, хто є виконавцем. І наказом ми притягуємо до відповідальності виконавця – державного реєстратора, який провів реєстраційну дію. А замовник – це вже слідство.

– Тобто, ви не знаєте, хто стоїть за злочинними схемами?

– Не знаю. Можу тільки здогадуватись.

– Часто здогадуєтесь?

– Ну, мені здається, що так (сміється, – авт.). Спрацьовує жіноча інтуїція, допомагає й тривалий час роботи в нотаріаті. Не дивуйтеся, нотаріуси дуже багато попереджають шахрайства на рівні роботи з документами, до початку посвідчення правочину. Я свого часу мала багато випадків, які попередила для громадян, котрі зверталися до мене щодо вчинення нотаріальних дій. Це колосальний досвід, який мені дуже допомагає зараз, на державній службі. Мені іноді здається, коли спілкуємося з людьми зокрема на засіданні, що навіть за їхнім  диханям розумію, правду кажуть чи ні. Та й загалом така тривала робота в державних реєстрах теж дається взнаки, протягом декількох хвилин усе зрозуміло. Як виконано цю реєстраційну дію. Як її хотів виконати реєстратор. Це вже так зсередини. Що він закладав. Чи він намагався зробити так, щоб там стерти ці документи, щоб вони гірше читались. Здійснювати пошук за певним параметром – для того, щоб не знайти ту інформацію, яку б він мав знайти.

Тобто, це вже такі тонкощі, які може побачити тільки той, хто багато років у цій системі жив. Так, насправді спеціалістів у системі державної реєстрації дуже небагато. Це така вузька робота, а фахівці, взагалі кадри – це дуже серйозне питання. Ми змінили кадровий склад департаменту, зараз будемо робити ще одну реорганізацію в управлінні з розгляду скарг, дочищатимемо кадри, скажімо так. І ми, підбираючи спеціалістів, які приходять на конкурс, щоразу розуміємо, що дуже складно знайти людину, яка знає державний реєстр, вміє аналізувати інформацію, яка є достатньо фаховим юристом, щоб викласти грамотно і правильно висновок. Тож тут є проблема. А кадри вирішують все.

Тетяна Бодня, Цензор. НЕТ

Фото: Наталія Шаромова, Цензор. НЕТ