"Різні. Рівні. Незалежні". Свято, що проймало до кісток, але з ложками дьогтю

Автор: Валерія Бурлакова

На День Незалежності Хрещатиком спочатку пройшов військовий парад, а потім - вже традиційний Марш захисників. Не обійшлося і без чотирьох ексцесів - із зеленкою, фарбою, спробою самоспалення... А також зі святковим концертом італійського тенора, на якому побував Зеленський із дружиною, але так і не змогли побувати кияни, які приїхали у парк.

"СИЛЬНІ. ВІЛЬНІ. НЕЗАЛЕЖНІ"

Ще немає й дев’ятої ранку, а на прилеглих до Хрещатика вулицях - безліч людей. Хто не у військовій формі - той у вишиванці. Хто не у вишиванці - той загорнутий у прапор або ж, як мінімум, прихопив із собою маленький жовто-блакитний прапорець чи жовто-блакитну кульку.

Все дуже позитивно, сонячно, святково і трохи псує ситуацію хіба що те, що правоохоронці, які перекривають дороги, далеко не завжди можуть пояснити, як все ж таки краще пройти на Майдан з тієї чи іншої точки - наприклад, зверху, з Інститутської. Доводиться хаотично бігати прилеглими вулицями... Щоб зрештою натрапити на черговий кордон, де нібито таки пропускають - але "після того, як проїдуть автомобілі". Автомобілі - не військова техніка, а поліцейські та цивільні авто з квітковим логотипом 30-річчя Незалежності - їдуть і їдуть. Люди чекають і чекають біля пішохідного переходу. Зрештою, ситуацію - принаймні для однієї "порції" пішоходів - рятує ветеран у старенькому бундесі. Він натхненно пояснює поліцейським, що пішоходи, напевно, теж люди та радить їм пропускати по п’ять авто з дуже важливими персонами, потім - все ж таки людей, а потім - ще п’ять авто... Сперечатися з ним у копів, здається, просто не вистачає сил.

На Хрещатик ми виходимо через Пасаж, не пройшовши і навіть не помітивши жодної рамки-металошукача, хоча, як свідчать повідомлення у ЗМІ, десь вони все ж таки є.

Хрещатик зустрічає охочих побачити парад щільними рядами людей вздовж дороги та купками тих, кому вже пощастило взяти якусь "висоту" - встати на парапет, фонтан, сходи, підвіконня під вітриною магазину. Решта - і, здається, це більшість - блукають туди-сюди у пошуках місця, з якого вони зможуть побачити парад, стоять у довгих чергах по каву та воду і, зрештою, просто гуляють та фотографуються.

Близько 9:40 захисники України вже вишикувалися та чекають на початок параду. І от - все починається.

"... Різні. Рівні. Рідні. Сильні. Вільні. Незалежні, - резюмує президент на трибуні. - Слава Україні!"

Звісно, у День Незалежності не обходиться без вручення державних нагород. Звання Героя України посмертно отримує Сергій Білоус - солдат з 24 бригади, який загинув під Луганськом, поблизу Георгіївки, 20 серпня 2014 року. Сергій Білоус народився у майбутній День Незалежності, і 24 серпня цього року йому, батькові трьох дітей, могло б виповнитися 47.

Сергій Білоус

Другу "Золоту Зірку" ( посмертно) присвоєно кіборгу з двома вищими освітами, чемпіону України з карате, старшині з 81 аеромобільної бригади Максиму Ридзаничу (позивний Адам). 20 березня 2015 року він загинув в районі Опитного. У нього також залишилося троє дітей.

 Максим Ридзанич

Звання Героя України отримує і живий, на щастя, військовий - полковник ЗСУ Євген Сидоренко, колишній заступник начальника ОК "Схід", згодом призначений на посаду заступника начальника Центрального бронетанкового управління ЗСУ. У бою під Іловайськом влітку 2014 року він керував захопленим російським танком.

Звання Героя України присвоєно і співаку Назарію Яремчуку. "Золоту Зірку" отримують його сини.

Після вручення нагород усім іншим - від футболіста Андрія Шевченка до співака Дмитра Монатика - на Майдані хвилиною мовчання вшановують пам’ять загиблих.

Найочікуваніше для тих, хто зібрався у центрі - звісно, парад. Серед піхотинців, що крокують Хрещатиком - не лише українські курсанти, морпіхи, десантники та кінологічні підрозділи, а й військові з країн НАТО. Серед техніки - колісні бойові машини Oncilla та БТР-4Е, бронемобілі "Козак", "Новатор" та "Варта", мобільні мінометні комплекси, "Гіацинт", "Вільха", "Бук"... І, звичайно ж, танки - за оприлюдненою інформацією, танки 92 ОМБр, а саме модернізовані Т-64БМ2 та "Оплот" та танки Т-64БВ, що належать 53 ОМБр.

У небі - гвинтокрили, винищувачі Су-24, Су-25, Су-27 та МіГ-29, транспортні літаки (звісно, і "Мрія", Ан-225 - найбільший і найпотужніший у світі транспортний літак). А ще - польські та британські винищувачі.

Також представлена поліцейська техніка та техніка ДСНС.

"ДЯКУЄМО!"

Поки у столиці відновлюють свою роботу центральні станції метро і частина людей вже прямує додому, ближче до 13 години у парку Шевченка вже починають збиратися учасники Маршу захисників - рідні загиблих, бійці, ветерани, волонтери...

Тут, певна річ, вже є абсолютна свобода пересування та більше простих людських емоцій - знайомства, зустрічі, обійми.

Чи то через "згортання" офіційного святкування на Хрещатику, чи то з якихось інших причин, висуватися ветерани не починають доволі довго. Лише близько 14:30 колони нарешті вирушають. Колон, за підрахунками організаторів, загалом 63. Як і щороку, деякі з них - ветерани, об’єднані за територіальним принципом, тобто з тієї чи іншої області; деякі - колони окремих підрозділів, наприклад "Госпітальєрів"; деякі - окремих ветеранських організацій, як от колона Жіночого ветеранського руху з банером, на якому зображено всіх жінок-воїнів, що загинули під час війни з РФ.

 Під час Маршу жінкам-військовим волонтери дарували прикраси, зроблені руками дітей з творчого гуртка на Тернопільщині

Першими йдуть родичі загиблих воїнів та родичі Героїв Небесної Сотні. Кияни, що традиційно зустрічають Марш стоячи вздовж усього його шляху, стають перед рідними загиблих на коліна. Інших - зустрічають оплесками та безперервним скандуванням "Дякуємо!".

Поки учасники Маршу крокують до Хрещатика та Хрещатиком, на Дніпрі розпочинається річковий парад катерів. Він - перший за роки незалежності України.

Не обходиться і без сюрпризів - по-перше, зеленкою обливають Петра Порошенка, який долучився до Маршу захисників. За даними поліції, хуліган - 22-річний хлопець з Чернігівської області, його затримали. По-друге, червоною фарбою хтось (також затриманий) обливає флагшток біля будівлі КМДА, а заразом і себе. По-третє, на Хрещатику обливає себе невідомою речовиною та підпалює 25-річний хлопець, ім’я та причини вчинку якого станом на пізній вечір 24 серпня також поки що невідомі.

Утім, все це не впливає на плин речей. Військові повертаються у свої підрозділи, ветерани доходять до Майдана Незалежності та запалюють фаєри, наступає вечір. Десь на підступах до Маріїнського збираються люди, які хотіли послухати концерт Андреа Бочеллі у парку, але не можуть - більшість з них не пускає поліція. Хоча вхід було анонсовано вільний, а не "за спецперепустками". Інший концерт - "Незалежність у нашій ДНК" - розпочинається на НСК "Олімпійський".

 Людей не пускають на концерт у Маріїнський парк, фото : Суспільне

Поліція звітує про те, що в урочистостях у Києві взяли участь близько 100 тисяч українців. А вони, ці тисячі, тим часом вже діляться враженнями від пережитого у соцмережах: "... Це проймає до кісток, ці почуття неможливо описати словами..."

І, попри кілька ложок дьогтю - для кожного своїх, - так і є.

 Валерія Бурлакова, Цензор.НЕТ