Війна за московських попів, дзвінки Гетманцева і трошки грошей за підпис

Автор: Тетяна Ніколаєнко

Заборонити церкву московського патріархату – це здається, найлогічніше, що мала б зробити українська держава. Але як кажуть депутати, жоден законопроєкт в цьому скликанні не викликав такого спротиву. Крім хіба що ринку землі. Чи стоїть за цим ФСБ, чи банальна продажність, намагався розібратись Цензор.НЕТ.

У вівторок, 23 липня, депутати різних фракцій заблокували трибуну парламенту, тому що на погоджувальній раді Давид Арахамія та лідери двох обломків партії ОПЗЖ виступили проти розгляду законопроєкту №8371 в залі.

В результаті в роботі парламенту було оголошено перерву до 20 серпня.

"Наші представники в Погоджувальній раді проголосували проти постановки проєкту закону №8371 у порядок денний, що призвело до акції протесту під трибуною. Але я хочу наголосити, що всі учасники протесту не вимагали скасування подальших засідань ВР. Бо станом на сьогодні, якби він був поставлений на голосування, він набрав би мінімум 240 голосів", — заявив у  коментарі "Суспільному" голова комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики, нардеп від "Слуги народу" Микита Потураєв.

24 липня Давид Арахамія в партійному чаті анонсував ще одне доопрацювання закону.

"У нас є домовленість з усіма фракціями, як рухатися та вийти на голосування наступної сесії (з 21 серпня). З великою вірогідністю, закон буде трохи доопрацьований, але консенсусом. Сподіваюся, що ДСЕСС (Державна служба з етнополітики та свободи совісті) також погодиться. Попередній план: до 15.08 — кулуарна робота на міжнародному фронті. 15–20.08 — доопрацювання в комітеті. 21–22.08 — голосування в залі", — написав Арахамія, якого цитує LB.UA.

Зараз цю історію кулуарно намагаються виправдати тим, що законопроєкт знесли, тому що проти заборони будь-яких церков виступають республіканці. А Микола Княжицький нібито накрутив такі правки, що тепер це треба відмотати назад.

Ці тези заперечує як голова комітету, так і його члени.

"Це брехня, при чому вміло вбудована в загальну кампанію з дискредитації закону. Кампанію дуже непогано прописану, скажу як фахівець", - каже Микита Потураєв.

"Немає ніяких поправок Княжицького, бо всі поправки – це спільні поправки. Там просто є 26 правок, де перший підпис Княжицького, а далі ще півтора десятка інших депутатів, зокрема від "Слуг народу". І ще 37 чи 38 – де перший підписант Потураєв. Але це не мої правки, бо там ще 20 підписів. Тому все це просто брехня", - наголошує голова комітету в розмові з Цензор.НЕТ.

"Ще одна брехня, яка розповсюджується свідомо, – що це закон Порошенка або прихований закон Княжицького. Це робиться для того, щоб розколоти фракцію "Слуги народу", бо, ясно, що в нас контри з "ЄС", розкачати Офіс президента і максимально загальмувати прийняття закону", - підкреслює Потураєв.

На зауваження, що роблять це в тому числі і його однопартійці, він каже, що "ті, хто це робить, вони просто помиляються".

"На чому будується маніпуляція? Закон був переконструюваний до другого читання, але в ньому збережено ядро від Державної служби з етнополітики та свободи совісті, а також він містить в собі норми з попередніх варіантів законопроєктів, які готував Княжицький та Ірина Констанкевич про спрощення церковних переходів (тут я і Євгенія Кравчук були співавторами). І я зразу попереджав, що ці законопроєкти будуть враховані в редакції до другого читання. Але вони змінились до невпізнаваності", - пояснює Потураєв. І додає, що правки ДСЕСС теж були внесені. А також, що в тексті є абсолютно новий розділ щодо користування комунальним майном.

"Про це нас просили і католики, і протестанти, бо зараз, якщо це не їхні церкви, то вони їх орендують по ціні комерційної нерухомості. Щоб ви розуміли, коли ПЦУ бере в оренду Успенський собор, то це по ціні як оренда умовно Паркового. Бо це центр і це формульний розрахунок вартості. Так само молитовні доми протестантів, які теж знаходяться в центрі міст", - пояснив Потураєв.

Також він нагадав, що в текст додали визначення, що таке культова споруда. Бо його досі не існувало.

"Закон став не просто дієвішим з точки зору боротьби з московською агентурою, а став більш комплексним. Тому ні про яке повернення до редакції першого читання не може бути мови", - впевнений він.

Переказувати всю складну історію української церкви і необхідність ліквідації впливу московського патріархату в тексті буде задовго. Тому зупинимось лише на хроніці самого законопроєкту.

Перший його варіант, як згадав Потураєв, був внесений саме Миколою Княжицьким.

"Я спочатку подав свій закон 8221. Суть його полягала в двох найважливіших пунктах. Перше - ми забороняємо діяльність російської церкви в Україні з міркувань національної безпеки. І друге – що ми Томос вносимо в закон, бо це державний акт. Бо парламент звертався до Варфоломія і Томос надається церкві, державі і народу. В Польщі, наприклад, будь-яка церква може діяти лише з благословення митрополита Варшавського", - розповів депутат Цензор.НЕТ.

Втім, його законопроєкт не пройшов. З багатьох причин. З одного боку, сама ПЦУ боялась, що вона не зможе поглинути такого монстра як УПЦ МП, і він її розкладе зсередини. Від людей, які під деякими церквами вітаються "Здравія желаю" можна і не такого чекати. З іншого боку, не хотіли греко-католики, бо боялись, що ПЦУ стане державною церквою.

Ну і Банковій ніколи не подобались законопроєкти авторства "Євросолідарності".

Але є рішення РНБО, яким президент доручив Кабміну внести у двомісячний строк на розгляд Верховної Ради законопроєкт щодо унеможливлення діяльності в Україні афілійованих із центрами впливу в російській федерації релігійних організацій "відповідно до норм міжнародного права у сфері свободи совісті та зобов’язань України у зв’язку зі вступом до Ради Європи".

Відтак Кабміну довелось подати свій альтернативний законопроєкт, який написали в ДСЕСС (Державній службі з етнополітики та свободи совісті) і який депутати розцінили як беззубий. В комітеті починають вносити правки, як це описав вище Потураєв.

Згадки про Томос там вже не було, але УПЦ мала б розірвати стосунки з росією.

Зауважимо, що у реєстрі релігійних організацій та офіційних документах Українська православна церква з весни 2022 не має приставки Московський патріархат. Цю згадку прибрали після початку повномасштабного вторгнення і закликів Гундяєва. Але назву УПЦ (МП) ще можна побачити у звіті Державної служби України з питань етнополітики та свободи совісті за 2021 рік. І релігієзнавча експертиза Держслужби з питань свободи совісті засвідчила, що УПЦ є структурним підрозділом Російської православної церкви.

"Цим законом ми забороняємо не церкву, а її зв’язки з Росією", - уточнює Княжицький.

Який ця процедура матиме вигляд зараз?

"Ми не змінювали процедру ДСЕССУ. Вони (Служба, -ред.) мають створити комісію, вона має вивчити наявну афільованість. Ми розуміємо, про кого йдеться…Якщо вони отримають достатньо підтверджень афільованості, вони дають припис. На виконання припису протягом 30 днів організація має усунути порушення. Якщо вони не виконують припис, то ДСЕСС іде в суд. І знову таки, це стосується кожної окремої організації", - пояснює Потураєв.

І якщо раніше це не сильно проговорювалось, то зараз це вже відкрито артикулюється - процес торкнеться вищих щаблів цієї церкви. Бо саме там найбільший рівень афільованості з росією. І вже за рішенням суду така організація має припинитися.

Як переконують Цензор.НЕТ депутати, в залі є 240-250 голосів за таку редакцію закону.

І от в цей момент між церквою МП та деякими представниками влади відбулось певне спілкування, де, як стверджують джерела видання, цій церкві навіть обіцяли можливість отримати другий Томос. Тільки щоб отримати лояльність.

Хоча така процедура зайняла б роки.

"Наскільки я знаю, це було озвучено на закритій частині погоджувальної наради. Від початку така ідея, ще в попередні роки звучала від тих, хто в самій церкві МП хотів розірвати стосунки з Москвою. Вона не є ні поганою, ні геть неможливою, але вона складна і займе роки. Тому, якщо зараз ця ідея просувається керівництвом церкви, то я ставився б до неї як до нещирої і спроби затягнути процес", - каже співрозмовник Цензор.НЕТ.

Водночас Княжицький каже, що спробують також прибрати пункт про загрозу нацбезпеці.

"В конвенції з захисту прав людини тільки два способи, коли можна заборонити діяльність релігійної організації. Тому що релігійна організація, як і будь-яка громадська може бути заборонена лише з міркувань захисту національної безпеки. Бо інакше це буде втручанням в релігійну діяльність. Також є рішення Конституційного суду в тій нормі, коли розглядали право на перейменування, і в ньому також записано, що релігійну організацію можна заборонити лише якщо вона становить загрозу для національної безпеки", - пояснює цю колізію Микола Княжицький в розмові з виданням.

"Зараз саме цей пункт і хочуть викреслити з закону. Якщо ми це зробимо, то це означатиме, що в нас релігійні гоніння. І цей закон ніде не встоїть – ні в Європейському суді з прав людини, ніде. Хоча в практиці ЄСПЛ якраз є норми, що можна забороняти діяльність громад з міркувань загрози нацбезпеки", - додає депутат від "ЄС".

Водночас висновок Головного юридичного управління свідчить, що "національна безпека" не є допустимим обмеженням згідно зі статтею 9.2 ЄКПЛ. Але держава може відступити від своїх зобовʼязань на час війни. І що обмеження релігійних свобод можливі лише на період воєнного стану. Втім, "частина четверта статті 3 Закону України "Про свободу совісті та релігійні організації", до якої законопроєктом зміни не вносяться, відповідає Конституції України та вищезазначеним міжнародним договорам України і передбачає, зокрема, що "здійснення свободи сповідувати релігію або переконання підлягає лише тим обмеженням, які необхідні для охорони громадської безпеки та порядку, життя, здоров'я і моралі, а також прав і свобод інших громадян, встановлені законом і відповідають міжнародним зобов'язанням України".

В принципі як кажуть депутати, нехай церква розірве стосунки з Москвою і їх ніхто не рухатиме.

Що буде далі? І як вплине на текст створена в Раді робоча група? "До робочої групи увійдуть члени погоджувальної ради. Але жодного рішення по зміні змісту закону не буде прийнято ніде, крім комітету", - наголошує Потураєв.

"А на сьогодні, з тих двох пропозицій, які ми почули на погоджувальній, я не бачу аргументації під обидві пропозиції", - додає голова комітету.

Перша пропозиція стосується прохання ДСЕСС змінити так закон, щоб комісія, яка вивчатиме факт афілійованості з Москвою, щоб вона була більш незалежна і крім представників Служби включала ще й депутатів і громадськість.

За словами Потураєва пропозиція непогана, але потребуватиме додаткового часу. І він не виключає, що потім це буде внесено як правка. Але не відкладати законопроєкт.

Друге побажання – збільшити термін для релігійних організацій на перехід ( зараз там прописано шість місяців). Але депутати впевнені, що це достатній термін.

"Але якщо хтось перешкоджатиме процесу, то це викличе ще більший протест ніж та мирна і конструктивна акція, яку ми влаштували у вівторок", - каже голова комітету.

Для тих, хто не зрозумів, то в протесті брала участь більшість "Слуг". Під листом за внесення законопроєкту на розгляд стоять підписи 130 депутатів монобільшості. "І в нас є впевненість, що всіх наших буде 150", - каже Потураєв.

Список тих, хто проти, вже оприлюднив "Лівий берег": Жан Беленюк, Євген Брагар, Максим Бужанський, Данило Гетманцев, Павло Халімон, Георгій Мазурашу, Юрій Корявченков, Сергій Кальченко, Оксана Дмітрієва, Юлія Яцик (яка, ще раз нагадаємо, вийшла з фракції), Максим Павлюк, Артем Культенко, Наталія Локтіонова, Максим Перебийніс, Маргарита Шол, Павло Якименко.

Наприклад, той же Халімон подав до закону безліч спамових правок, з цитування статті Конституції. А агент ГУР при Лукашенку Євген Шевченко подав понад 80 правок до преамбули, в разі врахування яких закон можна було б викинути.

Але найсимптоматичніше, що проти законопроєкту виступають зараз як голова фракції Арахамія, так і голова податкового комітету Данило Гетманцев. Кілька депутатів підтвердили, що Гетманцев особисто дзвонив і просив не голосувати за законопроєкт.

"А ви ж розумієте, що всім хочеться, щоб було телефонне право на розблокування податкових накладних", - іронізує один зі "Слуг".

Цензор.НЕТ звернувся до Гетманцева по коментар, але відповіді щодо цих звинувачень не отримав.

Також депутати переповіли ще один "конфуз" під час збору підписів. "Колеги нас питали: А ви платите за підпис? Бо за те, щоб ми не ставили підпис, – нам платять", - розповідають депутати.

Тому залишається зрозуміти, чи не виявиться хтось з депутатів вразливим, щоб відкликати свій підпис. Хоча… останнім часом депутати стали дбайливіше ставитись до своєї репутації. "Бо як PEP нас ніхто на роботу не візьме, а з убитою репутацією і політичної кар’єри не буде", - кажуть депутати.

Спільну позицію з ОПЗЖ депутати теж не сприйняли. Їх спробували переконати тим, що тоді ОПЗЖ не даватиме свої голоси. Але тут вже "Слуги" виявились не такими й "слугами" і принаймні поза очі говорять, що в цю гру можна грати вдвох – якщо важливі голоси ОПЗЖ, тоді вони не даватимуть свої.

І наостанок, ще одне питання для маніпуляцій. Чи роздратує законопроєкт республіканців? Депутати, з якими говорила автор, вважають, що це не становить зараз заявленої проблеми. Але ті, хто будує на цьому свої кампанії, і далі спекулюватимуть на цій тезі. "Спочатку це були маніпуляції на зброї, потім на фінансовій допомозі. Ми ж пам’ятаємо фейки про Зеленського, який на американські гроші купив дві яхти? Ну от. А сьогодні це маніпуляції навколо церкви", - зауважує Потураєв.

"І ти цьому не завадиш. Я скажу, що в рамках тих ресурсів, які у нас є, ми ведемо достатньо непогану комунікацію. Я особисто писав відповідь в конгресову комісію з питань релігійної свободи. Оксана Маркарова там виступала. Віктор Єленський там виступав, делегації наші їздили від всеукраїнської ради церков. Тобто ми багато комунікуємо. Звісно, якби у нас було більше фінансових можливостей, то ми б робили більше. Але зараз фонд відряджень ВР небагатий", - додає голова комітету.

Він також підкреслює ,що в таких спілкуваннях, наприклад, на рівні ОБСЄ, він ніколи не чув якихсь особливих нарікань на закон. Хіба що окремі питання.

Водночас українські церковники не раз вказували, що на Заході УПЦ МП і олігархи розпочали потужну лобістську кампанію, спрямовану проти Української держави. Зокрема, клірик цієї церкви Вадим Новінський, який живе нині в Західній Європі, залучив для цього американського юриста Роберта Амстердама.

"Вони знають, що це хороший закон і в нас вдосталь голосів, тому вони так відчайдушно проти нього б’ються", - каже Потураєв.

Тетяна Ніколаєнко, Цензор.НЕТ