Заступник голови Нацполіції Олександр Фацевич: "Закон про цивільну зброю кричуще потрібен"

Автор: Татьяна Бодня

Що змінилося у роботі поліції після масового вбивства людей в Голосіївському районі Києва і чи з’явились нові алгоритми реагування на активного стрілка? Як людина, яка має офіційно зареєстровану зброю, може захистити себе і оточуючих у подібних ситуаціях? Чому після подій в Голосієві збільшилася кількість випадків зі стріляниною в різних регіонах країни? Навіщо потрібен закон про вогнепальну зброю цивільного призначення і як навчити населення нею користуватися, якщо буде дозволено вільний обіг?

На ці та інші запитання в інтерв'ю "Цензор.НЕТ" відповів заступник голови Національної поліції України Олександр Фацевич.

- Під час стрілянини в Голосіївському районі Києва 18 квітня загинули семеро людей. Реагуючи на те, що сталося, Володимир Зеленський заявив, що в поліції мають бути переглянуті всі протоколи реагування, правила підготовки та застосування зброї для захисту людей, "щоб подібного більше не було". Що з цього зроблено?

- Загалом у нас є інструкція, в якій передбачено порядок реагування поліції на ті чи інші повідомлення. Нею визначено категорії подій за пріоритетністю. Зокрема, події із застосуванням зброї – це найвищий пріоритет. І диспетчери направляють на місце події наряди поліції відповідно до цих алгоритмів і категорій повідомлень.
Плюс є шестимісячна програма навчання для патрульної поліції. Тактика, вогнева підготовка, медицина, теоретичні знання із законодавства і його застосування тощо.

Якщо говорити про практичну частину, то там поліцейським надають загальні навички по роззброєнню злочинця, знешкодженню або застосуванню зброї на ураження.

Щодо застосування зброї – йдеться про випадки, коли немає атипових ситуацій, пов’язаних із терористичними актами, шутінгом. Бо в таких ситуаціях передбачено, що на місце події прибуває спецпідрозділ, декілька нарядів.

За пів року навчання в академії поліцейські отримують достатньо знань і навичок, щоб вони розуміли, як правильно застосувати заходи примусу, фізичну силу, вогнепальну зброю, спецзасоби. Але раніше в Україні не було системних фактів застосування зброї і вчинення терористичних актів з масовою загибеллю громадян.

Коли внаслідок теракту у Львові загинули поліцейські, ми переглянули алгоритм реагування на теракти із застосуванням вибухівки. Так само відреагували після того, що сталося в Голосіївському районі Києва. Було розроблено план заходів, який включає в себе декілька етапів. Перший етап – перегляд алгоритмів і робота з нашими інструкціями. В чинну інструкцію Нацполіції окремим новим розділом вносимо дії диспетчерів і поліцейських щодо протидії активному стрілку до введення спеціальної поліцейської операції.

У нас є тактичні групи з протидії активному стрілку, але їх не так багато. Тому на основі вже працюючого алгоритму для таких підрозділів розробили додаткові методичні рекомендації для патрульної поліції.

Аналізуючи ситуацію в Голосієві, бачимо, що поліцейський дезорієнтувався, коли по ньому відкрили вогонь, і не виконав основного завдання – знешкодити правопорушника.

Тому чіткий алгоритм дій вони мають відпрацювати на полігоні. І це не лише про укриття, а й про інші дії в подібних обставинах. Тим паче, що події можуть розгортатися не тільки на вулиці, а й в приміщенні, в транспорті тощо.

Курс для поліцейських буде двотижневим і завершуватиметься він підготовкою як у військовому підрозділі. І дівчата, і хлопці, які не мають бойового досвіду, мають це пройти.

- Що він включатиме?

- Проживання на полігоні, фізична, вогнева підготовка, спеціальна полоса перешкод із задимленням і т.д.

Зараз комунікуємо з бойовими бригадами, в яких є хорунжа служба. Зокрема з 12 бригадою НГУ "Азов", бо маємо посилити психологічну підготовку людей. А такі бригади мають значний досвід психологічної підготовки людей до бойових задач.

- Чому усе це починається лише зараз після трагедії? Ви кажете, що подібного раніше не було. Але якщо ви розуміли, що багато поліцейських воює, у вас некомплект, тому на вулиці в патрулях виходять люди, які багато років працювали лише у кабінетах, то чому їх не готували? Країна живе в умовах повномасштабної війни, зброї чимало, статися може все що завгодно.

- Давайте поясню на прикладі військовослужбовців. Наприклад, людина добровільно пішла служити і потрапила в підрозділ забезпечення. Вона все одно проходить базову військову підготовку.

Так само поліцейські проходять підготовку, про яку я вже казав. Навчання співробітників апарату по вогневій підготовці ми зараз переглядаємо, бо раніше вони стріляли раз на 2 місяці. Плюс враховувались наявність боєприпасів, часу і т.п.

Зараз прораховуємо, скільки поліцейські мають використати на місяць боєприпасів, щоб хоча б підтримувати базові знання і навички. Не кажу про розвиток, який теж має бути. Це ж не 50 чи 100 патронів у рік, є потреба більше настрілювати. Загалом на усю Національну поліцію за нормами нашої належності потрібно понад 250 мільйонів патронів різної категорії. Можна це закупити, але у нас багато коштів йде на підтримку бойових підрозділів.

Низка керівників понесла відповідальність за залучення працівників апарату до роботи на вулиці, які не пройшли додаткового навчання задля підтримання їхньої кваліфікації. Але інше питання – екіпаж в такому складі не мав їхати на цей виклик.

Вони їхали на хуліганство. А перед приїздом на місце було уточнення, що воно із застосуванням зброї.

Туди направили і бронегрупу поліції особливого призначення, і інші екіпажі поліції, але вони приїхали туди першими.

- Як саме вони мали себе поводити, коли були на місці і побачили поранених?

- Вони по радіозв’язку мали звернутися до диспетчера для отримання допомоги. Диспетчер вже направив додаткові наряди, вони орієнтувались, що ті їдуть.

Прибувають на місце – бачать поранені. Злочинця не бачать, але знають, що людина може бути зі зброєю. Якщо вас двоє – чекаєте приїзд додаткових сил, встановлюєте, де правопорушник і передаєте диспетчеру інформацію, якщо він кудись далі рухається.

Дві людини не можуть одночасно допомагати двом-трьом пораненим і контролювати периметр. Тому, якщо один з них надає допомогу, старший групи має забезпечити контроль периметру.

Вони також мали право підготувати зброю для застосування. Щоб бути в готовності, адже бачили, що вже є поранені.

Стрілок виходить і відкриває вогонь. Що має робити поліцейський? Завдання поліцейського - знешкодити його в законні способи, включно із застосуванням зброї, якщо злочинець відкриває вогонь по людях або по поліцейському.

Чому кажуть, що в першу чергу поліцейський має убезпечити себе? Для того, щоб ефективно застосувати інструмент, який в нього є. В даному разі – вогнепальну зброю із укриття. Коли ти стріляєш із укриття, тим більш-менш психологічно убезпечений, тому будеш прицільніше вести вогонь.

Але ще раз: не бігти, а убезпечити себе, знайшовши укриття, звідки "контролити" периметр, і намагатися убезпечити потерпілих. А також попередити людей, які зупиняються, щоб подивитись, про можливу небезпеку.

Тут важливе питання: чи психологічно готовий поліцейський, коли усе так швидкоплинно відбувається, як у цій ситуації, діяти відповідно, а не приймати емоційне рішення. Тому ми маємо готувати поліцейських до цього.

- Якщо їхали кілька екіпажів, чому стрілку вдалося дійти до супермаркету, розстрілюючи людей?

- Екіпажі орієнтують на певну точку, яку їм дає диспетчер. Тобто, локацію, де відбулась подія. А він вже пішов далі.

Наступні два наряди приїхали буквально через три хвилини і пішли за стрілком. Та супермаркет розташований близько і він встиг туди зайти.

- Після трагічних подій в Голосієві почали активно обговорювати цивільну вогнепальну зброю, зокрема право людей купувати і використовувати її за потреби. В соцмережах чимало було постів, де йшлося про те, що якби це питання законом було урегульовано раніше і люди мали зброю, вони могли б захиститися. А якби у цій ситуації хтось із громадян, які вже зараз законно володіють зброєю, нею скористалися, як правоохоронці розцінили б такі дії?

- Є поняття – міра необхідної самооборони і захист людей, які навколо. В перевищенні будуть звинувачувати, але тут вже питання в тому, яку оцінку дасть слідчий, процесуальний керівник, а потім суддя.

- Тобто, кримінальне провадження відкриють і буде розслідування?

- Звичайно, і під час слідства буде встановлюватись, чи правомочно людина застосувала свою зброю, щоб врятувати життя інших і своє, в тому числі. Тут є дуже багато нюансів.

Щодо закону про зброю. Закон про цивільну зброю кричуще потрібен. Ми живемо з 1990-х років наказом № 622 "Про затвердження Інструкції з придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання зброї, боєприпасів закладами вищої освіти із специфічними умовами навчання, що належать до сфери управління Міністерства внутрішніх справ України". Але приймати його чи ні, має вирішити законодавець.

Особлива полеміка йде навколо короткоствольної нарізної зброї, тобто пістолетів – питання користування і носіння.

Якщо законодавець вирішить, що потрібно дозволити вільний обіг такої зброї, мають бути проведені консультації з правоохоронними органами, з прокуратурою щодо "червоних ліній" відповідальності, порядку застосування, внесення змін до Кримінального і Кримінального процесуального кодексів. Зокрема, і встановлення чітких граней необхідної самооборони і застосування своєї особистої зброю, щоб захиститись і знешкодити правопорушника. Усе це має бути передбачене цим законопроєктом.

Не менш важливе питання отримання дозволів на зброю, прав і обов’язків власника зброї. Це питання не лише до МВС, а й до Міністерства охорони здоров’я, бо йдеться про довідки, з якими потім люди приходять.

Ще одне – це навчання, до якого мало би підключитись Мінмолоді і спорту. Стрілецьким тирам і спортивним клубам, я рахую, треба надати право навчати. Але якщо там випишуть "фільчину грамоту" і не навчать, має бути кримінальна відповідальність і скасування ліцензії.
Так, бізнес має заробляти, хай навчає. Але робить це відповідально.

Окрім того, мають бути консультації і щодо перегляду підстав для застосування зброї поліцейськими, якщо буде прийнято рішення про те, що цивільні люди будуть зі зброєю прихованого носіння.

- Як загалом ставитесь до ідеї про вільний обіг вогнепальної зброї?

- На мою думку, якщо давати таке право цивільним, то це мають бути ветерани. Вони на це заслуговують.

- Спілкуючись із ветеранами, чула, що посттравматичний синдром чи панічні атаки можуть проявитися через певний час після повернення з фронту. Якщо на тлі цього щось стане ще тригером для застосування зброї, що робити?

- У них і зараз може бути ПТСР, але вони на фронті і боронять країну. І задача держави реабілітувати усіх, хто воював, щоб подібних проблем зі здоров’ям у них не було.

Я кажу про інше. Якщо депутати приймуть рішення, то це мають в першу чергу бути саме ті люди, які відповідально стали на захист країни. Вони це право отримали там – на фронті. І вони навчені поводитися зі зброєю.

Стрілок, про якого ми з вами говоримо, був не військовий і без ПТСР, а став убивцею.

- Останні кілька тижнів у новинах побільшало інформації про випадки із застосуванням зброї. З чим це пов’язано? Голосіївський стрілок так надихнув інших чи поліція тепер відвертіше комунікує такі ситуації, які раніше публічно не показувала?

- Це збіг. В більшості випадків йдеться про незареєстровану зброю.

Повторюся: обіг цивільної зброї потрібно урегулювати законом. Але закони приймаємо не ми, а народні депутати.

Це як ситуація із законопроєктом про мирні зібрання. Ну прийміть вже хоч щось. Ми не прибічники якихось обмежень, погоджень. Хоч в більшості країн Євросоюзу погоджується з поліцією, чи готова вона забезпечити правопорядок під час заходу. Ми взагалі про це не кажемо. Лише про питання організації. Хто організатор, яка відповідальність, зокрема і наша.

Напевно, закон про зброю важливіший, але для наших міжнародних партнерів важливий і закон про мирні зібрання.

- Коли буде призначений новий керівник департаменту патрульної поліції?

- Є кандидатури, ми їх розглядаємо. Але першочергове завдання – це призначення керівника патрульної поліції в Києві. Спілкуємось з кандидатами, серед яких - люди з бойовим досвідом. А також реалізація комплексу заходів, про які я розповідав на початку нашої розмови.

Поки ситуація не стабілізується, я тимчасово виконуватиму обов’язки начальника департаменту.

Тетяна Бодня, "Цензор.НЕТ"