Юрій Бутусов: "Ми відстаємо від Росії за кількістю залучених іноземних бійців"

Автор: Radio NV

Українські дрони суттєво ускладнили наступальні дії російської армії та дозволили взяти під вогневий контроль важливі логістичні маршрути ворога. Проте, як наголошує командир взводу БПЛА 13-ї бригади НГУ "Хартія" Юрій Бутусов, тактичних успіхів недостатньо для перелому у війні: для цього потрібні системні зміни в управлінні військами та зниження втрат особового складу.

У ефірі радіо НВ, мене звати Олексій Тарасов, наступні дві години ми проведемо разом. Нагадаю, що минулого ще тижня Головне управління розвідки Міноборони України заявило про вогневий контроль над дільницями так званого коридору Крим-Донецьк. Опублікували відео атак на російську військову техніку та бензовози. Ми дійсно вже не перший тиждень чуємо про те, що у Збройних сил України з'явилися нові можливості в плані мідлстрайків, що це дозволяє руйнувати логістику ворога, руйнувати логістику російських окупантів. Ідеться не тільки про трасу Крим-Донецьк, а йдеться також, наприклад, про Луганщину. У мене перед очима заява заступника командира Третього корпусу Максима Жоріна, який сказав про те, що поки окупанти звітують про нібито захоплену Луганську область, ми далі будемо бити по логістиці, будемо знищувати інфраструктуру та вбивати ворогів.

Із цієї теми почнемо розмову з нашим наступним спікером - Юрій Бутусов, командир взводу БПЛА 13 бригади НГУ "Хартія" з нами на зв'язку.

- Протягом останніх місяців було багато публікацій у західних медіа про те, що вже, можливо, переломний момент у війні і можливо, що в українських військових з'явилися нові можливості. Далі про такі речі почали говорити безпосередньо наші військові командири. Навіть є заява ГУР МО. Тож якщо говорити про те, що відбувається з новими українськими можливостями руйнувати логістику нашого ворога, що ви спостерігаєте, наскільки це серйозно?

- Перше, перелом у війні зараз відбувається на тактичному рівні, він ще не відбувся на оперативному і стратегічному рівнях. Я про це неодноразово говорив, що зараз є перелом у тому, що відбулося організаційне якісне кількісне зростання підрозділів БПЛА у Силах оборони України. Зараз БПЛА стали основою бойових порядків Сил оборони, збільшилась кількість, якість роботи і в цілому, ще на недостатньому рівні, але покращуються масштаби забезпечення, масштаби виробництва, кількість дронів та інфраструктури для їх застосування.

Таке значне збільшення кількості позицій БПЛА у бойових порядках призвело до того, що ворогу таку щільну дронопіхотну оборону стало практично неможливо долати, навіть за допомогою тактики інфільтрації, оскільки будь-яке просування завдавало ворогу великих втрат і завдає. Тому можна сказати, що на тактичному рівні на даний момент тактика інфільтрації російська вже не може застосовуватись так, як ще рік тому, через те, що вона всюди зустрічає достатньо щільний спротив. Просування ворога відбувається тільки там, де ворогу вдається добитись локальної переваги у повітрі.

Тому дійсно є перелом, але цей перелом виключно на тактичному рівні, він далеко не по всьому фронту, і він ще не став переломом на стратегічному рівні.

- Якщо я правильно розумію, ваш підрозділ знаходиться в Харківській області. Чи у вас, у ваших побратимів із суміжних підрозділів є можливість дотягатися до російської логістики?

- Так. Зараз без роботи по логістиці неможливо здійснювати одне з ключових завдань - ізоляцію району бойових дій. Це один з базових принципів тактики. Він був і до епохи дронів. Зараз це завдання, як і багато інших, вирішується дронами. Тому і ми на цьому зосереджені.

- Ви сказали вже про те, що цей тактичний перелом не на всіх ділянках фронту, що він забезпечений саме кількістю і якістю розрахунків БПЛА в різних підрозділах. Але чи технологічно у нас з'явилося щось нове? Бо є багато нерозуміння, мені здається, в інформаційному просторі, в тому, що відбувається, наприклад, з дронами Hornet. Мені здається, що їх все-таки росіяни постійно помічають, чи як мінімум повідомляють, що помічають на південному напрямку, в тому так званому сухопутному коридорі між Донецьком та Кримом. Ніби їх виробляють Сполучені Штати Америки, з іншого боку, дуже часто ми зустрічаємо таке формулювання "українські Хорнети". Тож якщо поговорити про технологічну складову цього тактичного перелому, що б ви відмітили?

- Я би не зводив цю історію до того, що у нас виник якийсь окремий засіб. Так, це новий засіб, якісний, це ударні дрони Hornet американської компанії, власником якої є один з геніальних інноваторів нашого часу Ерік Шмідт. Безумовно, саме по собі масштабування Hornet, яке він здійснив - збалансовано якісний по своїх характеристиках, ударним можливостям системи управління, дальності польоту, і що дуже важливо по вартості, ударний засіб. Але це далеко не єдиний і не основний засіб ураження логістики. Це якісна зброя, але по логістиці працюють також інші засоби, інші типи дронів.

Ключова історія, що зараз накопичилась значна кількість кваліфікованих розрахунків БПЛА, покращилось організація застосування БПЛА як на тактичну, так і на оперативну глибину. І збільшується кількість самих дронів і боєприпасів для дронів. Такий комплекс цих факторів дає можливість забезпечувати не тільки контроль тактичного рівня, але і виділяти значну кількість підрозділів, командирів, командних центрів, засобів розвідки, засобів ураження. Для того, щоб завдавати ураження на все більшу і більшу глибину. Розвиток дронів у нас відбувається повільними кроками, які насправді ще далекі від того, щоб говорити, що у нас оптимальна модель. Але розвиток відбувається і те, що у нас такі почались більш системні дії по логістиці, це один з наслідків такого якісного і кількісного зростання.

-У багатьох наших ефірах ви говорили, тщо в ЗСУ є можливості зупиняти ворога. І це буде можливо за якісних змін в організації процесів. Командувач Третього армійського корпусу Андрій Білецький в інтерв’ю виданню Reuters сказав: "Україна має шестимісячний період, протягом якого вона зможе перехопити ініціативу на полі бою і зміцнити позиції на переговорах… Російська армія виснажена, не здатна досягти великих проривів. Якщо українським військовим вдасться наростити та підтримувати темп протягом кількох місяців, вони зможуть перехопити ініціативу на лінії фронту і змусити Росію відмовитися від планів щодо взяття останньої частини Донецької області.

Як вам такий прогноз? Що має цьому передувати?

- Насправді в України з 2022 року, я про це багато говорив, було багато можливостей зупинити ворога, не дозволити росіянам далі наступати, не дозволити росіянам щось проривати, захоплювати. Все це потребувало якісних організаційних змін. Поки що це не відбулось. Чи відбудеться це за 6, за 9, за 12 чи 15 місяців – теж велике питання. Зараз можна єдине сказати з впевненістю, що дійсно відбувся перелом на тактичному рівні. Про що ми з вами говорили.

Стосовно якихось часових показників - ми могли б ворога зупинити і раніше, але досі нам не вдається. Щоб досягнути перелому на стратегічному рівні, треба стратегічні рішення. Чи є у нас для цього можливості? Є. Чи будуть вони реалізовані? Подивимось, не знаю. Залежить від багатьох факторів. На стратегічному рівні зміни у нас відбуваються значно повільніше і темп недостатній.

- Пане Юрію, ви точно про це багато разів говорили, але чи могли б ви проговорити, про які стратегічні зміни, на вашу думку, йдеться?

- Всі наші успіхи пов'язані з інноваціями, розвитком підрозділів БПЛА і інноваціями в індустрії БПЛА. На жаль, у нас не відбувається якісних змін в організації застосування військ. Зміни є, але вони дуже повільні і все відбувається дуже повільно, з великими проблемами, а в деяких питаннях не відбувається взагалі. Фронт тримає піхота. Ми пишаємося тим, що нам вдається завдавати великих втрат силами наших підрозділів БПЛА. Але у нас в медіа пускається така ключова проблема, що і ворог завдає нам основні втрати силами БПЛА. І прорив наших ділянок фронту також відбувається ворогом з допомогою в першу чергу БПЛА. Дрони зараз основний засіб прориву і наших бойових порядків.

У нас дуже багато говорять про те, що нам треба вбивати, це правильні розмови, треба вбивати 30, 40, 50 тисяч росіян в місяць. Але досягнути цієї цілі можливо тільки якщо зменшити наші втрати від дронів. А про це, на жаль, майже не говорять на вищому рівні і майже нічого не роблять системно для того, щоб зменшити втрати наших військ. І велика кількість помилок при застосуванні піхоти, штурмових підрозділів в сірій зоні.

Також досі немає системних зусиль держави щодо завезення іноземних піхотинців. Ми відстаємо від Росії, наприклад, у кількості завезених іноземців для участі в бойових діях. Причому значно.

У нас дуже люблять звітувати про перемоги, говорити про перемоги, це потрібно безумовно. Але у кожної проблеми є кілька шарів. Нам досі доводиться відступати на багатьох ділянках фронту. Ворог продовжує захоплювати нашу землю. Це відбувається, тому що він завдає серйозних втрат в першу чергу нашій піхоті, нашим підрозділам підтримки піхоти. І поки ми не вирішимо цю ключову проблему правильної організації застосування військ, самими дронами, самими пілотами дронів ми не зможемо зупинити фронт і розгромити російську армію. Тому що це питання комплексне.

У війні дронів потрібно не тільки ефективно знищувати ворога дронами, вирішувати всі завдання бойові на фронті дронами, але так само ефективно глибоко ешелонувати свої бойові порядки, підвищувати ефективність застосування своїх наземних сил і різко зменшувати втрати всіх видів своїх військ. І ось це завдання у нас не вирішується.

- Щодо того, щоб різко зменшувати втрати своїх військ від ворожих дронів: чи це йдеться про системи РЕБ, чи це йдеться про розвідку, чи це йдеться про сітки, про що йдеться?

- Це просто інструменти, є багато інструментів. Я говорю про організацію застосування військ в цілому, як керують військами, як вони організовані, як оцінюється їх бойова робота, як оцінюються і просуваються ефективні командири в армії. Це все комплексні питання, які в першу чергу зводяться до того, хто відповідає за яку смугу, хто як виконує завдання, хто як отримує поповнення, хто як береже людей і виконує завдання серед командирів, як оцінюються дії того чи іншого командира. Все це комплексні речі. Тобто, і у цих речей, для того, щоб ефективно вести бойові дії, є сотні різних інструментів.

На жаль, на стратегічному рівні такий підхід до планування бойових дій сучасних, до планування застосування своїх людей, до ротації, до зменшення втрат, до того, щоб посилювати війська, де проводити ротації, де і яким чином формувати чи не формувати нові частини. У нас мільйон питань. Всі ці питання системно не вирішуються. Саме через це ми зазнаємо втрат, не потрібних в такій війні, і у нас не вистачає людей, і ворогу вдається продавлювати все ж таки на деяких ділянках наші позиції.

- Пане Юрію, я б зупинився трохи на тому, щоб відокремили одну з проблем: завезення іноземних піхотинців. На українському фронті на боці України є колумбійські військові, з ними співпрацює також і корпус "Хартія". У чому проблема: чи питання в грошах, чи в домовленостях на міждержавних рівнях? Бо я пам'ятаю заяву, мені здається, президента Колумбії, який казав, що він проти того, щоб колумбійські громадяни воювали в Україні. В чому тут основна проблема?

- На даний момент це просто відсутнє фінансування і зацікавленість держави в різкому масштабуванні завезення людей. Так, докладаються зусилля, виділяється фінансування, але по факту на початок вже шостого місяця, за п'ять повних місяців 2026 року по державній лінії в Україну було завезено десь до 350 іноземних бійців. Це мізерна цифра і просто абсурд, просто дивуєшся, коли такі скандали кожен день, когось там схопили в ТЦК, когось там ловлять в ТЦК, хтось там відмовляється, хтось влаштовує скандали.

Але ж є люди, їх десятки тисяч, які готові взяти участь у бойових діях. Для цього їх треба привезти з різних країн світу, де є люди з бойовим досвідом, з бажанням воювати. Ми не докладаємо для цього системних зусиль. Замість того у нас докладаються великі системні зусилля, щоб ловити платників податків і направляти їх туди, куди вони на 5-1 рік війни вже не мотивовані зовсім іти – на штурм, на першу лінію. Це, на мій погляд, і є приклад відсутності системного підходу до планування війни на стратегічному рівні держави.

- Останнім часом поширюються новини, що новий міністр оборони – Михайло Федоров – запропонує на початок липня реформи щодо мобілізації в Україні. Які у вас очікування? Що з того, що ви чули, може працювати? Наголошується найперше на підвищенні грошового забезпечення військових.

- Підвищення грошового забезпечення важливо. Але все в житті, в війні працює тільки системно і в комплексі. Нам потрібно не тільки підвищення грошового забезпечення для піхотинців, нам потрібно так само і мішен-контрол для піхотинців. Бо так само, як міністр оборони Федоров запровадив мішен-контроль по дронах, тобто контроль вильотів всіх БПЛА, які застосовуються на фронті, так само потрібен мішен-контроль для піхотинців. Контроль дій кожної людини. Це навіть важливіше.

Тому що якщо немає відповідальності за ефективне, якісне застосування людей, якщо немає відповідальності командирів частин за якісь рекордні показники, за тих, хто самовільно залишили частину, якщо немає відповідальності за великі втрати, зниклими безвісті, загиблими, пораненими, і ніхто не контролює цей процес, ну, значить, у нас ніяких висновків не буде робитись. І далі і неефективні, і невдалі приклади ведення бойових дій будуть повторюватись нескінченно. От, і є основна проблема.

Тому що можна дати зарплату штурмовику, зараз там 170 тисяч премія за те, що ти цілий місяць ведеш бойові дії на першій лінії. Можна дати 270 чи 370. Але хіба на таку посаду люди йдуть, на посаду штурмовика, виключно за гроші? Я такого не бачу. Тобто для того, щоб набирати людей, для того, щоб людина йшла на штурм, щоб це було ефективно, потрібно планування, потрібна організація правильна, потрібні командири, які здатні воювати з мінімальними втратами, максимальними результатами. Тоді буде ефективність. Одними грошима ситуацію на фронті не виправиш. Ну і хочеться ці гроші спочатку побачити, якщо чесно.

- Але очевидно, що при всіх тих змінах, які мають чи повільно відбуваються в українському війську, є плани і зміни у війську нашого ворога. Що ви бачите з того боку? На вашій ділянці. Ви сказали про те, що станом на зараз та інфільтрація, яка була одним з основних способів просування російських окупантів, що наразі вона не є дуже можливою. Тож, що зараз робить наш ворог? Якщо ми говоримо про Харківщину, про ту ділянку, де працює ваш підрозділ.

- Інфільтрація можлива. Інфільтрація піхоти – це взагалі основний вид бойових дій, ще починаючи з Першої світової війни. Маневрених бойових дій, малих груп піхоти. Я б сказав, що це зараз в умовах тотального посилення кількості та якості роботи БПЛА, це занадто дороговартісна тактика. І ворог не може собі її дозволити, тому що навіть інфільтрацію дрони дозволяють виявляти і завдавати неприємних втрат для того, щоб ці дії продовжувати тривалий час.

На нашій ділянці на Харківщині йдуть дуже важкі бої. Ворог у районі Куп’янська зосередив велику кількість своїх підрозділів зі складу військ безпілотних систем. І в районі Лимана-Першого, це 68-ма російська дивізія полк безпілотних систем 6-ї армії, а також додаткові підрозділи противника, які там зосереджені, вони намагаються в першу чергу дронами ізолювати район бойових дій, завдати нам неприємних втрат. В комплексі з щільною роботою артилерії. І таким чином проломити наш фронт і знову захопити Куп’янськ, як в 2025-му році відбулось. Тому йдуть важкі бої, ворог б'ється за плацдарм на правому березі Осколу, намагається його втримати, намагається наростити там чисельність і намагається постійно за найменшої нагоди, як тільки погода дозволяє і обмежує активність дронів, завести підкріплення в Куп’янськ. Так що на цій ділянці йдуть дуже важкі бої, умови для маскування тут у піхоти ворога дуже добрі, велику кількість сил ворог виділив на протидію нашим дронам.

Тим не менше ворога вдається достатньо ефективно відбивати і втримувати наші бойові порядки. Буквально в новинах, так у нас якраз були новини про Куп’янськ, про постійні намагання російських окупантів туди зайти.

- Пане Юрію, дуже дякую вам за вашу аналітику. Я нагадаю, Юрій Бутусов, командир взводу БПЛА 13-ї бригади Нацгвардії України "Хартія" був з нами на зв'язку.