Маленькая девочка встречает раненого папу на львовском вокзале под звуки сирен воздушной тревоги. ВИДЕО
В сети опубликована видеозапись, на которой маленькая девочка встречает раненого папу на львовском вокзале.
Как сообщает Цензор.НЕТ, долгожданная встреча проходит под звуки сирен воздушной тревоги.
"На этих кадрах - тоже цена нашей независимости и борьбы. На львовском вокзале маленькая дочь под звуки сирен встречает раненого на фронте папу", - отмечает автор публикации.
Топ комментарии
Сцуки прокляті кацапські, скільки біди ви наробили! Здохніть, падлюки лапотні!
«…Поховайте та вставайте,
Кайдани порвіте,
І вражою злою кров»ю
Волю окропіте…».
(Т. Шевченко, «Заповіт»).
Сказав Тарас… І встала Україна!
Козача слава хлопцям до снаги…
«Надежда в бозе, сила в руце…»,
І покотились вороги…
Горить Донбас! Однак, стоять мов скеля,
Плече в плече, гуцул і поліщук.
Зі сходу пре навала, вража сила,
І розсипається, мов пух…
Реве «наїзник» в люті нездоланній,
Жадоба чорно очі застає
Однак, землі вкраїнської «нажертись»
Лише хапузі сили і стає.
Ізнов Орді, як і в старі часи,
Раби безмовні, кріпкі, знадобились,
«Заставь «хахлов» на нас робить…!»
В Москві з плакатами носились…
«Орда» все пре, її жене жадоба,
Чуже гребти їй здавна не звикать,
Однак, нагострена уже сокира, -
кілок недовго гарно затесать.
Шевченко прав! Теше, неквап, сокира,
Гострить «посадку» - «…братця приласкать…»,
«Ласкаво просимо!». І хай сидить, почвара…!
Кілком нам зайд не вперше «пригощать»…
«Ребята, нет!» «А що ж, ти, «падло»,
Прийшов сюди, Вкраїну воювать?!
Сиди, паскуда, хай нас бог розсудить,
Зась нашу кров задарма проливать!
Врага на палю! Хай сидить повище,
І лупиться додому, вдалечінь,
І хай над ним Вкраїни вітер свище,
І дивиться небесна глибочінь…
Богдан недарма з булавою
З колін Вкраїну підіймав
І гайдамака ніж «свячений»
В крові недарма гартував….
Кує Вкраїна перемогу
Вкладають сили всі щомить
За неї, матінку єдину,
Душа у кожного щемить.
Поглянь! Черкаська кров гаряча
Із вени в вену прудко струменить,
Луганський хлопець, з мертвих наче,
Встає - «Сестра! Так нас же кров ріднить!
Спасибі, сестро! Знай, в бою кривавім
Дітей твоїх я груддю прикривав…
А ти спасла мене… Тобі і слава…
Недаром я життям ризикував…».
Старенька бабця чимчикує
З торбинкою, спинитись просить:
«Візьміть, прошу, хай мій сухар
В бою поможе хлопцям встоять…».
Все знадобиться, щоб здобуть свободу -
Шмат сала, чи сухар, чи автомат
І сплетений дитячими руками
Бійцю на фронті білий маскхалат.
Ба, навіть лист, з проханням: «Повернися!»
«Вернись живим, не впавши у борні!»
Поможе хлопцям - «кіборгам» залізним,
Встояти і не згинути в огні.
Прийде весна!!! Калинові суцвіття
Заллють Вкраїну, вишні зацвітуть
І клекотом лелеки провозвістять
Нове життя, і нашу нову путь.
На півночі ж, хай чорний ворон кряче,
Як поминання про козацьку сталь,
Загарбник хай, з безсилля й люті, плаче,
Не діждеться Вкраїни «хан - «москаль»…
Хай чорний крук сповістить тим, хто здуру,
Пішов тихцем, в чужу країну, воювать,
Що їх забудуть завтра навіть вдома,
Крізь їх кістки лиш зілля буде проростать…
А нам орать, плекать родючу ниву,
Кувать залізо і ростить дітей,
І берегти, всім серцем, Україну
Для тих, що будуть після нас,
людей...
С. Гайдамака
6.12. 2014 р.
...Допоки "хтось нам різатиме цибулю", на орків не перетворимось.
В щедрик вписала русня свіжі різдвяні сирени,
Палений боєм отець доньку малу обіймає,
Чутно крізь стукіт сердець : "Земле, син Божий рождає!".
Й язики у дупу позасовували , хоча усім були очевидні такі ж самі фальсіфікації як й в 2004 році !!!
Не пом"ятаєта , як Ющ в 2010 році бігав до ібуковича й його паханатську іноугурацію ?!
А знаєте , що мій товарищ тоді казав , мовляв ібукович вже не такий страшний , що я його демонізую . А він не простий , він працував головним інженером -- тобто людина з мизками
десь років два з половиною
маленькі донечки - це татові ангелятки