"Он вверх тормашками лежит. Как будут поднимать - х#й его знает", - пролет строящейся железнодорожной части Крымского моста упал в море. ВИДЕО

где карабас с трубой?

Не успели намертво прихватить синей изолентой!

Выглядит мост , конечно, как в 30-е года. Чудо, млять, инженерной мысли. Ощущение, что посажен на заклепки, как Титаник. Если вы позиционируете мост как достижение руцкава мира , то постройте что-то приличное, реально красивое. Убожество....

ще й зима не наступила, а це лайно вже розвалюється.)) це добре. )

Кацапы, это не пролет, это про*б!

Подымут этот пролет, упадет другой, потом завалятся опоры, одну из которых успеет снести какой-нибудь кузя, остатки добьют льды и наука геодезия, пока будут восстанавливать. завалится весь мордор.

не поняла они же его вроде уже построили столько было визгу кремлеботов что якобы уже туда сюда катаются

Построили мост с автомобильным участком, взялись за прокладку по нему ж/д полотна. Косо-криво, лишь бы живо. Это ничтожнейший инцидент, а раскудахтались, будто весь курятник завалился.

Через таку новину мусила і ненормативну лексику вже послухати.
А акцент же який гидотний - фу. Ріже вуха. Страшне...

Не вплине на графік ? Ну, побачимо ... Ще стільки всього попереду ...

Гаврила мост решил построить.Пролёт Гаврила утопил.

хе-хе ... это только начало

Безопаснее наверное на камере переплыть чем по этому мосту ехать на авто\жд транспорте)))

ну и что , на всех больших стройках бывают проблемы, например когда строили мост между Данией и Швецией , у них там тоже затонули огромные платформы они их поднимали

О затонувших платформах не нашел. Можно ссылку.
О перекосе сегмента теннеля нашел https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%AD%D1%80%D0%B5%D1%81%D1%83%D0%BD%D0%BD%D1%81%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%BC%D0%BE%D1%81%D1%82 Строительство перехода началось в 1995 году. Несмотря на крупные происшествия - обнаружение 16 неразорвавшихся бомб времён Второй мировой войны на морском дне и перекос сегмента тоннеля - строительство переправы было закончено на 3 месяца раньше запланированного срока, 14 августа 1999 года.

Ну... Лавров это охарактеризовал бы всего 2-мя словами... "Дебилы, *лять!"

То, что пролёт упал - это хорошо, но то, что не все - это плохо.

Міст -- як споруда важливого призначення повинен експлуатуватися до капітального його ремонту 80...100 років, тобто його конструктивні елементи повинні мати такий запас міцності, щоб він забезпечував довговічність експлуатації споруди на протязі десятки років, незважаючи на температурно-вологий вплив і постійні динамічні навантаження від проходження поїзду по прогонним конструкціям мосту...
Залізничний міст -- це зовсім не автомобільний... а якщо тепер після відкриття мосту під час руху поізда по ньому один із прогонів зрушиться із свого проектного положення, тобто просяде на 200...500 мм чи втратить стійкість із вертикальної площини, і вплине на рух поїзда чи його окремих вагонів, які можуть зійти з рейок та впасти в море... А якщо це буде не вантажний потяг, а пасажирський... то могуть бути людські жертви до 50...500 чоловік...
І безпечний пасажирський рух залізничних потягів необхідно забезпечувати на протязі усієї експлуатації мосту, а винних потім уже не знайти, бо теперішні будівники Керченського мосту стільки не живуть... а безпечна експлуатація мосту може затребувати значно більше коштів. ніж саме його будівництво...
Довговічність конструктивних елементів мосту залежить від його проектного рішення, якості будівельно-монтажних робіт, якості будівельних матеріалів та ще від природно-кліматичних умов, які будуть діяти на протязі терміну експлуатаціїї мосту, та заходів з ремонту, які необхідно буде виконувати в результаті фізичного зносу його окремих конструктивних елементів... крім того міст побудований в сейсмічно-активній зоні, вздовж лінії тектаніческого розлому, в якій можуть відбуватися землетруси до 6...8 балів... останній із яких відбувся в Криму в 1927 році... а повторюванність значних землетрусів становить 60...120 років залежно від активності земної кори, яка характеризується появою, повторюваністю незначних землетрусів (коливань земляної кори) до 3...5 балів на визначеній відстані від Кримських гір:
https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9E%D0%B1%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F:%D0%9A%D1%80%D0%B8%D0%BC%D1%81%D1%8C%D0%BA%D1%96_%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%BB%D0%B5%D1%82%D1%80%D1%83%D1%81%D0%B8_(1927) https://uk.wikipedia.org/wiki/Обговорення:Кримські_землетруси_(1927)
Вогнища сильних корових https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%97%D0%B5%D0%BC%D0%BB%D0%B5%D1%82%D1%80%D1%83%D1%81 землетрусів в Криму виникають на глибинах 20-40 км та 10-12 км на відстані 25-40 км від узбережжя (в основному між Алуштою і Форосом) з інтенсивністю 8-9 балів.
За останні два століття тут зареєстровано майже 200 землетрусів від 4 до 7 балів.
З IV ст.до н.е. в Криму відбулося 77 сильних землетруси інтенсивністю 8-9 балів.
Зокрема, в ХІХ ст.:
30 вересня 1869 - 7-8 балів, епіцентр біля м.Судака;
25 липня 1875 - 7-8 балів, біля м.Севастополя