Секс, рок, попса чи війна???

В листопаді 2014 року, тривали важкі бої з російським агресором в Донецькому аеропорту і на околицях самого міста.

На боці російських окупантів, воювали потвори, які зрадили Україну і кадировці, які теж зрадили свою країну та пішли на службу до тих, хто зруйнував Ічкерію.

Русня активно використовувала танки, артилерію та свою улюблену тактику - щит із живого м'яса. Були такі моменти, коли російські окупанти атакували позиції наших воїнів в ДАПі, ідучи в повен зріст.

- Ранок, бачимо ідуть кількома лавами. Запрацювали наші кулемети. Ми їх косимо, а вони все рівно пруть - ділиться спогадами один з бійців ЗСУ, який на той момент знаходився в аеропорту.

Поряд з бійцями Збройних сил України, воювали хлопці з Добровольчого Українського Корпусу Разом, вони вміло протистояли ворожій навалі.

Наймолодшим серед бійців, які захищали Донецьке летовище, був доброволець - Сергій Табала " Сівер". Юнак з вогнем в очах і душі, просто випромінював бажання воювати і знищувати російських окупантів.

Сергій на той момент - мав 18 років!!!

Пригадуєте свої вісімнадцять років? Секс, алкоголь, рок і попса - ось що для нас було головне в житті і точно, що не війна проти російського агресора.

Сергій, не боявся воювати, він завжди був на вістрі атаки, такий собі - лицар-хоробре серце.
Проте, шостого листопада 2014 року під час танкового обстрілу, життя Сергія перервалося.

Ця історія для молодих людей, яким цього року виповнилося 18. Вони мають знати, що війна в нашій країні, триває уже багато років. Жаль, якщо вчителі у школах, не зуміли про це розказати молодому поколінню.

Ця історія для нинішніх чиновників з Києва, заходу і сходу України та інших верств населення, які вважають що війна триває кілька місяців.

Панове, якщо ви не відчули війну в 2014, 15 і подальших роках, то все тому, що наші воїни зуміли зупинити російську орду на сході України. І телебачення нашої країни та недолугі експерти, воліли замовчувати тему війни, щоб не ранити душу українців.

Сергій був із Сумщини, поряд з ним - воювали побратими, які народилися в Криму, Львівщині, Донеччині, Тернопільщині.

Війна в Україні, не має кордонів - це наша спільне зло, яке ми маємо знищити, щоб продовжувати жити.