Одне з найбільш вражаючих відео ближнього бою цієї війни, насичене героїзмом, болем та адреналіном

Його зняв учасник штурму російських позицій воїн 56-ї мотопіхотної бригади Сергій Шутьков. 5 вересня 16 бійців штурмового взводу та 6 бійців розвідроти 56-ї мотопіхотної бригади під командуванням сержанта Володимира Ангелуша отримали наказ штурмувати позиції росіян біля села Піски.

Ангелуш служив в "Азові", мав великий досвід, професіоналізм та лідерські якості, і він абсолютно все розумів з самого початку. Його взвод прикомандирували до іншого батальйону, і він висловив зауваження до плану атаки такої великої позиції одним взводом по відкритій місцевості, за підтримки всього двох БМП, але він отримав бойовий наказ і не став "пєтляти", а повів своїх бійців вперед.

Тому не дивуйтесь, що БМП після висадки десанту від'їхала кудись (екіпаж у цієї БМП героїчний, просто не було зв'язку та управління), що з бронетехнікою та штабом не було взаємодії (часу на відпрацювання злагодженості не знайшлось), що після знищення росіян у бліндажі не підійшли резерви для закріплення, що стріляв російський міномет, але його не подавила наша артилерія, що взагалі наші бійці не отримали вогневої підтримки і не було чим подавити один кулемет на фланзі, який розстріляв майже усю нашу групу (хоча у повітрі був наш безпілотник), що на місці атаки лежали тіла бійців іншої групи, яка загинула там напередодні (бо післяопераційний аналіз невдалої атаки не було зроблено)...

Я дивуюсь у цьому відео тільки тому, що наші воїни отримали наказ здійснити героїчний подвиг і вони свідомо пішли його виконувати, і вони дійшли до російського бліндажа, і знищили усіх росіян в ньому впритул, але ті, хто вжив, були змушені відходити, бо наявні у них боєприпаси швидко закінчились у контактному бою. Український герой Володимир Ангелуш і його бійці атакували неподавлену оборону противника і з 22 бійців у цій атаці до своїх повернулись лише 6.

Одним із тих хто повернувся після повної витрати усіх набоїв був автор цього вражаючого відео Сергій Шутьков. Коли я побачив це відео в інтернеті і зв'язався з Сергієм, ми зустрілись у мене на кухні та записали коротке інтерв'ю, і тепер це відео живе завдяки детальним поясненням Сергія. Ми домовитись більш повно поговорити у студії, але 16 жовтня Сергій раптово помер від коронавірусу у інфекційній лікарні Києва. Ми говорили з ним напредодні, це було неймовірно. Йому був лише 41 рік, у нього не залишилось дітей, і на згадку тільки ось це відео, яке неможливо забути.

Скоро я викладу відео з російського безпілотника, яке викладено в інтернеті, де видно, що противник не мав в тому місці багато сил, але отримав перевагу через більш якісне управління та зв'язок. Такі речі, треба розбирати детально, щоб зберегти пам'ять про наш героїчний час, віддати належне близьким та родичам українських героїв, і щоб робити висновки та почати впроваджувати післяопераційний аналіз в ЗСУ.

Українська армія має впровадити стандарт НАТО TC 25-20, який регламентує After action review - післяопераційний аналіз, щоб почати нарешті вчитись і цінувати життя величних героїв української нації.