Як дурість і тупість одних перекривається героїзмом і кров’ю інших
24 лютого я встановила у себе режим самоцензури щодо військових злочинів і порушення прав військовослужбовців.
Так само зробили інші мої колеги. В якийсь момент моральний дух армії та її авторитет у суспільстві був найвищим пріоритетом.
Але військове командування традиційно не має чутливості до таких речей, їм здається, якщо вони не чують критики, то вони вхопили Бога за бороду.
Чи означає наша самоцензура, що ми не бачимо бездумних посилань на вірну смерть цілих підрозділів бездарними командирами?
Чи означає це, що ми не бачимо намагання закрити дірки на передовій мобілізованими, без надання їм відповідного озброєння і артприкриття, без належної підготовки?
Чи означає це, що ми не бачимо, як окремі командири прагнуть нагород і посад ціною сотень життів?
Що ми не бачимо, як нівелювалася цінність людського життя для багатьох офіцерів? Що ми не бачимо внутрішніх розборок або намагання позбутися свідків попередніх промахів командування, відправивши їх у саме пекло?
А головне - ми дуже добре бачимо, як тих, хто врятувався сам і вивів побратимів живими з м‘ясорубки, намагаються зробити боягузами, зрадниками і дезертирами. Перекладаючи відповідальність командирів за провальні операції на тих, хто на передку.
Це не нова історія. Згадайте 2014 рік, коли знищили 51 бригаду і звинуватили її командира у зраді. Заплямували ім‘я Офіцера, аж поки не було знайдено його тіло і підтверджено, що він героїчно загинув.
На жаль, з того часу не зроблено висновків. Дурість і тупість одних перекривається героїзмом і кров‘ю інших. Тільки ось загиблі за себе уже не скажуть. І не спростують брехню.
Вчора Верхновна Рада у першому читанні прийняла законопроект 8271. Там багато дурниць, але найбільша - це посилення кримінальної відповідальності військовослужбовців за вчинення військових злочинів і позбавлення їх права на справедливий суд.
Цей законопроект активно продавлював Генштаб. Чому? Причини я описала вище. Це намагання перекласти відповідальність з вищого командування на нижчий офіцерський і рядовий особовий склад.
Ми закликаємо Президента ветувати цей законопроект і не створювати зайвої напруги у війську.
У разі ж, якщо він буде підписаний, я обіцяю, що зроблю все, щоб цей бумеранг повернувся до тих, хто несе реальну відповідальність.
Командної відповідальності у війську ще ніхто не відміняв, чи не так, панове офіцери?
Навіть мені відомо декілька випадків у різних підрозділах.
Просто деяким командирам дуже хочеться за рахунок чужих життів отримати або підвищення або нагороду.
Так зроблено спеціально .
Про це багато пишутьі говорять - треба змінювати конструкції державних інституцій і органів, щоб Головнокомандуючий мав більшу силу за Офісних Робітників президента
І що характерно - жодного разу про це не пожалкував.
"Чи означає це, що ми не бачимо намагання закрити дірки на передовій мобілізованими, без надання їм відповідного озброєння і артприкриття, без належної підготовки?"
Бойовим підготовленим підрозділом, який пройшов злагодження затикати дірки на фронті це самогубство. Цей підрозділ готувався, як кістяк для проведення стратегічних операцій і коли він втратить боєздатність то не буде Харькова, Лиману, Херсону, бо мобілізовані "без надання їм відповідного озброєння і артприкриття, без належної підготовки" не здатні до тривалого бойового застосування. Так це погане рішення, але на війні всього два варіанти рішень у командира ПОГАНЕ и ДУЖЕ ПОГАНЕ, бо це війна. І що Ви пропонуєте обрати?
"А головне - ми дуже добре бачимо, як тих, хто врятувався сам і вивів побратимів живими з м'ясорубки, намагаються зробити боягузами, зрадниками і дезертирами. Перекладаючи відповідальність командирів за провальні операції на тих, хто на передку." Класне рішення особливо, як би розповідали захисникам Азовсталі ті хто відвів підрозділи, які прикривали їх фланги та тил. І так можна до безкінечності. Бо війна це час непростих рішень коли життя б'є людей по морді не тому, що життя безжальне до них, а тому що легкі поштовхи по своєму заду вони вже пропустили.
А як же їм вдалося ось вже дев'ятий місяць, втрачаючи побратимів, стримувати ворога?
А коли командир, бо йому дуже хочеться орден Богдана Хмельницького, посилає без артпідтримки відбити простіляну і пристріляну позицію і майже вся рота лягає під артою, танками, градами.
Позиція не відбита, ніким вже.
Ну хер з ними, з полеглими.
А коли його попереджали що туди зараз не можна іти він кричав "Мені ***** скільки вас ляже, ви м'ясо". Не хотів це писати, але ви дістали виправдовуванням покидьків.
Для мене.
З окопа багато не побачиш, це військова аксіома. Тому не слід завжди приймати на віру розповідь простого солдата або навіть командира роти.
Це в нас ОП не подобається те, що у Залужного і Шаптали дуже високий рейтинг підтримки у лавах ЗСУ, що Зеленського використали для дезінформації по наступу у Харківській області...
петиція👇
https://petition.president.gov.ua/petition/173526
05.12.22 09:04 22 594
Редакція Цензор.НЕТ може не поділяти позицію авторів. Відповідальність за матеріали в розділі "Блоги" несуть автори текстів.
Одне з найбільш вражаючих відео ближнього бою цієї війни, насичене героїзмом, болем та адреналіном
https://images.cnscdn.com/images/3/a/5/6/3a5662b0504f4e8df2b66b93f4e2e550/original.jpg
Його зняв учасник штурму російських позицій воїн 56-ї мотопіхотної бригади Сергій Шутьков. 5 вересня 16 бійців штурмового взводу та 6 бійців розвідроти 56-ї мотопіхотної бригади під командуванням сержанта Володимира Ангелуша отримали наказ штурмувати позиції росіян біля села Піски.
Ангелуш служив в "Азові", мав великий досвід, професіоналізм та лідерські якості, і він абсолютно все розумів з самого початку. Його взвод прикомандирували до іншого батальйону, і він висловив зауваження до плану атаки такої великої позиції одним взводом по відкритій місцевості, за підтримки всього двох БМП, але він отримав бойовий наказ і не став "пєтляти", а повів своїх бійців вперед.
Тому не дивуйтесь, що БМП після висадки десанту від'їхала кудись (екіпаж у цієї БМП героїчний, просто не було зв'язку та управління), що з бронетехнікою та штабом не було взаємодії (часу на відпрацювання злагодженості не знайшлось), що після знищення росіян у бліндажі не підійшли резерви для закріплення, що стріляв російський міномет, але його не подавила наша артилерія, що взагалі наші бійці не отримали вогневої підтримки і не було чим подавити один кулемет на фланзі, який розстріляв майже усю нашу групу (хоча у повітрі був наш безпілотник), що на місці атаки лежали тіла бійців іншої групи, яка загинула там напередодні (бо післяопераційний аналіз невдалої атаки не було зроблено)...
Я дивуюсь у цьому відео тільки тому, що наші воїни отримали наказ здійснити героїчний подвиг і вони свідомо пішли його виконувати, і вони дійшли до російського бліндажа, і знищили усіх росіян в ньому впритул, але ті, хто вжив, були змушені відходити, бо наявні у них ********** швидко закінчились у контактному бою. Український герой Володимир Ангелуш і його бійці атакували неподавлену оборону противника і з 22 бійців у цій атаці до своїх повернулись лише 6.
Одним із тих хто повернувся після повної витрати усіх набоїв був автор цього вражаючого відео Сергій Шутьков. Коли я побачив це відео в інтернеті і зв'язався з Сергієм, ми зустрілись у мене на кухні та записали коротке інтерв'ю, і тепер це відео живе завдяки детальним поясненням Сергія. Ми домовитись більш повно поговорити у студії, але 16 жовтня Сергій раптово помер від коронавірусу у інфекційній лікарні Києва. Ми говорили з ним напредодні, це було неймовірно. Йому був лише 41 рік, у нього не залишилось дітей, і на згадку тільки ось це відео, яке неможливо забути.
Скоро я викладу відео з російського безпілотника, яке викладено в інтернеті, де видно, що противник не мав в тому місці багато сил, але отримав перевагу через більш якісне управління та зв'язок. Такі речі, треба розбирати детально, щоб зберегти пам'ять про наш героїчний час, віддати належне близьким та родичам українських героїв, і щоб робити висновки та почати впроваджувати післяопераційний аналіз в ЗСУ.
Українська армія має впровадити стандарт НАТО TC 25-20, який регламентує After action review - післяопераційний аналіз, щоб почати нарешті вчитись і цінувати життя величних героїв української нації.
"Цей законопроект активно продавлював Генштаб."
Чому ви соромитесь оприлюднити військові чини та призвища "продавлювачив" з Генштабу?
Читаємо на сайті Верховної Ради:
Ініціатор(и) законопроекту 8271:
Арахамія Давид Георгійович - «Слуга народу»;
Безугла Мар'яна Володимирівна - «Слуга народу»;
Гетманцев Данило Олександрович - «Слуга народу»;
Аллахвердієва Ірина Валеріївна - «Слуга народу»;
Павлюк Максим Васильович - «Слуга народу»;
Іонушас Сергій Костянтинович - «Слуга народу»;
Завітневич Олександр Михайлович - «Слуга народу»;
Медяник В'ячеслав Анатолійович - «Слуга народу»;
Мотовиловець Андрій Вікторович - «Слуга народу»;
Федієнко Олександр Павлович - «Слуга народу»;
Лис Олена Георгіївна - «Слуга народу»;
Гришина Юлія Миколаївна - «Слуга народу»;
І ще не менша кількість "слуг".
https://itd.rada.gov.ua/billInfo/Bills/Card/40997