ООН: Україну залишило 8 мільйонів українців

Таку жахливу статистику видає нам ООН. (UNHCR, Управління Верховного комісара ООН у справах біженців)
Не знаю, наскільки вона об'єктивна, хоча підозрюю, що десь приблизно так і є, плюс-мінус, виїхали-повернулися-знов-поїхали, тудом-сюдом.
Але чомусь мені здається, що велика частина з них виїхали не через війну. Точніше – не тільки через війну.
А через те, що «після війни» життя не бачиться кращим.
Не проглядається світла в кінці тунелю, навіть не жевріє.
Не прийдуть з фронту чарівні котики і не зроблять всім зашибісь. Вони вже приходили з фронту і «боролися з корупцією»: і у 2014, і у 2015, і у 2016-му. В. Парасюк, «козак Гаврилюк”, полум'яний борець за правду М. Наєм, вотетовсьо.
В результаті ми отримали 2019-й.

А військова перемога України застане при владі тих самих персонажів, які рік тому, у січні 2022 публічно називали наших західних друзів брехунами, а народу обіцяли «смажити шашлики на майські».
Які прийшли до влади завдяки гаслам «криваві бариги заробляють на війні» та «просто пєрестать стрєлять».
Які з 2019 і до 2022 провели приблизно нуль реформ, які були необхідних країні як повітря.

Українці, які залишили країну - просто не вірять, що ці ж самі руками-водітєлі раптом почнуть справжні реформи. Що вони почнуть боротися з корупцією, яку самі ж очолили. І відкотили навіть початкові реформи (Прозорро). Які призначають на керівні посади за принципом «він з нашого кварталу» І кришують розкрадання в обмін на лояльність, як і їхні папередники.

А після нашої перемоги «мудрий наріт» знов проголосує за тих, хто найголосніше називає себе захисником України – і не важливо наскільки це буде правдою.
Елехторат забуде хто до 24-02 «бачив мір в глазах птуєна» та мутив з ними договорняки в Омані. А коли після кидка росіянці почали велику війну – рвонули на собі рубаху та різко стали гіпер-партіотами, переставши жартувати «Україна готова прийняти з любої сторони».
Не будуть помічати, що під привідом війни запроваджено повноцінну цензуру та «вимкнуто» політичних конкурентів, а електоральне поле фактично монополізовано.

Та і які конкуренти? По факту люди будуть змушені обирати між «новимі ліцам» та «старими». Різниця лише у тому, що одні крадії старші за віком, трохи розумніші та досвідченіші у різних схематозах. Всьо.
До 24-02 я мав надію на нову команду перспективних розумників, але після 24-02 вони чомусь включили собі дурнувате гасло «завали піzdак», яке особисто мені сильно заважає розглядати їх як нову надію для України.

Мабуть десь приблизно схожим чином розмірковувала більшість з тих 8 мільйонів, які виїхали з України за останні 11 місяців. Ну ще й нема світла, тепла, зв’язку, роботи, – і це крім регулярних обстрілів та щоденного шансу вже ніколи не прокинутися або втратити близьких. Плюс сама влада постійно «рекомендує» перезимувати за кордоном.

Перемога наша станеться раніше чи пізніше – це неминуче як розпад раісської імперії.
А от що далі?
А далі, на думку багатьох з 8 мільйонів змушених біженців – знов те саме, що і до війни, але у більших масштабах: корупція, «друзям – все, ворогам - закон», ручне керування економікою, «любі друзі» на найвищих посадах, бардак з податками, фінансами, інфляцією і купою всього іншого. Тотальний популізм та непрофесіоналізм, але тепер вже з колосальними амбіціями «ми ж перемогли!».
Думаю, до України повернеться не більше половини з тих 8 мільйонів. Причому не краща половина.
Краща залишиться розвивати свої нові Батьківщини.