путін на грані

Люди з психічними розладами у здоровому цивілізованому суспільстві викликають співчуття та потребу надання допомоги, захисту, лікування. Людина з психіатричною нозологією не винна в тому, що зненацька, або поступово, втратила зв’язок з реальністю та опинилася у своєму власному викривленому хворобою світі. «Тихими» опікуються рідні та близькі. Ті, кому потрібна постійна професійна допомога та лікування, знаходяться у стаціонарних закладах. Без примусу, за власною волею або рішенням рідних, розуміючи, що без сторонньої допомоги вони не впораються з реальним світом з його правилами та викликами. Але є й такі хворі, які самі стають викликом для громади, нормальних з точки зору психіатрії людей. Вони становлять загрозу собі або навколишньому оточенню. Таких не питають, чи погоджуються вони на лікування. Їх ізолюють та лікують примусово.

Страшна психічна хвороба путіна та його оточення прогресує з кожним днем. Це мабуть перший випадок в історії, коли психічний розлад має ознаки ендемічної хвороби, бо з «першого кремлівського пацієнта» путінізм вже охопив практично цілу націю на величезній території, яка перетворилася на збіговисько бездушних аватарів. Чи путін не був першим, а є лише продовжувачем руйнівного смертельного захворювання цілої країни? Але він стане останнім…

Вважається, що кремль готується до затяжної війни. За рахунок чого сучасна влада росії може дозволити собі місяці та роки бойових дій? Які внутрішні резерви має країна, що вже однією ногою стоїть над прірвою руйнації та забуття? Довіряти брехні путіна про те, що економічна потужність росії на військових рейках у 2-3 рази перевищує сукупну спроможність демократичних країн? «россия за год производит столько ракет, сколько все военные заводы мира»? Нісенітниця, зрозуміла навіть твердолобим росіянцям (на жаль – не всім). Кремль не готовий до довготривалої війни і сам це розуміє. Єдина надія, що залишається путіну та його оточенню – це загальна мобілізація та спроба «завалити» українських Захисників сотнями тисяч приречених на забій маріонеток путінського режиму.

Путіна не хвилює кратність «розміну». Один до 10, до 100 чи 1000 – немає ніякої різниці для того, кому власний народ лише засіб неконтрольованого збагачення та задовольняння власних хворих амбіцій. «Перемога за будь-яку ціну», навіть за рахунок знищення власного населення. Яка «свобода» чи «демократія» може бути у суспільстві, яке втратило власний розум і з приреченою покірністю спостерігає за тим, як кремлівський павук знищує останні надії на подальше життя країни.

Російський диктатор вже вніс до держдуми законопроєкт про денонсацію заднім числом, тобто, з 16 березня 2022 року, міжнародних договорів рф із Радою Європи. Серед найбільш значущих - Статут Ради Європи та Конвенція про захист прав людини і основних свобод. Таким чином він повністю розв'язує собі руки для посилення репресій усередині рф і продовження війни проти України «за будь-яку ціну». Зрозуміло, що наступним кроком буде внесення змін до двох законів – «Про надзвичайний стан» і «Про воєнний стан». Поки закони діють у старій редакції, рф має повідомляти Раду Європи в разі їх запровадження. І тоді – все… Будь-яких, навіть примарних, факторів, стримуючих знищення російського соціуму, путін практично позбувся. «Тьма, пришедшая со Средиземного моря, накрыла ненавидимый прокуратором город»...

Але останнім часом навіть в «таку перемогу» віри у кремлівських павуків стає все менше. Навіть «кишеньковий п’яничка» путіна, за сумісництвом «Зампред Совбеза рф», мєдвєдєв під час чергових погроз застосування ядерної зброї допустив «програш ядерної держави» (росії) у війні. Не відстає від нього і «патриарх» російської феесбешно-псевдорелігійної секти РПЦ гундяєв. «Всякое желание уничтожить россию будет означать конец мира» - пророцтво на кшталт «весь мир в труху», як «єдиний вихід» на думку «намісника Господа на землі расейській»…

За неповний рік після початку агресії путінської росії проти України людство опинилося на межі існування. Європейський парламент проголосував за створення спеціального міжнародного трибуналу для переслідування злочину агресії проти України, вчиненого політичним і військовим керівництвом Росії. Похвально. Молодці! Та чи буде кому і кого переслідувати, якщо зараз не об’єднатися «усім світом» і не знищити ворога, не залишивши йому ніяких шансів не те що на перемогу, а навіть на такий вже «омріяний» ним «кінець світу»…