Український Вашингтон

Памʼятаєте пророцтво Тараса Шевченка:

О роде суєтний, проклятий,

Коли ти видохнеш? Коли

Ми діждемося Вашингтона

З новим і праведним законом?

А діждемось-таки колись.

Можливо, це пророцтво збувається на наших очах. Вашингтон ніколи не був класичним політиком, для яких сенсом життя є влада. Він був людиною служіння. Не даремно його імʼя серед засновників Ордену Цинцінната - римського патриція, який у скрутний час двічі ставав диктатором Римської республіки, а потім - так і не "присівши" на наркотик влади – скромно повертався на свою ферму…

Я знаю команду Валерій Залужний особисто й добре. Саме завдяки їй #ПДМШ досі на фронті й щомісяця рятує тисячі життів. Ці люди точно зліплені з іншого – добірного – тіста, яке кардинально відрізняється від якості українського політикума. Вони – справжні! Й справді гідні! А команду завжди формує лідер. Формує відповідно до своєї ціннісної рамки та світовідчуття.

Не секрет, що Головком не хоче йти в політику. Хоча на сьогодні він єдина публічна постать, що здатна зберегти в українській політиці здорову конкуренцію та систему стримувань і противаг. Врешті-решт Вашингтон також тяготився посадою президента і мріяв повернутись до нормального життя у своєму маєтку в Олександрії…

Саме такий лідер, не отруєний наркотиком влади, потрібний Україні. Бо росіян ми раніше чи пізніше переможемо – набагато важче перемогти дракона руського мира (непотизм, корупцію, неефективність, бюрократію) в собі. І саме тому Україні настільки потрібний український Вашингтон. Сьогодні – аби виграти війну проти орди. Завтра – аби не програти майбутнє…

Многії і благиї літа, Головкоме! Півстоліття – чудовий вік для головних звершень!!!