"Бути" і "здаватись" — різні речі

"А ви знаєте, що автор статті Саймон Шустер писав огидні статті про Азов?"

Так, я в курсі творчої біографії цього автора. І з твердістю можу сказати, що його статті про "неонацистів" були породженням тривалої інформаційної політики щодо славного українського полку. Чи варто нагадувати, яка прутня неслась із телебачення і в Раді, коли десь хтось згадував "Азов"? Як роками просили не "раскалывать страну" сумними розмовами про війну і потребу зав’язати із поцілунками з запореб‘ям.

Мушу нагадати, що перші роки президенства Зеленського ознаменувались пошуками миру і полюванням на "радикалів" в особах українських ветеранів. Оточення Зеленського не приховувало своєї нелюбові до "Азову" — поламати цю ситуацію змогла лише оборона Маріуполя, коли не помічати звитягу "Азова" стало неможливо. Тому я цілком розумію, чому скандальний автор став інтерв’юером президента, який чхати хотів на націоналістів з цінностями. В базисі своєму Шустер та Зеленський дуже схожі. Впевнені в своїй правоті і хочуть визнання. Такі два бульдозери на перегонах.

Я двічі зустрічала Шустера живцем за роботою. І відмітила про себе, що він дуже нагадує мені чорнобуру лисицю в пошуках ховраха. Ідеш із подібним автором на розмову — треба ретельно готуватися і проганяти всі негативні питання з усіма учасниками. Це десь тиждень багатогодинної роботи якісної прес-служби. Такої у Зеленського нема, бо понабирали сміття з п’ятого полігону.

Натомість прес-служба Зеленського дуже хотіла позитивного піару. І по суті запустила лисицю в курник. І там лисиця вивернула назовні нутро Шурми, Єрмака і самого лідера. Роздерла і розкидала пір’я.

Банкова явно хотіла обкладинку TIME. Однак вони явно не розуміли, що обкладинка може бути зі знаком плюс, а може бути і зі знаком мінус. Щоб обкладинка TIME була позитивною треба мати за собою досягнення, бути особистістю і подалі засунути в шафу Єрмака, чиї найбільші страждання, що здоровий мужик спить на матраці в комірці бункера.

Ще одна цікава деталь.

Саймон Шустер — вихідець із радянських євреїв. Тому це цікава деталь до його світовідчуття. Він не поганий, від не ідеальний, він такий як є. І це теж треба було враховувати, якщо ти запрошуєш його на інтерв’ю. Які аргументи можна використати для переконання у правоті цього типажу? Це цікава задачка для фахівців.

І ще одне. Я уже низку разів бачила заяви про "замовлення" і "проплаченість" статей, які нам не подобаються. Це абсолютне нерозуміння, як працюють західні автори. Вони амбітні і бажають слави. Саме тому їх треба ловити на цікаві історії і маштаби, а не розповіді Шурми про лайно і очікування надприбутків від енергосфери.

Саймон Шустер нікуди не зникне від того, що ми понаписуємо обурливі пости про його творчість. Він молодий чоловік, топовий автор топового видання з яскравим персональним стилем і хистом. Не варто робити вигляд, що його не існує. Це світова тенденція — знову робити журналістику авторською з персональними брендами. Тому варто замислитись, де можна скористатись його талантом для нашого просування. Для нинішньої Банкової ця місія явно нездійсненна.

В цілому це інтерв’ю — це вінець провалу інформаційної політики Зеленського. Агонія інформаційного телемарафону. Тріск ОПешних телеграм-каналів, які ніхто не читає на Заході. Облуплення Подоляка та позитивної блогерні на підсосі.

Це яскрава історія про те, що "бути" і "здаватись" — різні речі. І бути дешевою пародією Черчиля, а не оригіналом — це теж провал.

До речі, ця стаття чітко показала, шо єдиний шанс на продовження політичного життя Зеленського — перемога у війні. Не буде твердої перемоги — весь курник може збирати валізи на вихід.