Проблеми дефіциту зброї намагаються закрити людьми

Висловлю свою особисту думку.

Перед тим як вимагати від іншої людини свідомо жертвувати собою, то в першу чергу треба зробити все можливе, щоб зберегти їй життя.

І мені дивно, що наверху не розуміють досить простих речей.

Падіння популярності мобілізації - це наслідок розпіздяйского відношення до життя солдата.

Мені дивно, як хтось розглагольствує, що ми не можемо будувати виробництво, бо розбомблять! Тобто, в той час коли ви не хочете прийняти фінансові збитки, а водночас вимагаєте, щоб хтось свідомо за це небажання жертвував своїм життям?

Тобто, солдат має померти на фронті, бо ви не хоче втратити гроші на виробництво снарядів?

Виходить так!

А потім ще чогось виникає інфантильна образа на Захід, бо він чомусь теж живе по такому принципу.

А взагалі, чому одна частина суспільства має сидіти в окопах під обстрілами? А інша, якій пощастило більше, далі собі жити мирним життям як в ні в чому не бувало.

І хтось може не погоджуватись, але саме ці речі приводять до того, що ніхто не хоче йти помирати. Бо суспільство тільки на словах єдине. А по факту в нас є мирне суспільство, більшість якого займається власними справами. І є армія на нулі, яка в надлюдських умовах з переважаючим противником і при дефіциті зброї, робить все щоб суспільство собі далі жило спокійно.

Єдина лише проблема, що ситуація була такою два останні роки і привела до того, що армія закінчується.

Бо проблеми дефіциту зброї вирішували людьми.

Друзі, вибачте, але з такими підходами ми точно програємо війну! Гірше того, дограємось до того, що обороняти країну будуть лише партизанські загони. Бо народ може й не може цю проблему сформулювати, але він цю ситуацію добре відчуває десь на підсвідомому рівні.