Входимо в найскладнішу фазу війни

Останнім часом багато спілкувався — з людьми з політики та оборонки. Якійсь гнітючий присмак залишився. Наче нічого прям катастрофічного і не відбувається, але напівтемрява теж засмоктує.
А тут ще й відставка головкому В.Залужного, яку я вважав неминучою, але все одно вона додає турбулентності в усі процеси — і військові, і політичні.
На фронті позиційні бої, тобто, відносна рівновага. Але вона крихка. Тому що в нас давно відчувається нестача бійців на передовій. А зараз вже почалася відчуватися нестача артилерійських боєприпасів.
У Штатах продовжується безглуздий розмін стратегічних геополітичних інтересів США як підтримувача світового порядку на тактичні переваги у президентських перегонах. Коли щось подібне трапляється в Україні, всі навколо починають шпиняти нас за незрілість, за недолугість, за кон’юнктурність. А що казати, коли подібна конфузія відбувається у сталій демократії?
Європа намагається закрити розрив, який виник у зв’язку з міжпартійною комунальною сваркою у США. Але їй потрібен час — щоб розмістити воєнне замовлення, а там є складнощі, бо номенклатура боєприпасів дуже різноманітна. Щоб розконсервувати лінії, бо вони давно не експлуатувалися. Щоб набрати нових фахівців, бо старі пішли з оборонки після завершення «холодної війни». І так далі.
Вся ця європейська індустріальна махина розкрутиться на повну десь на кінець року. Але такого часу в України нема.
F-16 навіть з ракетами середньої дальності ситуацію лише пом'якшать ситуацію, бо вони здатні руйнувати ворожу логістику і заважати бомбардуванням наших позицій. Але як без снарядів і мін для мінометів стримувати ворога, який переважає за чисельністю і постійно лізе у наступ, я, чесно кажучи, не уявляю.
Це за умови, що з мобілізацією у нас ситуація така, що замість аналізу хочеться тільки лаятися.
Різноманітні дрони дійсно здатні на певний час майже замінити артилерію. Главком (тодішній) і Верховний головнокомандувач кожен по-своєму визнав, що недооцінював роль дронів. В.Залужний прямо написав це у своїй черговий статті (звідки в нього на це час?), а В.Зеленський у якості такого визнання створив у ЗСУ Сили безпілотних систем. Які треба було створили ще на початку минулого року, щоб оператори дронів — висококваліфіковані кадри — не гинули з автоматами замість пультів керування у руках під час штурмів ворожий окопів.
Але дронів знов таки потрібно багато і ще на вчора. Хоча б той мільйон до кінця 2024-го, який пообіцяв президент. Пішов другий місяць року, але у виробництві дронів нічого принципового не змінюється. Нема нових великих контрактів. Нема спрощення процедур, пов’язаних з виробництвом (у закупівлі дронів навіть суттєве погіршення). Нема структури, яка координує і виробництво, і використання дронів і знає відповідні потреби ЗСУ.
А ще й на додачу зміни у керівництві ЗСУ... Добре, хоч призначають не Безуглу...
Демонтувати пам'ятники княгині Ользі і князю Володимиру в рамках проекту дерусифікації і Богдану Хмельницькому в рамках проекту деімперіалізації поки в Україні не планують. Тоді ЗЕ має і написати за літописцем Нестором наступну версію того, про що написав нам всім відомий літописець, не шоумен.
А якщо він цього написати не може і не планує, то слід робити відповідні висновки.
Потратимо ще надцять мільонів не на дрони і зброю?
Якщо, НЕ ДАЙ БОГ, фронт впаде, то всі ці історичні екскурси будуть НІКОМУ непотрібні.
Я вже писав, що українці у всіх своїх історичних битвах були у ролі гарматного м'яса.
Для прикладу: шведи в часи смути у Московії відправили до Москви Петра Петрея, той написав працю, з якої потім виросла доктрина норманізму. Бо Іван Лютий вважав себе потомком Октавіана Августа, а не вікінгів зі Швеції. А от у козаків Петра Сагайдачного у тих подіях роль була не дуже гарна, за що Сагайдачний отримав особливі бонуси від польського короля.
Ідея зі ступором - в десятку, бо тут все підв'язано на ключових фігурантів і саме вони дозволяють рухатись вперед. Яскравий приклад - Дмитро Ярош, якого спочатку назвали провокатором. А потім всі пішли за ним. Ярош - це український Кузьма Мінін.
Маштаби змін, який потребує хоча б стабілізація ситуації, дуже значні. А людей, які здатні провести такі зміни, просто не видно.
Ми ДО СИХ пір не будуємо ніяких стратегічних ліній оборони. Хоча для цього не треба допомога союзників.
І це дуже важливий показник, адже це означає, що наша структура влади і люди, які знаходяться в цій структурі, НЕ ЗДАТНІ організувати цю роботу.
Це і є найбільший виклик. В критичній ситуації потрібно діяти ШВИДКО і ВІДПОВІДНО ситуації. В діях влади не спостерігається ні того, ні іншого.
Путін тоді не мав статус конченого злодія, і на Росію в Україні дивились не як на Тотальне Зло. А який може бути мир з Путіним при умові, що Путін = Гітлер?
1. Боневтік повністю 💩💩💩 в оцінці ситуації, що у війні і в тому, що немає миру, винуватий Порошенко.
2. Боневтік 💩💩💩 зі своєю "Кримською платформою" пішовши наступати Путіну на мозолі, наче його попередник виграв у Путіна всі битви. А коли Путін влітку 2021-го опублікував свою статтю "про єдність народів", де фактично виклав цілі і план майбутньої війни, то Боневтік у відповідь на неї навіть і не пукнув.
3. Боневтік 💩💩💩 підготовку до вторгнення Росії в Україну, клав асфальт замість будівництва укріпрайонів, мінування доріг і мостів і підготовки армії до вторгнення агресивного сусіда.
4. Боневтік 💩💩💩 щодо перспектив українського наступу влітку 2023-го. Мало бути більш ніж достатньо знімків і з космосу, і з дронів ліній Суровікіна і мінних полів росіян.
То про які ✌️✌️✌️ нам розповідають? Єдине що може зробити Україна в цій ситуації, то це покласти нафтогазову галузь Росії, як це Росія намагалась зробити минулої зими з українською енергетикою.