Історія Авдіївки цілком здатна повторитися

Важко писати. Важко навіть думати.

Так, в оточенні в Авдіївці залишаються наші, що підтвердив генерал Тарнавський.

Так, схоже, що на Запорізькому напрямку, де росіяни стягнули резерви, почався новий наступ.

А я злюся від того, що імпотентна Рада збирається раз на кілька тижнів. Що вже три місяці ми вимагаємо створити ТСК щодо побудови оборонно-фортифікаційних споруд і у відповідь чуємо лише: "йдіть нах, не ваше собаче діло".

Один доручає іншим щось будувати, інші кажуть: нема грошей. Врешті: в нас немає підготовлених якісних нових оборонних рубежів після відводу військ.

Що це означає? Що історія Лисичанська, Сєвєродонецька, Бахмута, Авдіївки цілком здатна повторитися в Часовому Ярі, Купянську, Краматорську, Славянську.

І це в тому числі тому, що комусь пох@р. Комусь, хто міг би натиснути кнопку, розібратися в проблемах, залучити бізнес і місцеве самоврядування і копати, копати, копати, копати.

Замість цього під килимом хтось воює за те, щоб розпоряджатися мільярдами. А хтось вмирає…

Вибачте, але в мене вичерпалися цензурні слова для опису всього абсурду і маразму….

PS. Бляха, ми вигребемо війну, якщо використовуватимемо знання сили і вміння всіх, коли разом ефективно працюватимемо. Інакше - закопаємось, разом з країною, під хвалєбні пости пазітівних блогєров.