Про чергову імітацію, паспорти чоловікам за кордоном та біг по граблях
У зв'язку з черговим "геніальним" витвором чиновничого "мистецтва", на цей раз - забороною на надання консульських послуг нашим громадянам призовного віку закордоном (начебто, для їх повернення в Україну), можна сказати наступне.
Перше.
Позитивного ефекту від заборони, як і міг передбачити будь-хто хоча з базовим рівнем правової освіти - нуль.
Друге.
Створена ще одна потужна корупційна годівниця: наших чоловіків призовного віку за кордоном - сотні тисяч, а оголошення "рєшал" - вже в наявності.
Третє.
Наші чоловіки без продовжених закордонних паспортів для більшості цивілізованих держав - перші в черзі на отримання дозволу на проживання/громадянства (що там влада говорила про єдність?).
Четверте.
Ще один потужній удар по репутації України - done.
П'яте.
До влади, яка таким чином в черговий раз підтвердила свої відірваність від українського народу та колоніальну сутність*, для яких співгромадяни - всього лише гуси для обскубування, питань немає - зрозуміло, всі інші варіанти можуть зачепити інтереси "важливих людей", тому - тільки так, тому
Шосте.
Головне - не зупиняйтесь, є ще багато "неокучених" граблів.
*Влада НЕколоніальна дбає про своїх громадян, а не уподібнюється запорєбрікам.
Завжди.
Навіть, якщо ті пішли на правопорушення.
Якщо виїхали (в тому числі, "завдяки" корумпованості самої ж влади) вже за кордон чоловіки, влада повинна розуміти, що вони здебільшого не повернуться, принаймні, до кінця війни.
Головне, якщо й вдасться когось вихопити, користі з таких на фронті, за свідченням наших Воїнів, - НУЛЬ.
Краще вже використати чинну ситуацію максимально на суспільну користь та, наприклад, організувати за кордоном спільні з іноземцями виробництва необхідного для Перемоги, де співгромадянам - пріоритет при наймі на роботу.
Буде більше користі.
І, головне, безжально ПОЗБАВЛЯТИСЯ від "совку" та від його носіїв в армії (без надії сподіваюсь).
Тоді, як не дивно, багато хто повернеться і піде в армію САМ.
І про прагнення до єдності будуть говорити реальні дії, а не тільки гасла.
Україні виявились непотрібними свої громадяни. Зато вони потрібні на чужині.
Як писав один журналіст - Родина тебя бросит, сынок.
"... Неначе люди подуріли" (с)