Фляги для Міноборони втридорога: нова корупція чи просто боротьба конкурентів за ринок

Міноборони і нова корупція? Ну бо ж давно скандалів не було. Чи все таки не все так однозначно?

Вчора на ngl.media вийшов матеріал про ДОТ та закупівлю фляг за 355 гривень. Автори порівняли ціни в інтернеті та в закупівлі Нацгвардії, де по 70 і 150, і вирішили, що ДОТ таки нехило переплатив.

Переплатив. Але чи точно це зрада?

1.Укладання договорів за нагальною потребою та прямими договорами не любить ніхто. Повірте, ДОТ значно приємніше звітувати, скільки він зекономив та скільки торгів провів у системі Prozorro. Громадській антикорраді легше поритись в торгах в інтенеті ніж витрушувати договори силою.

Прямі договори відразу збільшують увагу до угоди в рази, так само як і підозри, що постачальник не просто зайшов з вулиці. Але бувають випадки, коли зірки стають раком, Меркурій виключно ретроградним і без прямих угод ніяк. Як в другому кварталі з харчами.

Торги на фляги ДОТ оголошував двічі – у січні і квітні. І якщо не полінуватись і зайти на сторінку тендеру, то можна з’ясувати, що відміняти їх мусили, що учасники не отримали сертифікат якості на флягу.

В цьому моменті треба зробити суттєву ремарку – ДОТ не може купити нічого, навіть якщо воно суперкласне, американське, норвезьке, українське, і на ринку втричі дешевше, якщо воно не відповідає технічним умовам. Технічну специфікацію під продукт видає Командування сил логістики (я місцями його дуже сильно не люблю, але там точно є нормальні і притомні люди).

Наприклад, для ТУ під спальник був взятий американський взірець (бо наш тік і не тільки), і на базі цього розпоротого зразка були розроблені техумови.

Тобто з цього моменту взагалі забуваємо про ДОТ. Він, може, і переплатив, але техумовам інші не відповідали.

1. Ідемо далі. В КСЛ та управління якості.

Чи були техумови прописані під конкретного виробника? Бо саме на це натякає нам стаття, вказуючи, що договір укладено з компанією "Колтрейн", яка по суті фірма-одноденка.

Колеги в плані історії компанії не помилились, претензій нема. Але ті, хто в рамках роботи ГАР МО вивчив весь родовід кумів харчової мафії, того нічого не здивує. (До речі, від сьогодні в харчах стартує новий сезон прийому заявок. Кажуть, новою зіркою сезону буде авокадо. Хто читав статті про те, що тепер це нерентабельний овоч, той зрозуміє весь підвох сітюейшн). Але сьогодні про фляги.

Які б фірми якась Варвара Немидорівна не реєструвала, подаватись на сертифікати ходять одні і ті самі люди, і це не підписанти договорів.

Так от, якби технічні умови були переписані ну хоча б у січні, а договори уклали в липні, ми б могли говорити про змову. Але технічні умови написані у 2018 році. Для них за взірець була взята американська фляга.

Згідно з цими вимогами фляга має вироблятись з термопластичного матеріалу методом видувного формування – поліестер Eastman Tritan Copolyester TX 1001 або еквівалент, матеріал має забезпечувати чистоту, міцність, стійкість до нагрівання у мікрохвильовці, не зберігати запахи і не містити бісфенол-А.

Власне кажучи, саме у вимоги до цього пластика і впирається вся історія. А не у слова "Власність ЗСУ, не для продажу". Тому що такий напис має міститися на всьому, що постачається ЗСУ – флягах, куртках, штанах, трусах, ліфчиках і спальних мішках.

До речі, на певному відсотку тих самих скандальних куртках Резнікова бірок якраз і не було. Але вважати цей напис дискримінаційним не можна, тому що інакше і розкроювати куртку для армії можна не починати. Бо бірка з цим написом має бути вшита так, щоб її не можна було ні поверх пришити, ні відідрати без перекрою виробу.

Тому в нас лишається лише один пункт про те, що таку флягу може виготовляти фактично один виробник - Taizhou Huangyan Sigg Mold Co., Ltd .

Наскільки вдалось дізнатись автору, цього виробника знайшли постачальники, які продавали для ЗСУ всю кухонне начиння. (Ще раз повернемось до питання, що не у фірмах вивісках справа, хоча хотілось би якось респектабельного брендування, а не контор "Роги і ракотиці").

Так от вже 4 роки інші "українські" виробники (я поки промовчу, де шиються ті українські куртки і берці, але в своєму оці так колоду не видно, як тріску в чужих шкарпетках) безуспішно намагаються зайти на цей не такий вже і великий сегмент ринку.

Звісно, що у версії виробника це звучить, як кляті корупціонери продались іншим і не пускають нас хороших. А у версії представників МО це звучить інакше: "А можна нам перестати 4 роки тягати одне й те саме лайно, і зробити нормальний пластик".

Власне, це єдине місце, де варто провести детальну дискусію і обговорення.

Щодо пункту про зробили процедуру під постачальника, то принаймні як стверджують мої джерела (не в ДОТ!) фляги лежали на складі з 2022 і їх виявили в результаті опитування по ринку. Маркування про рік випуску, як переконують співрозмовники, є на виробі.

Так чи інакше, стаття викликала резонанс у правоохоронних органах, про що свідчить наступна цитата. "Вже були і з НАБУ, і з ДБР, але ви прийшли перша".

А тепер ще один приклад з історії про ТУ і заточки. Минулого року громадська антикоррада при Міноборони провела напевно добрі 4 місяці в дискусіях, чи влаштовувати публічний скандал через берці, де є очевидна монополія "Таланлегпром", яка судячи з відгуків конкурентів дебело формувалась завдяки ТУ 17 років. Але от ті місяці вивчення ринку призвели до одного висновку – розширити коло конкурентів можна лише прибравши з виробу литу підошву, на що не підуть військові. А вироби інших виробників наразі виглядають значно гірше.

Єдине, що тоді вдалось зробити - тут слід віддати належне голові антикордепартаменту МО Сергію Степаняну – це добитись відмови Таланлегрому від авторських прав на малюнок протектора.

У випадку з флягами вихід направду простий – незалежна експертиза якості. Чи дійсно вказані норми дискримінаційні, чи може інший склад бути такої ж якості ,чи це просто сумнівна конкурентна боротьба.

А.. дарую наступну тему для скандалу – наразі армії бракує 30% чоловічих трусів.