15 аргументів на користь справжнього капіталізму. Чому капіталізм має стати в Україні відомим та бажаним ідеалом.

21 вересня мав честь виступати перед учасниками школи Ayn Rand Center Ukraine у Києві «Індивідуалізм сучасності». Тема мого виступу «Капіталізм: гармонія безпеки, ефективності, етики та свободи. Результати відмови України та світу від капіталізму».
Капіталізм – це система добровільного, децентралізованого прийняття економічних рішень споживачами, інвесторами та підприємцями у межах іх приватної власності для досягнення суб'єктивних цілей у системі відкритої конкуренції та міжнародного розподілу праці.
Капіталізм - це система, в якій має місце: 1) особиста свобода, 2) політична свобода, 3) громадянська свобода, 4) єкономічна свобода, 5) державні витрати max 25% ВВП.
Особиста, політична, громадянська свобода є у 83 країнах світу (Freedom House). У них живе лише 20% населення Землі. Економічна свобода є (free and mostly free countries) у 26 країнах (13% світу). Державні витрати max 25% ВВП є лише у п'яти країнах, які політично і економічно вільні.
Капіталізм сьогодні – це: 5 країн (2,5% світу). У цих країнах живе 1,2% населення Землі. Вони виробляють $3,37 трлн., 3,2% ВВП світу.
Ось у чому аморальність соціалізму та Держави загального інтервенціонізму. Він породжує бідність, безробіття, бардак, бюрократія, безвольність, безсовісність, болість и брак.
Ось факти:
1) в середньому в капіталістичних країнах (вільні та переважно економічно вільні країни) люди заробляють у 7 разів більше, ніж у соціалістичних, захоплених Левіафаном.
2) У капіталістичних країнах ризик потрапити до зони екстремальної бідності в 40 разів більший, ніж у соціалістичних, захоплених Левіафаном.
3) У капіталістичних країнах 10% найбідніших заробляють у 8,3 рази більше, ніж 10% найбідніших у соціалістичних, захоплених Левіафаном.
4) У капіталістичних країнах майже вчетверо більше охоплення населення соціальними програмами, ніж у соціалістичних, захоплених Левіафаном.
5) У капіталістичних країнах люди працюють на 20% менше, ніж у соціалістичних, захоплених Левіафаном, а отримують у рази більше (2125 годин проти 1751 годин).
6) У соціалістичних, захоплених Левіафаном країнах діти працюють у 2,5 рази частіше (27% проти 11%), ніж у капіталістичних.
7) Люди в капіталістичних країнах живуть на 15,5 років більше, ніж у соціалістичних, захоплених Левіафаном (79,9 років проти 64,4 року).
8) Дитяча смертність у соціалістичних, захоплених Левіафаном країнах у 8,9 разів більша, ніж у капіталістичних країнах.
9) У капіталістичних країнах задоволення життям (оцінка самих людей) на 35% більше, ніж у соціалістичних, захоплених Левіафаном країнах.
10) У соціалістичних, захоплених Левіафаном країнах у 2,5 рази більше людей відчуває ризики, пов'язані з поганої якості повітря, ніж у капіталістичних країнах.
11) У капіталістичних країнах значення індексу екологічної ефективності на 60% більше, ніж у соціалістичних, захоплених Левіафаном країнах.
12) У соціалістичних, захоплених Левіафаном країнах смертність від конфліктів у 143 рази більша, ніж у капіталістичних (4.51 на 100 тисяч населення проти 0,03).
13) У капіталістичних країнах люди вдвічі більше схильні довіряти іншим людям, ніж у соціалістичних, захоплених Левіафаном країнах (36% проти 18%).
14) У капіталістичних країнах інститути демократії у 23,5 рази міцніші та якісніші, ніж у соціалістичних, захоплених Левіафаном країнах.
15) У капіталістичних країнах показники сприйняття корупції (її менше) у 2,5 рази кращі, ніж у соціалістичних, захоплених Левіафаном країнах.
Ці 15 висновків, а також інші спостереження та висновки, які зробив Fraser Institute у чудовій доповіді «Economic Freedom: What Is It? How Is It Measured? And How Does It Affect Our Lives?» (публікація 19.09.2024) https://www.fraserinstitute.org/sites/default/files/economic-freedom-what-is-it-how-is-it-measured.pdf дозволяють зробити теоретично обґрунтований, історично підтверджений висновок: «Капіталізм - це найкраща моральна, ефективна, якісна, гуманна система в історії людства».
На жаль, для українців вона залишається невідомою та не ідеалом. Ці висновки зроблено з урахуванням аналізу даних із 150 -165 країн світу протягом десятиліть. Прихильники, жерці та пропагандисти соціалізму та Держави загального інтервенціонізму не можуть подати подібні аргументи та факти на користь своєї моделі, тому що вони не існують у природі.
Справжній капіталізм, як і раніше, невідомий в Україні, бо цим терміном постійно зловживають. Його шельмують, дискредитують, використовують абияк. Вороги свободи, тобто капіталізму, спеціально вводять людей в оману, лякаючи їх різними страшилками (бідність, експлуатація, несправедливість, бандитизм, беззаконня і т.д.). Насправді аморальності, гріхів, порушення прав і свобод людей у соціалістичних, захоплених Левіафаном країнах у рази більше.
Для більшості українців капіталізм не є ідеалом, тому що через якість та зміст навчального процесів у школах та університетах, через хайпожорство та гонитву за скандалами, кліками, лайками громадських інфлуенсерів та політиків, вони не знають ні теорію, ні практику справжнього капіталізму . "Капіталізм: невідомий ідеал" Айн Ренд читали одиниці. «Людську діяльність» та «Соціалізм» Л. фон Мізеса читали одиниці.
Книгу Дж. Різмана «Капіталізм: трактат про економіку» читали одиниці. "Право, законодавство і свобода", "Дорогу до рабства" Ф. фон Хайєка читали одиниці. На випаленій марксизмом, постмодернізмом, містицизмом, теорією та філософією Держави загального інтервенціонізму не може сформуватися думка та переконання, що капіталізм – це ідеал. Україні потрібне глибоке, системне перезавантаження інтелектуального, філософського та економічного поля.
Все буде Україна, коли вона стане вільною та капіталістичною, коли капіталізм стане для неї відомим та бажаним ідеалом.
В фізичному світі ідеальних процесів не існує, в духовному - один ідеальний один Господь Бог Ісус Христос. То чому ви, авторе, знову пишете про сумнівний "ідеал" чи ідол? Нам вистачило цих ідолів за 70 років СРСР!
Щодо народження вільними: всі ми "раби обставин". Дитина при народженні залежить від своїх батьків ( горе їй коли в алкашні якоїсь народилась), яка ж це свобода? В школу діти теж не хочуть ходити. Це свобода? Альтернативи рутинній роботі нема ніякої. Теж не свобода. Повної свободи в земному житті досягти неможливо...