Ганебна історія зі 120 міною

Історія зі 120 міною, можливо, найганебніше, що сталось з нашою оборонкою з часу початку повномаштабки. І, можливо, це корупційна схема з найбільшою кількістю залучених.

Можливо, бо я боюсь, що ця історія піде слідами "Львівського арсеналу". Хоча маштаб її значно більший.

Отже, весь минулий рік наш Мінстратегпром носився з ідеєю розвитку і підтримки місцевого виробника зброї. Ідея всеблага і дуже правильна. Але… якщо ти не знаєш, як стрибати потрійний аксель, то і не стрибай, щоб не вбитись. Принаймні вчись!

Втім системна проблема наших чиновників: спочатку щось круто презентувати на Банковій, потім боятись пояснити, що все пішло не за планом. А коли проблема вилізе, спробувати звалити на чужу голову.

Бюджетом минулого року тільки 43 млрд грн від ПДФО було перерозподілено на збільшення виробництва зброї в Україні, тобто для підприємств "Укроборонпрому". Гроші мали використати на збільшення можливостей заводів випускати зброю.

В заявах було все суперкруто. Тому на початку 2024 АОЗ поставили перед необхідністю закупити боєприпаси вітчизняного виробництва. Знову таки, все прекрасно - навіть ціни нижчі ніж в спецімпортерів.

Але перший виїзд воєнпредів на один із заводів закінчився невтішним висновком.

Далі процитую описані ризики за статтею Юрій Ніколов:

поставки комплектуючих і сировини критичного імпорту (порохів, вибухових речовин);

підготовка кваліфікованого персоналу, виробничих площ і додаткового технологічного оснащення;

безперервної роботи персоналу та електроживлення.

"Також воєнпред наголосив, що ще не було освоєно серійного виробництва підривника М-12. Хоча техумови на нього у заводу вже були. Це та сама деталь на самісінькій головці міни, яка відповідає за кінцевий вибух при влучанні".

Але вже за кілька днів воєнпреди повернулись з геть іншими висновками.

"Підприємство в цілому спроможне забезпечити виконання робіт з виготовлення та постачання виробів в наступних обсягах […]".

І 14 лютого було підписано контракти.

Ціни і кількість я вам не напишу. Але скажу так, навіть ті хто вже пішли на пенсію з порнхаба, і навіть у сукупності таких подарунків на день Святого Валентина не отримували.

Влітку перші 120-ті міни поїхали на фронт. Не всі військові почали їх відстрілювати одразу. Але вже до жовтня зʼявилась інформація про суттєвий брак мін.

Зокрема - невиліт міни зі ствола, нерозриви у цілі, відхилення від точки прицілювання на сотні метрів.

6 листопада головред Цензор.НЕТ Юрій Бутусов виклав відео, яке яскраво демонструвало весь брак мін.

Після цього Укроборонпром навіть покликав Юрія на розмову, запевняючи, що міни не їхні. Місяць минає, розмови не було. Але оприлюднених наразі фото і відео досить, щоб по маркуванню ідентифікувати не те, що це УОП, а який це завод (заводи).

Тому наразі відкликано частину партій. За інформацією Юрія Ніколова, йдеться про відкликання 100 тисяч мін.

Таким чином лише на цій кількості держава зазнала збитків щонайменше на 50 мільйонів євро.

Чому я так пишу? Протягом року ціни на цю міну варіюються на європейському ринку десь в районі 530-570 євро.

Зараз перед АОЗ постане виклик знайти на ринку не просто міни за такою ціною, а ще й таку кількість. А оскільки такі новини течуть швидше ніж про це пишуть ЗМІ, то когось чекає багато проблем.

Хоча хотілось би, щоб проблеми чекали геть інших людей.

Якщо хтось скупив у виробника міни і поклав собі на склад, зараз вдоволено потиратиме руки.