Сім-картки по паспорту, вимикання Інтернет та інші російські калькі придушення цифрової свободи.

Влада постійно намагається обмежити права громадян – бо така сутність влади в не дуже демократичних країнах.
Те саме стосується інформаційних технологій – свобода розповсюдження інформації сильно заважає владі брехати і красти.
Тому чиновники не припиняють спроб завадити розвитку технологій, якось їх обмежити, поставити на облік, контролювати, максимально забюрократизувати.

“Сім-картка по паспорту”: цю московську тоталітарну ідею активно просувають ще із серпня 2021 року року.
Як засіб протидії злочинності це абсолютно неефективно – хоча саме це і п(р)одається як головна причина. А тепер ще й “протидія атакам шахедами”.
Для професійних злочинців та ідейних терористів це аж ніяк не є перепоною.
Зате більшість громадян є законослухняними і підуть реєструватися, що дасть чиновника більше контролю, а значить – більше влади.
Що і є справжньою метою. Ну і вибори колись же будуть.

Того ж стосується й владна ініціатива про так звані “бази EMEI”: у 2021 пропонувалося буцімто під приводом боротьби з контрабандою зобов’язати усіх продавців смартфонів реєструвати унікальні ідентифікатори телефонів EMEI у єдиній державній базі даних (законопроект №6183 від 18.10.202).
А потім примусити операторів примусово вимикати усі телефони, яких немає у цій базі. Оптових контрабандистів у погонах це аж ніяк не зупинить, а от як засіб “боротьби з незгодними”– саме те.
Ну і нове широке поле для корупції.

А за рік до того, влітку 2020,  владою лобіювався законопроект про “обов’язкову офіційну email-адресу”. Що воно таке і чому це є маячнею я пояснював тоді ось так

Кілька років поспіль, знов і знов, владою подавався на розгляд ради абсолютно тоталітарний законопроект 8087, який надавав Держспецзв’язку невиправдано широкі повноваження та нові можливості для корупції.
Як це було у 2022
А потім у 2023

Ще з 90-х років влада намагається взяти під контроль сферу надання доступу до Інтернет (провайдери). На щастя, цей сектор ринку дуже згуртований та вже майже три десятиліття успішно відбивається від атак “таваріща майора”.
Чого не скажеш про сектор мобільного зв’язку: “чорні скриньки” на мережах мобільних операторів – це вже давно реальність, і тому “таваріщ майор” має технічну можливість прослухати будь-якого у будь-який момент – не встаючи зі свого крісла.
Про цей момент я, до речі, детально розказую на моєму онлайн-курсі “Особистий кіберзахист”.

Що характерно, протягом останніх 5-6 років за усіма ініціативами придушення цифрових свобод громадян найчастіше стоїть одне й та саме прізвище: Олександ Федієнко,  депутат ВРУ від правлячої партії слуг.

Це він відчайдушно топив за “сім-картка по паспорту”.

Це він просував законопроект про “офіційну email-адресу громадянина”

Це він з 2021 року блокує створення кібервійськ у складі ЗСУ.

Тоталітарний законопроект 8086 – це також він.

Так само як і закони про електронний паспорт в Дії, про Дія-Сіті, про непрацюючі “віртуальні активи” (який про обов’язкову реєстрацію гаманців та ідентифікацію власників) – жоден не обійшовся без його активної участі.

І жодної ініціативи про розширення прав громадян – лише про їх обмеження.
Звісно “заради безпеки” - головний аргумент усіх придушувачів свободи.

Чи приймуть закон про обов’язкову реєстрацію передплачених знеособлених сім-карт?
Чи будуть вимикати мобільний зв’язок під час повітряних тривог?
Чи змусять усіх встановити е-кайданки “Дія”?
Це залежить лише від того, наскільки “не пох” громадянм.

Якщо буде жорстка реакція суспільства – вмикатимуть задню, будуть виправдовуватися “ми тне те мали на увазі”, “ви невірно зрозуміли”, “єто другойє”.
Якщо буде “пох” – приймуть, вимикатимуть, зобов’яжуть.
Коли пасивній більшості буде “какаяразніца” – цифрова диктатура в Україні обов’язково настане. І навіть раніше, ні очікувалося.

Тому закликаю усіх бути небайдужими громадянами та давати рішучу відсіч тоталітарастам у їхніх спробах позбавити нас наших цифрових свобод.
Тих, які нам ще залишили.