Нові горизонти для польоту бойового дрона-2025

Індустрія дронів

В публічном просторі багато хто із вітчизняних чиновників із задоволенням регулярно озвучують, що на цей рік у виробництві дронів запланований справжній прорив. І якщо у минулому році в Україні виговили близько півтора мільйона дронів, то в цьому заплановано потроїти цей показник – до 4,5 млн. 

Цифра і справді виглядає серйозно. Враховуючи як ріст потреб наших Сил оборони у дронах різного призначення, так й вражаюче масштабування виробництва безпилотних апаратів ворогом. Українське виробництво безпілотників всіх категорій продовжує розширюватися, сягаючи зростання у 900% за рік.

Звичайно, у відкритому доступі інформації про точну кількість дронів, що виробляється в Україні помісячно у поточному році, немає. На щастя – це абсолютно правильно для країни, що воює. Тим більше воює із таким серйозним ворогом як РФ. Проте після спілкування з декількома експертами, які знають реальну ситуацію на вітчизняному ринку дронів, вдалося з’ясувати, що в середньому у цьому році кожен місяць виробляється менше 100 тисяч дронів різного типу - ударних безпілотників, розвідувальних БПЛА, FPV-дронів, баражуючих боєприпасів та інших типів БПЛА.

Це свідчить про те, що у цьому році дронів буде виготовлено менше, ніж минулорічних 1,5 мільйона.

Що заважає виробникам дронів

Одна із причин цього називалась ще у минулому році – нестача фінансування. Зокрема, про це у березні говорив колишній міністр із питань стратегічних галузей промисловості та нині радник президента Олександр Камишін. За його словами, українські виробники виготовили у 2024 році понад 2 млн одиниць дронів попри нестачу фінансування.

Із цією причиною пов’язані й наступні фактори, які унеможливлюють зростання в декілька разів виробництва БПЛА в Україні.

На четвертому році повномасштабної війни у цьому секторі продовжують працювати малі приватні компанії або волонтерські об’єднання. Вони об’єктивно не можуть самостійно подолати наявні системні проблеми з нарощенням обсягів виробництва, браком обладнання, персоналу, залученням необхідних інвестицій.

З іншого боку, оскільки відсутня централізована система стандартизації та масштабного заводського виробництва, кожне підприємство може виробляти (і зазвичай так і робить) власні моделі БПЛА. Виробники працюють без єдиної технічної документації, що ускладнює масштабування. У підсумку все це призводить до контрпродуктивного величезного різноманіття моделей БПЛА для Сил оборони (так званий "зоопарк дронів").

І все ж ключова проблема - недостатність та неритмічність фінансування. Державне фінансування нерівномірне, конкурси на гранти довготривалі та часто не прозорі. В результаті маємо на четвертому році повномасштабної війни відсутність масштабних заводів, автоматизованих ліній, нестача обладнання.

При цьому багато ефективних виробників отримують мало підтримки через бюрократичні бар’єри.

У цій ситуації могли б допомогти вітчизняні приватні інвестори. Але вони як правило не готові вкладати великі суми в оборонний сектор через ризики. Зокрема, їх стримують ускладнений доступ до держзамовлень, довгі погодження, конкурси з низькою прозорістю.

В таких умовах дуже перспективним є залучення іноземних інвесторів у форматі "данської моделі" - це коли іноземні урядові структури напряму фінансують українських виробників. Зокрема, у березні Нідерланди виділили Україні допомогу в 500 млн.євро, частина з яких пішла на підтримку проєкту "Лінія дронів" та інвестиції в українське виробництво.

Баражуючі боєприпаси з бойовим радіусом до 100 км (мідл-страйк дрони) є вкрай необхідними для фронту. Така зброя не дешева, тому що технологічний рівень ударних дронів постійно вдосконалюється як результат протидії ворожому РЕБу та ППО. Щоб забезпечити фронт необхідною кількістю потрібно постійно залучати фінансування наших західних партнерів. Держава та виробники шукають шляхи фінансування, але щоб залучення західної допомоги відбулося потрібна синергія та розуміння між усіма учасниками процесу. – зазначили в прес-службі компанії Девіро, що виробляє розвідувальні дрони "Лелека-100" та ударні дрони "Булава".

Масштабне застосування такої практики дозволить забезпечити дійсно якісний прорив у виробництві вітчизняних БПЛА. У першу чергу це потрібно для успішної реалізації складних перспективних проектів - зокрема, зі створення ударних безпілотників для ударів по об’єктам у ближньому тилу ворога (40-50 км від лінії фронту).

Це завдання потрібно вирішувати невідкладно, оскільки внаслідок того, що немає прозорої системи своєчасного зрозумілого укладання довготривалих державних контрактів на виробництво дронів навіть з серйозними (системно важливими для галузі) виробниками, ці підприємства серйозно ризикують втратити кваліфікованих співробітників. Оскільки в разі перерви з отриманням державних контрактів і незрозумілістю із перспективами їхнього отримання такі підприємства не матимуть можливості місяць за місяцем оплачувати за свій рахунок перебування сотень високооплачуваних спеціалістів у змушеному простої. У разі ж звільнення, ці спеціалісти відразу втрачають бронювання від мобілізації та їх можуть так само швидко мобілізувати. І ось – як це часто буває – через декілька місяців затримки підприємство отримує державний контракт. Але виконувати його вже фізично немає кому…

Тобто, треба говорити про необхідність якісно працюючої екосистеми виробництва дронів. Яка включатиме усі ключові елементи, процеси та учасників, які беруть участь у створенні, вдосконаленні, використанні та обслуговуванні дронів. Це не лише заводи чи майстерні, де їх виготовляють, а ціла мережа взаємозалежних структур, які забезпечують життєвий цикл дронів — від ідеї до використання в полі.

Наразі існує тільки часткова дронова екосистема, яка побудована на волонтерах, малих виробниках і бойовому досвіді. Так, вона швидко реагує на виклики, але не має достатньої інституційної підтримки.

А потрібна дійно комплексна і масштабна екосистема виробництва дронів. До якої входитимуть виробники, постачальники комплектуючих, розробники програмного забезпечення, освітні й наукові установи, тестувальні полігони та випробувальні центри. Обов’язковими складовими цієї єдиної екосистеми мають бути замовники дронів та ті, хто ними користується, держава і регулятори, а також інвестори та донори.