Чи може Путін порушити енергетичне перемир’я?

Якщо коротко - ні. Фінт із черговим "обстрілом Валдая" росіяни бездарно профукали наприкінці минулого року, а якось інакше підняти ставки без сварки з Трампом - неможливо. 

1. Стратегія Путіна залишається незмінною: тягнути час і не посваритися з Трампом. А енергетичне перемирʼя в Москві розглядають, як неприємний, але вимушений епізод.

2. Переговори в Абу-Дабі, схоже, поки не стосуються територій. Принцип, який зʼявився з приходом Кушнеоа в переговорний процес, зводився до того, що треба розділити переговори на "все" і території. Ця стратегія виявилася успішною в переговорах США - Україна. Зараз, дуже схоже, ця ж стратегія застосовується і в наших переговорах з росіянами. Поки обговорюється "все" крім територій.

3. Виходячи з попереднього пункту, стає зрозумілим чому 1 лютого переговори будуть іти без Кушнера та Віткофа. Вони просто не потрібні там зараз.

4. Простіше кажучи, ми входимо, як мінімум, в пару місяців переговорів, де території будуть практично винесені за дужки. Точніше, виходячи з логіки першої зустрічі в Абу-Дабі, сторони виносять це питання за дужки. Хоча в інформпросторі це питання залишатиметься ключовим. І на кожному етапі можуть виникнути непорозуміння. Росіяни, просто мають їх інспіровувати.

5. На цьому фоні варто звернути увагу на те, що Трамп, де-факто, оголосив блокаду Кубі, а біля Ірану продовжується накопичення воєнного угрупування. Це, безумовно, буде відволікати від України. Але Україна залишається частиною передвиборчого плану Трампа. І нам не можна допустити, щоб в виборах в США нас відтіснили інші теми.

6. При цьому, як би не розвивалися події в Ірані та на Кубі, другого "розвороту над Атлантикою" не буде. Навіть якщо завтра американці викрадуть вище керівництво цих країн, Росія не вийде із переговорного процесу. Повторю тільки те, що вже казав не раз: Путін боїться посваритися з Трампом. З однієї сторони через можливий тиск на тіньовий флот, а з іншої - Росії потрібно диверсифіковуватися між Китаєм та Заходом. Розрив з Трампом залишить Росію один на один з Пекіном. І на відміну від 2022 року, запасів жиру в Москві майже немає.

7. Підсумовуючи, варто ще раз наголосити: в Абу-Дабі зараз будуть іти (інтенсивні?) переговори про умовно другорядні, хоч і дуже важливі теми. Логіка США залишається незмінною: треба домовитися про все крім територій, а потім почати тиснути на обидві сторони одночасно. Зараз же нам треба особливо уважно дивитися за тим чи продовжить США зупиняти судна з тіньового флоту. Це поки головний лакмусовий папірець того, як будуть чи не будуть тиснути на РФ.