Як це — ночувати в метро під час атак?

У мене часто запитують, як ми ночуємо в метро? Я напишу це для тих, кому просто цікаво, але більше для тих, хто має можливість спускатися в метро, але вагається.

Ми їздимо на станцію Золоті ворота з Лук'янівки. Лук'янівка ближче, але самі розумієте, не варіант. 5 липня буде рівно рік, як більшість тривожних ночей ми проводимо там.

Коли їдемо?

Є попередження про масований обстріл, починають залітати дрони, ми сідаємо в авто і їдемо в метро. Як правило, приїжджаємо ближче до півночі, коли починається свистопляска. Бувало їхали вже під вибухами. Одного разу я доїхала за рекордні 5 хвилин, між вибухами, бо вдома вже було не сила терпіти. Щойно спустилися і прилетіла чергова партія балістики. Не рекомендую так робити. Краще приїхати заздалегідь, заночувати в метро, а на ранок дізнатися, що ніч була спокійна, ніж навпаки. Бувало, що все полетіло на захід, але ми не шкодували через ночівлю в підземці, бо під час війни краще пєрєбдєть. Є люди, які приходять превентивно, займають кращі місця в залі. Не засуджую, робила б так само, якби ми жили ближче.

Що ми беремо із собою?

У моєму багажнику вже рік їздять наші каремати, спальники, туристичні подушечки. З дому ми виходимо з наплічниками, в яких стандартний набір: документи, ліки, вода, маски на очі для спання, навушники/беруші, павербанки, телефони. (Я трохи божевільна, бо маю ще і зволожуючі краплі для носа і патчі під очі в тривожному наплічнику і да, я ними користувалася в метро. Бо чомусь набрякаю, коли сплю на твердому і закладає ніс) Ще варто мати печиво/горіхи/сухофрукти, бо останні кілька разів мої паразити вже сидячи на розкладених спальних місцях питали: а є шось погризти? Я одразу згадую, як колись, коли ми ще пересиджували обстріли вдома, бігала на кухню під вибухами гріти пельмені о 5 ранку. Малий зеленів від нудоти і паніки, а старша нормально так топтала пельмешки . Потім вони мінялися ролями і вже молодший жував бутерброди під супровід прильоту балістики, а донька просила заспокійливе. Отже, якщо у вас є милі спиногризи з якими ви плануєте укритися в підземці, однозначно прихопіть шось пожувати. Організм людський дивний незбагненний може вирішити, що їсти йому хочеться більше ніж тривожитися і боятися смерті.

Чи можемо ми спати в метро?

Так, якщо коротко. Ми спимо. У мене тривожний розлад, клаустрофобія і я ненавиджу метро. Але я люблю спати і це переважує) Тому коли приїжджаємо на станцію, знаходимо місце, вкладаємося і через деякий час засинаємо. Я вмикаю собі серіал чи аудіокнижку і засинаю. Малий засинає як солдат: ліг і вже спить. Донька як і я трохи покрутиться, слухає музику чи дивиться щось і з часом теж спить. Одного разу ми з нею не могли заснути, бо ... увага! Не працював есклатор! А його монотонне гудіння нас круто присипляє і заглушує голоси людей, які поруч, гавкіт собак, нявкіт котів і нашу тривожність. Моя тривожність подружилася з ескалатором і живе своє краще життя поки я сплю) Втім є люди, які не сплять. Вони приходять, як правило, зі стільчиками розкладними, на них сильно не поспиш. Є люди, які чомусь всю ніч ходять туди-сюди. Але якщо їм це не заважає, мені і поготів. Мене від таких людей відділяє маска на очах і навушники/беруші. Є ті, хто приходить з наметами. На великих станціях, як Золоті ворота - це не проблема, місця вистачає всім. Ми свій не беремо, нема потреби.

Туалет

Він є. Це найстрашніше місце підземки, але пісять захочеш і не на таке підеш. Звісно, ми стараємося не привозити продукти життєдіяльності із собою, щоб зайвий раз туди не ходити. Але добре, що він є. Я правда постійно думаю, що варто прикупити памперсів для дорослих, але це рішення однозначно краще для зими підходить, зараз в спеку можна прогулятися тунелем до вбиральні. Зняла відео сьогодні вранці, як виглядає цей похід.

Чи холодно/жарко?

Так, взимку холодно, влітку - спекотно (але не так як вдома без кондиціонера. прохолодніше). Рятує правильно підібраний одяг і спальник. Взимку застібнулися, щоб тільки ніс стирчав і комфортно. Влітку спальник, як додатковий матрасик, а якщо під ранок стало холодно, застрибуєш всередину і ми врятовані!

Чи багато людей?

На центральних станціях навіть коли людей багато, немає скупчення, нема відчуття, що ти в консервній банці, до тебе не туляться чужі люди, простір є. На Золотих жодного разу не було такого, щоб ми не лягли. Бачила фото з маленьких станцій, там важче з цим.

В метро вночі не вимикають світло, тому маска на очі, навіть якщо ви не збираєтеся там спати, стане в нагоді, щоб хоч трохи відпочити.

Якщо ви прибігли без нічого, спитайте у працівників станції чи є у них розкладні стільчики? Особисто бачила як вони їх виносили і давали кільком людям.

Вибачте за таке довге простирадло, намагалася зібрати все, що може знадобитися.

І, традиційно, дякую Силам оборони за службу і захист! Бачила вчора як збили шахеда біля нас. Так йому, падлюці! Бажаю такої ж долі усім шахедам, ракетам, тим, хто їх запускає і тим, хто підтримує цю війну.