Україна як ключовий елемент оборони Європи: реалії і перспективи

Як і очікувалося, під час засідання Ради ЄС із закордонних справ 13 липня міністри не досягли згоди щодо 21-го пакета санкцій проти рф. За словами очільниці дипломатичної служби ЄС Каї Каллас, союзники вже близькі до рішення, і цього тижня робота продовжиться на рівні послів.

До «плану Б» — тобто до поетапного схвалення пакета — ЄС перейде лише тоді, коли можливість ухвалити його цілком найближчим часом буде вичерпано.

Наразі пакет блокують Греція (через обмеження щодо реекспорту скрапленого газу) та Австрія (через вимогу розморозити активи компанії Rasperia російського олігарха Дерипаски).

Значно оптимістичнішими виявилися результати саміту Коаліції охочих, який того ж дня відбувся в Парижі за участі президента України Володимира Зеленського. Данія, Франція, Німеччина, Італія, Нідерланди, Норвегія, Іспанія, Швеція, Велика Британія та Україна домовилися створити «Антибалістичну коаліцію» для розробки та розгортання системи захисту Європи від російської повітряної загрози. Це доповнить наявні європейські системи ППО. Україна входить у проєкт із власною розробкою — антибалістичною системою Freya з ракетами FP-7.x.

Президент Франції Еммануель Макрон оголосив про рішення налагодити разом з Україною ліцензійне виробництво ракет Aster, які застосовуються у системах SAMP/T, а також SCALP. Партнери Франції підтвердили цю співпрацю.

Разом із планами спільного європейсько-українського виробництва американських ракет PAC-3 для систем Patriot ці рішення можуть суттєво посилити захист континенту, у т.ч. України, від російської балістики. Прикро, що станеться це не сьогодні й не завтра, адже реалізація проєктів потребує часу. За оцінками фахівців, перші збиття російських балістичних ракет новою системою можливі до кінця року, однак для її роботи на повну потужність потрібно 12–24 місяці.

У Парижі партнери пообіцяли вже найближчим часом виділити кошти на закупівлю додаткових ракет-перехоплювачів до Patriot. Однак очікувані партії навряд чи покриють усі нагальні потреби України.

Не варто розраховувати й на те, що 21-й пакет санкцій ЄС, який, безумовно, ще більше ускладнить життя росії, змусить її негайно припинити війну й перейти до переговорів.

Закон про «пекельні санкції», який просував сенатор Ліндсі Грем, навіть у разі схвалення Конгресом — а після узгодження з президентом США Трампом це стає цілком можливим — не передбачатиме автоматичних санкцій проти торговельних партнерів москви. Він лише надасть президенту додаткові важелі тиску. А чи скористається президент ними і коли — залежатиме від багатьох чинників.

Тому станом на сьогодні українські «далекобійні санкції» залишаються найефективнішим інструментом примусу росії до припинення війни та запобігання масованим атакам ворога по території нашої держави.

Водночас практична участь України у створенні європейського антибалістичного щита стане важливим елементом стримування москви на наступних етапах, зокрема після припинення активних бойових дій. Сприятиме це й інтеграції держави до європейської оборони, європейського ВПК і загалом до Європейського Союзу.

Аналітика Київського Безпекового Форуму