Ідея створити Службу військовоі розвідки і контррозвідки - новий Моссад чи підміна реформи СБУ?
17 травня чимала група депутатів зареєструвала ПЗУ 7380. Яким головним чином пропонують сконцентрувати усі повноваження спецслужб у воєнній сфері за одним органом на базі ГУР (Головного управління розвідки Міноборони). Шляхом передачі військовоі контррозвідки від СБУ і розвідки у військовій і дотичних сферах від СЗР (Служи зовнішньої розвідки) до нового відомства.
Назвати цей орган хочуть Служба воєнної розвідки та контррозвідки. Непрямо вбачається розширення штату на 5000 за рахунок кадрів СБУ, СЗР.
Супутньо пропонується пакет змін до закону про КРД (контррозвідувальна діяльність), який передбачено ПЗУ 3196-1 про реформу СБУ. Щодо посилення спроможностей відомств КРД.
Слід зауважити що ідеї передачі військовоі контррозвідки (ВКРД) від СБУ до ГУР вже виражалися депутатами у зареєстрованому минулого місяця квітня законопроекті 7267, який зустрів альтернативний без передачі але посилення КРД.
В умовах війни, тобто потреби концентрувати зусилля на посиленні відомств секторів оборони і безпеки та запиті суспільства щодо справедливої відповіді ворогу за вчинені звірства шляхом створення мало не карального умовного Моссаду, може здатися на перший погляд логічною, синхронізованою ідеєю.
Однак ПЗУ направду є дуже шкідливим за змістом та наслідками. Оскільки порушує баланс і принципи здійснення державним апаратом спеціальних функцій (РД, КРД).
Організація діяльності спецслужб в сучасному вигляді з огляду на теорію і практику виходить з декількох принципів яких тут доцільно відмітити наступні.
1. Розвідка і контррозвідка мають здійснюватися окремо одна від одної. Тобто незалежними між собою відомствами без підпорядкування одного іншому.
Попри співзвучність і схожість методів оперативної роботи, ці види діяльності, зокрема:
- мають різне спрямування, об‘єкт (РД на відомості, КРД на осіб);
- мають різний характер (РД - ініціативна, КРД - реактивна);
- здійснюються здебільшого на різній території (КРД на території своєї країни, РД за кордоном);
- мають різний бажаний кінцевий результат (РД - відомості і бажаний стан речей за кордоном, КРД - безпека і спокій вдома).
Грубо кажучи РД проблеми створює (для іноземних держав), а КРД попереджає схожі проблеми з боку іноземних спецслужб.
Водночас, КРД займаючись протидією і попередженням загроз для нашоі нацбезпеки, займається забезпеченням вищих посадових осіб, нашого дипкорпусу і працівників розвідки («прикривають тил»).
Таким чином, маючи власну предметність, РД і КРД можуть здійснюватися окремо. Окремими відомствами.
Оскільки зворотне утворює ризики для обох видів діяльності, зокрема:
- може створювати конфлікт інтересів для керівництва та працівників різних напрямків;
- обумовлюватиме пріоритизацію однієї функції на шкоду іншій;
- деконспіруватиме людський ресурс відомства.
2. Військова розвідка і військова КР суттєво відрізняються від цивільної розвідки і КР. Тому також мають здійснюватися окремо.
Серед станів існування політико-правової організації та суспільства у розрізі безпеки можна виділити принаймні три: воєнний, гібридний і мирний.
Чим відрізняється і що потребується ми достатньо знаємо. На відміну від мирного стану, під час війни завдання держави у сфері безпеки і оборони зрозумілі - знищити ворога і захистити своіх громадян, територіальну цілісність і суверенітет.
У не воєнний час держава, без військовоі агресії, має захищати національну безпеку та інтереси шляхом протидії прихованому невоєнному впливу на нас іноземних спецслужб. У різних сферах.
Водночас доцільність здійснення РД і КРД у воєнний час не втрачається, а підвищується на рівень умови виживання.
Військова РД (ВРД) зосереджена на виявленні відомостей про плани, наміри ворога включно з керівництвом держави-ворога, ліквідації сил і засобів ворога на його або окупованій території, забезпечення застосування нашого війська проти ворога.
Військова КРД (ВКРД) зосереджена на попередженні військових загроз для сил і засобів нашого війська, попередження розвідувально-диверсійної діяльності, безпеку військового керівництва, ОПК, збереження військовоі таємниці тощо.
Звідси простий висновок: РД і КРД у воєнний час зосереджена на інших об’єктах, передбачає більший ризик для життя і здоров’я особового складу та методи роботи з більшою мірою допустимого.
Наведене обумовлює потребу існування відмінної від цивільної підготовки кадрів, характеру служби і діяльності, керівництва, менеджменту, використовуваних засобів, фінансування, а відповідно інших, окремих відомств.
Нині це головним чином ГУР та департамент ВКР СБУ. Які нікуди не діваються після закінчення війни а продовжують виконувати свої завдання в умовний період посилення чи послаблення військового потенціалу власної та іноземних країн. А також наявності чи відсутності гібридних загроз.
Підсумовуючи
Таким чином виходить потреба держави в чотирьох окремих спецслужбах для не військовоі РД і військовоі, не військовоі КРД і військовоі.
Нині ми маємо три відомства які здійснюють ці чотири функції: СЗР, ГУР МО і СБУ.
Вирішити питання належності ВКРД, шляхом виділення у СБУ для окремого органу під крилом Міністерства оборони мала б реформа СБУ. Але законопроектом 3196-1 такого не передбачено, залишаючи це питання відкритим.
Інше питання фактичної ефективності здійснення ВКРД, адже відповідний департамент СБУ не спроможний справлятися в належній мірі зокрема з викликами через величезний особовий склад сектору оборони, зокрема ЗСУ, яке мобілізувало та прийняло в свої лави велику кількість цивільних людей. Що перебувають зі зброєю в зонах бойових дій поруч з нашими військовими.
Однак і ПЗУ 7380 цього питання також не вирішує. Оскільки перекриває нинішній недолік в секторах безпеки і оборони, суттєво більшим і небезпечнішим недоліком, який несе більші ризики.
Інше питання наслідки для СЗР, адже незрозумілим є те, що умовно цивільна розвідка зі штатом до 4300, через передачу військово-технічної сфери до ГУР, втрачає аж 3000 штату. Адже сумнівною видається залученість такої кількості лише в одній зі сфер діяльності.
Водночас таке відношення до відомства в контексті закриття їх власної академії (яка не мала програм підготовки бакалаврського рівня на відміну від академії СБУ), підводить до думки про нерозуміння політичним керівництвом потенційної користі від ефективної роботи не воєнної розвідки.
А також демонструє відношення до реформи СБУ, яка так і не вийшла у 2-ге парламентське читання майже за 3 роки роботи нинішнього скликання.
Тепер же на хвилі запиту на потужну військову розвідку, хочуть малою ціною для самої СБУ розширити їх повноваження у КРД, залишити слідство і стару систему формування, роботи і контролю відомства. Поставивши хрест на реформі.
Натомість створити паралельне відносно СБУ відомство з функціями як РД так і КРД зі значними повноваженнями, які можна використовувати не лише в цілях нацбезпеки і оборони і не лише під час військового стану.
А відтак ПЗУ 7380 суперечить принципам побудови системи спецслужб, що матиме наслідком зниження ефективності військовоі контррозвідки і військовоі розвідки та утворення умов для зловживань.