Щодо Маріупольського судилища

ЗМІ повідомляють, що на 24 серпня окупанти запланували проведення «судового процесу» над захопленими ними цивільними особами та захисниками Маріуполя.

Щодо самого так званого «процесу» все зрозуміло: ні він, ані його «вироки» не мають та не можуть мати ніякої юридичної сили, а організація та проведення цього фарсу є грубим порушенням норм міжнародного права.

В першу чергу, Женевської конвенції про поводження з військовополоненими та Женевської конвенції про захист цивільного населення під час війни.

Крім того, немає ніякого "суду" «ДНР» (як, власно кажучи, і "суду" «ЛНР»), адже вони не є визнаними державами, членами ООН.

Більш того, дані організації, згідно Закону України «Про боротьбу з тероризмом», визнаються терористичними.

З урахуванням всього вказаного вище, новими фарбами може заграти задіяння в цьому судилищі деяких так званих «учасників» цього фарсу.

Мова, в першу чергу, про його «свідків», «прокурорів» та «суддів».

Звернемо увагу на декілька можливих пунктів кримінально-правової кваліфікації їх діяльності.

Перше.

Участь в терористичній організації («ДНР»), а так само організаційне чи інше сприяння її створенню або діяльності – позбавлення волі на строк від восьми до п'ятнадцяти років.

Друге.

Державна зрада – позбавлення волі на строк п'ятнадцять років або довічне позбавлення волі.

Третє.

Грубе порушення норм міжнародного права (в даному випадку - воєнний злочин) – до довічного позбавлення волі, без строку давності.

Сучасна історія знає приклади, коли до кримінальної відповідальності притягались судді чи прокурори саме через їх професійну діяльність.

Яка фактично була формою співучасті в скоєнні найтяжчих злочинів.

Одним із таких випадків був третій з так званих Подальших (Малих) Нюрнберзьких процесів («Сполучені Штати Америки проти Йозефа Альтштеттера та ін.»).

Де підсудними були 16 німецьких юристів, з яких четверо були засуджені до довічного ув'язнення, а шість - до позбавлення волі різної тривалості.

В даному ж випадку, в історії, скоріше всього, навіть не залишаться імена дотичних до цього судового фарсу.

Після винесення вироків (більшість з яких, скоріше за все, можуть бути смертною карою) ці персонажі можуть просто зникнути.

Як використаний матеріал, як «гарматне м’ясо».

Як зникають сотні та сотні інших представників «маладих республік».

При тому, є альтернатива.

Якщо в діях немає складу іншого злочину, за загальним правилом, від кримінальної відповідальності за воєнні злочини, за державну зраду, як і за участь в діяльності терористичної організації особа звільняється - у випадку діяльної відмови від злочину (в першу чергу, у випадку сприяння припиненню або розкриттю злочину).

І ще.

"Процес" - фейк.

От тільки наслідками фейкового "судового процесу" за участі фейкових "суддів", "прокурорів", "свідків" тощо можуть бути зовсім не фейкові позбавлення волі та навіть життя.

Варто задуматись.