Чи візьметься європейська поліція за авторитета "Наріка" Петровського, який кришує нелегальні перевезення українців до ЄС?

Олександр Петровський пройшов шлях від дрібного бандита до кримінального авторитета, а тепер з Берліна керує нелегальними перевезеннями українських чоловіків до Європи. І при цьому "кидає" тих, хто йому платить.

Є люди, які завжди виходять сухими з води. Вони якимось чином змогли вижити в 90-ті, піднятися від "бандитів" до бізнесменів, пережити сходження, розквіт і занепад своїх покровителів - а самі щоразу при цьому викручуватися з усіх негараздів.

Під час війни вони здатні не лише втекти зі своєї країни, а й підставити її, організувавши нелегальні перевезення чоловіків за кордон. А потім підставити вже цих чоловіків, "кидаючи" їх, беручи гроші і не виконуючи зобов’язань.

Зараз ви прочитали короткий виклад біографії одного з тіньових персонажів модерної української історії - Олександра Петровського на прізвисько "Нарік".

З початком війни він утік до Австрії, потім звідти перебрався до Німеччини, і зараз про нього пише німецька преса.

Видання Klamm.de нагадує нам історію злету "Наріка": свою першу банду він заснував на прикінці 80-х, "кришував" торговців на ринках і власників відеосалонів. На початку 90-х Петровський вже контролював кількадесят барів та ресторанів у центрі Дніпропетровська.

Він був незвичайним бандитом. Поки його "колеги" витрачали гроші на машини, наркотики та повій, "Нарік" вкладався у легальний бізнес. Дуже швидко він набув активи в імпорті металів, торівлі нафтопродуктами та сільгосптоварами, ресторанному бізнесі, будівництві й виробництві мінералки. Майно частково було оформлене на матір та дружину.

Як заправський "порядний бізнесмен", Петровський зав’язав знайомство з тодішним очільником Дніпропетровщини, майбутнім прем’єром України Павлом Лазаренком. Завдяки йому Петровський знаходить багато друзів серед українських політиків. Але поруч із "порядним бізнесменом" в ньому живе бандит - "Нарік" бере участь у кримінальних розборках і лише дивом виживає. Призначені для нього кулі "спіймала" охорона, а сам він був змушений на певний час поїхати з України.

Петровський - фігурант багатьох кримінальних розслідувань. Починаючи з середини 90-х, його звинувачують у вбивствах, викраденні, побитті поліцейських, розкраданні, підробці документів. Він навіть був в міжнародному розшуці - у 2004 році. Втім, тривало це недовго. Завдяки політичним зв’язкам та кримінальним методам "Наріка" свідки зникали чи відмовлялися давати показання, а прокурори без питань закривали справи.

Тим часом Петровський поріднився з президентом Федерації футболу України Андрієм Павелко - їхні діти побралися. Але стати респектабельним бізнесменом, як Ахметов чи Коломойський, не зміг, бо не припиняв спілкування з друзями з кримінального світу.

Кримінальний світ не завжди зважає на кордони між державами. Серед близьких товарищів Петровського - лідер чеченського угруповання в Москві Умар Джебраїлов. Але найкращий його друг серед бандитів - росіянин Сергій Олійник, він же вор в законі Умка.

Після нападу Росії на Україну Петровський та один із його найближчих соратників Еміль Арютуян вирушили до Відня. За даними німецької преси, вони почали нелегально вивозити українських чоловіків до Європи. Але при цьому не гребують кидати "клієнтів": гроші беруть, а людей не перевозять.

На початку квітня Петровський потрапив у скандал з бійкою в центрі Відня. Тоді кілька чоловіків побили біля готелю "Брістоль" двох таксистів. Після цього "Нарік" вирішив перебратися до Берліна - там вже бачили його та його найближче оточення.

"Подивимося, як поводитиметься німецька поліція. Чи чекатимуть вони, поки Петровський та Олійник зроблять столицю Німеччини чи інші великі німецькі міста, такі як Мюнхен, своєю кримінальною базою? Серед іншого через відмивання грошей від кримінального бізнесу "Умки" в Україні. Або вона буде більш ініціативною? І якщо поліція Німеччини, Австрії, Швейцарії (за деякими даними, Петровський має паспорт цієї країни), Ізраїлю та України об’єднається, а Володимир Зеленський виявить політичну волю, то Олександр Петровський може розділити долю свого політичного патрона Павла Лазаренка та потім провести десять років за ґратами", - підсумовує Klamm.de.