Гралка — загроза для національної безпеки?
Війна, тотальна розруха, національна валюта за ціною мотлоху, слабка та повально наркотично залежна армія майже не чинить опору загарбникам, значна частина території держави окупована, мирні угоди на кабальних умовах, фактична колонія на довгі роки...
Слава Богу та нашим Воїнам, це — не про Україну.
Це — про Китай періоду Опіумних воєн.
Тим не менш, є цілий ряд насторожуючих паралелей і про них — згодом.
Гралка в режимі турбо-пилососа?
В результаті турборежимної «легалізації» владою грального бізнесу з 2020 року в Україні спостерігається практично безконтрольне та необмежене розповсюдження самих небезпечних з точки зору залежності видів азартних ігор.
В першу чергу - в онлайні.
Як наслідок - лавиноподібне зростання кількості грошей в гральному бізнесі, про що нам регулярно розповідають ініціатори цього процесу з владних кабінетів, які годували нас казками, що податки з гралки наповнять бюджет.
Не все сталося, як обіцялося: за 2023 рік до державного бюджету України було сплачено менше 5 відсотків від загального обігу, в попередні - і того менше.
При тому, лише офіційний обіг грального ринку за 2023 рік сягнув 207 млрд грн.
(До речі, нагадаю, гралка практично нічого не виробляє, вона перерозподіляє ресурси — з одних кишенів — в інші.)
При тому, за фактичної відсутності контролю, зростають обсяги такого вкрай небезпечного як для кожного громадянина, так і для країни в цілому явища як лудоманія (ігроманія).
Але ігроманію як вічний “довісок” гральної індустрії автори турборежимної "легалізації" не бачать (не на словах), ніби якщо його не враховувати, то ніби він і не існує (“не дивіться вгору!”).
Водночас, сьогодні оператори гральної індустрії досить успішно експлуатують шарм меценатів та благодійників під розповіді про “відповідальний гральний бізнес” та “допомогу нашим воїнам”.
Гральна залежність — ще один ворог наших захисників?
Головний цинізм і варварство турболегалізації, вочевидь, в тому, що незважаючи на всі попередження про те, що “не варто гратися з гральним бізнесом” її галопом провели за двох суспільно-важких обставин: пандемія ковіду та війна з російським агресором.
Тобто, фоном для "легалізації" служить тотальне падіння рівня життя наших людей.
На сьогодні, по суті, єдина категорія наших громадян, яка достатньо чисельна (адже нараховує сотні тисяч наших громадян) та отримує досить стабільний та досить високий дохід, це – військовослужбовці.
Цілий ряд публікацій свідчить про те, що, принаймні, значна частина з обігу гральної індустрії в Україні припадає саме на витрати наших військових.
Наші Воїни демонструють нечувані героїзм та стійкість.
При тому, наші війська — не якась абстрактна субстанція, це частина та зріз нашого суспільства, з усіма перевагами і недоліками.
Серед вад будь-якого суспільства є хворобливі залежності, одна з яких - залежність гральна.
І одне з джерел небезпеки цієї залежності може міститися зовсім близько, часто просто в мобільному телефоні бійця.
Показовою ілюстрацією до стану суспільних стосунків є об’єктивна статистика.
На жаль, такого роду інформація щодо гралки в Україні просто відсутня, незважаючи на наявність цілого спеціально створеного органу, КРАІЛ, Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей.
Ну не можна ж ставитися серйозно до інформації від вказаної структури на її сайті, відповідно до якої в Україні в Реєстрі лудоманів наразі всього лише 3700 осіб.
Західна статистика щодо лудоманії серед військових як попередження для нас
Цілий ряд досліджень, зокрема, вчених з університету Нью-Джерсі підтверджують шокуючий факт: показник ігроманії серед військових як мінімум вдвічі вищий за цивільних.
Наведені нижче дані, в тому числі, є відповіддю на закид тим, хто варварську “легалізацію” гралки в Україні під час війни - яка у нас, нагадаю, йде з 2014 - намагається прикрити тезою, що навіть на американських військових базах є гральні заклади.
Згідно відомостям від адиктологів, наявність лише гральних автоматів у військових частинах американських збройних сил призвела до того, що кількість ігроманів серед військових та — увага — членів їх сімей становить близько 25%.
Рідні військових там вже давно бють на сполох, бо хіба дохід в 100 млн доларів на рік від 3500 гральних автоматів, розташованих на американських військових базах, вартий ризику життям і здоров’ям військових та їхніх сімей?
Можна з високою вірогідністю зробити припущення про те, що серед українських воїнів, які знаходяться в умовах найжорстокішої війни, відсоток гральної залежності може бути значно вищий.
Ігроманія як загроза обороноздатності України.
Лудоманія, відповідно до цілого ряду досліджень, може бути дуже небезпечною як для самого хворого, так і для оточення.
За твердженням відомого американського психіатра Р.Брауна, така залежність часто проявляється в постійному конфлікті з оточенням, через що ігроман залишається сам на сам зі своєю залежністю, адже людиною керує лише жага до гри, гра стає головним пріоритетом.
Нормою може стати поведінка, яка протирічить інстинкту самозбереження.
Інші дослідники стверджують, що один з наслідків хворобливої гральної залежності, яка, відповідно до результатів цілого ряду досліджень, за своєю природою є схожою до залежності наркотичної, це придушення волі.
На додаток, саме хворі на лудоманію, як показує світова статистика, є одними з найбільш схильних до суїциду серед інших залежних.
Таким чином, людина з гральною залежністю на фронті, з високою вірогідністю, приносить в наші війська додаткові неспровоковані агресію, конфліктність, втрачає інстинкт самозбереження, не здатна нормально ні виконувати свої військові обов'язки, ані тримати себе в належному для виконання бойових завдань фізичному та психічному стані, може мати схильність до суїциду.
Крім того, борги, відчуття сорому, втрата зв'язку з побратимами та рідними можуть бути сприятливим грунтом для можливості шантажу й вербування з боку ворога.
Що це як не удар по обороноздатності України?
Ігроманія розповсюджується зі швидкістю спама
За висновками вчених, які вивчають залежності, одна з причин, чому людина починає грати в азартні ігри — легкий доступ.
В наших умовах неконтрольована гралка супроводжується вибуховим зростанням її реклами, коли практично з кожного смартфона, з кожного сайту, з кожного новинного ресурсу чи телеграм-каналу лізе спам-реклама гралки, присмачена казковими історіями про гру як шлях до здорового та багатого, одним словом, зразкового життя.
Але спамовий характер носить не лише реклама гралки в сьогоденній Україні, спамову форму має агресивність “інфікування” пристрастю до азарту.
Дослідження австралійських вчених університетів міста Квінсленд свідчать, що один лудоман здатен зробити такими ще шістьох.
Ще раз, вдумайтесь: достатньо одного ігромана, щоб неконтрольовано почали грати всі його побратими.
При тому, “шість від одного” це — показник росту ігроманії у суспільстві, яке живе мирним безбідним життям, не знає відчуття самотності від того, що місяцями або цілими роками не бачиш рідних, яке не знає постійного вбивчого стресу та паралітичного страху і постійного реального, а не віртуального ризику для життя.
Важко навіть уявити, якою може бути прогресія розповсюдження ігроманії серед українських військових...
Сьогодні, за відсутності реального регулювання та нагляду з боку держави за гральним бізнесом, при тому, що психологічна та інша допомога військовим, в тому числі ветеранам, знаходиться лише в зародковому стані - ми не маємо права спостерігати, як наші захисники програють свої кровні, піддаючи ризику не тільки життя і здоров`я своє і близьких, а й спроможність нашого війська захищати Україну.
Військові ветерани як мішені для лудоманії
На додачу до тих, хто пристрастився до гри під час перебування на службі, існує ще більший ризик для ветеранів.
Як свідчать дослідники, однією з причин гральної залежності серед ветеранів є відчуття нудьги, самотності і непотрібності в цивільному житті, коли втрачається зовнішня стимуляція, до якої звикають військові під час перебування на військовій службі.
Цю проблему, в тому числі, вивчали норвежські вчені університету Бергена.
Дані конкретизуються в дослідженні американського Центру з питань алкоголю, вживання психоактивних речовин і залежності (CASAA) Університету Нью-Мексіко.
Встановлений прямий звязок між участю у воєнних діях та ігроманією як її наслідком.
Якщо рівень ігроманії в світі складає серед дорослих в середньому чотири відсотки, то серед ветеранів війни ця цифра сягає цілих дев`яти і більше.
Знову ж, цей страшний показник — в країні, яка не потерпає від війни, в якій ветеран - шанований член суспільства, який отримує фінансову, медичну та іншу соціальну підтримку від держави.
А тепер - ще одна шокуюча цифра.
Згадана вище статистика говорить, що в середньому 40% американських ветеранів, що лікуються від гральної залежності, мають ПТСР.
Американські лікарі стверджують, що є прямий зв’язок між ПТСР і схильністю ветеранів до гральної залежності і пояснюють це тим, що ветерани в грі шукають можливість позбутися вкрай негативних спогадів і переживань.
Враховуючи ті нечувані випробування, які переживають наші бійці, доводиться ще раз констатувати, що ситуація в нас може бути набагато гіршою...
А яку кількість ветеранів прогнозує наше Міністерство ветеранів?
Було озвучено, що після війни ветерани та їхні родичі складуть 10% населення України.
Очікувано, якщо держава не почне ставитися до питання адаптації демобілізованих серйозно і не запровадить реальну підтримку та захист ветеранів, в тому числі, не прийме законодавство, яке б захистило наших захисників від формування та розвитку в них різних видів залежності як під час перебування на військовій службі, так і після демобілізації з війська, Україну захлисне епідемія ігроманії та інших видів залежності (таких як алкоголізм та наркоманія) серед ветеранів.
Хворобливі залежності як “дороговкази” до прірви?
Одним з факторів, який дозволив в другій половині ХІХ століття перетворити процвітаючий Китай в колонію на близько сто років, як свідчать багато істориків, була відсутність волі у його війська до опору, і не останню роль в цьому зіграла опіумна залежність.
Чи може хтось точно сказати, наскільки близько ми підійшли до прірви, включно з поголовною хворобливою залежністю?
Тільки замість (або на додачу до) наркотичної, ми можемо отримати поголовну залежність гральну.
Адже ще на 2021 рік, тобто перед самим повномасштабним вторгненням, відповідно до інформації від генпрокурора України, від 1 до 1,5 мільйона населення України споживали наркотики, при цьому щорічно кількість таких людей зростала на 8-10%.
Страшні цифри.
При тому, лудоманія, може бути не менш, а то й більш небезпечною як для самого хворого, так і для оточення, ніж наркоманія.
Ще раз нагадаю, що саме хворі на ігроманію, як показує статистика та як було вказано вище, є одними з найбільш схильними до суїциду серед інших залежних.
В США, наприклад, серед військових, цей показник в цілих 20 разів вищий за рівень суїцидальних намірів серед цивільних.
І це в США - з недосяжним поки що для нас рівнем забезпечення військових всіма благами.
Щодо необхідних першочергових кроків
Вочевидь, недопущення формування та розвитку ігрової та інших видів хворобливої залежності в українському війську є питанням національної безпеки.
Тому, відносно лудоманії, наша держава повинна забезпечити перш за все відсутність доступу до гралки на війні.
Що це означає?
Перше, необхідно, як мінімум на період воєнного часу, заборонити будь-яку рекламу будь-якої гралки.
В тому числі, через благодійність.
Для тих, хто буде стверджувати, що заборонити зовнішню рекламу гралки та максимально обмежити доступ до неї в Інтернеті нереально, - досвід Бельгії та Нідерландів в поміч.
Друге, необхідна мінімізація ризиків для фінансової незалежності наших громадян, і в першу чергу, військових.
Для цього необхідно ввести дієві обмеження оплати (в тому числі, сум з однієї карти) на рахунки операторів грального бізнесу.
Інакше складається дивна історія: існує фінмоніторінг, діють обмеження щодо максимальних сум розрахунків, а оплата гралки чомусь практично нічим не обмежена, і боєць може перерахувати за добу на рахунок грального оператора всі свої бойові.
Третє, необхідно на рівні військових статутів прирівняти азартну гру військового до правопорушення аналогічно вживанню алкоголю чи наркотиків (з відповідною відповідальністю) у всіх місцях розташування військових.
Четверте, необхідно запровадження реального державного моніторингу та контролю за гралкою, як і запровадження реальної відповідальності на гральному ринку.
У випадку ігнорування державою негайної потреби вилучити із споживання українськими військовими та цивільними неконтрольованого грального продукту, який несе катастрофічні негативні наслідки для обороноздатності країни під час повномасштабного вторгнення, не забаряться ворожі сили, які мають намір, скориставшись послабленням волі і духу військових зсередини, монетизувати імперські амбіції на антиукраїнських умовах.
Замість післямови.
Щодо виступів цілого ряду можновладців, які зараз кинулись закликати до якомога скорішої ліквідації КРАІЛ, можна відповісти тільки одне: як казав класик, “ці яйця (пардон, КРАІЛ) завжди були тухлими”.
Знову ж, про небезпеки турбо-легалізації владу неодноразово попереджали найкращі іноземні експерти в світовій гральній галузі, які приїздили в Україну для проведення цілої конференції та круглих столів для народних депутатів, на яких пояснювали, що таке цивілізована легалізація та відповідальна гра.
Довелось писати про це неодноразово і мені.
А зараз всю цю раптову істерію важко сприймати інакше, ніж реакцію злодія, на якому горить шапка, як бажання скоріше сховати кінці в воду та зробити когось (КРАІЛ, наприклад) цапом-відбувайлом.
Тим більше, що КРАІЛ був створений колегіальним органом, тому знайти крайнього буде досить важко, і про це всі зацікавлені особи добре знають, бо самі ж його таким і створили.
Тому, вибачте, але спочатку — повна перевірка діяльності цієї структури, притягнення до відповідальності за цілу низку злочинів винуватих, і не тільки серед членів КРАІЛ, а й з тих, хто протягував “легалізацію” в турборежимі, а потім вже "палай воно вогнем".
І на останнє.
В діях з принесення на поталу азартній індустрії наших військових та знекровлених війною цивільних - попри цілий ряд мавших місце до того застережень від фахівців з усього світу — можуть вбачатися ознаки не тільки корупційних злочинів, а й такого, наприклад, складу злочину, як державна зрада.
А покарання там — до довічного позбавлення волі з безумовною конфіскацією так важко “нажитого непосильним трудом”.
Без строку давності.
Тому, висловлю надію, що у відповідних владних осіб спрацює інстинкт самозбереження і вони зроблять все, щоб виправити ситуацію найближчим часом.
ДУМАЙ-ТЕ
*Нагадаю, цей матеріал — продовження теми, піднятої в моєму матеріалі “Хрещені гралкою”
