Про заяви Трампа і 100 днів Келлога

Коли ми говоримо про Трампа, то маємо памʼятати дві важливі речі. Його переговорні принципи зводяться, перш за все, до двох моментів: всім відому формулу "мир через ескалацію" та маловідому в наших широтах "стратегічну невизначеність". Остання формула передбачає те, що Трамп в кишені тримає одночасно всі можливі варіанти розвяʼязання проблеми: від мирної угоди до багаторічної війни. Тому, коли ми чуємо про Канаду, Панаму чи Гренландію, ми повинні памʼятати про ці дві переговорні формули.

Окремо я хочу наголосити на одному, як на мене, принциповому моменті: озвучені Трампом вимоги - це ідеальна, в його сьогоднішній картині світу, перемога. Але Трамп реаліст, попри те, що зараз у нього класичне ленінське "головокружение от успеха". А тому він прекрасно розуміє, що ідеальна картина світу - це не з реальності, а з не найкращих фільмів Голівуду.

Отже зараз, період ескалаціі перед переговорами. При чому в кожному випадку, опції будуть різними. Канаду ніхто приєднувати навіть не збирається, Панамі грозять держпепеворотом,а Данії пропонують пошвидше відпустити Гренландію "на свободу". Але ще раз повторюся: це лише перша фаза переговорів. Яка, звичайно, може затягнутися. Але все виглядає так, що вона не забиратиме ані великих фінансових, ані великих людських ресурсів. Це дуже важливо.

Я не готовий говорити про футурологію і чим це все завершиться, бо я тут не фахівець. На мою неекспертну думку, точно ніякої великої війни не буде. І з великою долею імовірності Трамп добʼється свого. Але, звичайно, не так ідеально, як це було сказано на прес-конференції. Але що ми точно розуміємо, так це те, що всі ці речі - початок економічної конфронтації з Китаєм і ескалаційний початок переговорів з Піднебесною про майбутні правила гри. Які будуть ці правила, поки, мені здається, не знає ніхто.

А тепер найважливіше для нас : про 100 днів Келлога чи 180 днів на переговори Трамп-Путін. Судячи з усього, в команді Трампа немає альтернативи плану Келлога, як мінімум на сьогодні. І переговори будуть вестися виходячи саме з його базових положень: не вступ України до НАТО, розмежування по лінії фронту і буферна зона. Плюс, наскільки можна судити по певним опосередкованим речам - швидкі вибори в Україні. Ця формула наразі взагалі не влаштовує росіян, які демонструють повне небажання до переговорів. Але поки ми можемо розуміти лише те, що це єдиний план Трампа і поки не існує іншого, він буде продавлювати саме його, хоча й застосовуючи принцип стратегічної невизначеності.

Яка має бути позиція України? Боюся, що зараз для нас, найкраща позиція, йти в фарватері плана Трампа, окресливши червоні лінії, які є недопустимими для нас.